середа, 3 червня 2020 р.

Дитинства яскравого мить

З Днем захисту дітей 2020 Україна - привітання в картинках і ...

До Міжнародного дня захисту дітей Зіньківська районна бібліотека для дітей провела літературний конкурс-вікторину "Дитинства яскравого мить", у якій взяли участь юні користвачі бібліотеки. Відповідаючи на запитання вікторини маленькі читайлики проявили ерудицію, відмінні знання літературних творів вкотре довівши незаперечну істину - "Той, хто багато читає - багато знає".
Переможцями стали: І місце - Рекуненко Аліна, учениця 4-б класу опорного закладу "Зіньківська спеціалізована школа №1";
ІІ місце - Удовиченко Ангеліна, учениця 4 класу Удовиченківської ЗОШ;
ІІІ місце - Гриценко Дар`я, учениця 4-б класу Зіньківського ліцею ім. М.К. Зерова.
Усі переможці та учасники конкурсу-вікторини нагороджені солодкими подарунками.
Дякуємо усім нашим читачам за участь та вітаємо переможців вікторини.

вівторок, 2 червня 2020 р.



                              Прийди, прийди до мене, Неділенько Зелена!



           Життя людини у будь – якому суспільстві залежить від певного загальноприйнятого, традиційно встановленого порядку.
           Такий уклад формується протягом всього історичного розвитку народу і пов’язаний або з річним календарем, або зі стадіями розвитку людини та її сім’ї.
          Якщо ми хочемо зрозуміти світ і себе в ньому, ми повинні знати, як його розуміли до нас…
           Кожен українець має бути обізнаний з історією свого народу, мусить знати, як жили наші діти і прадіди, за що вони боролися і як будували собі ліпшу долю.
 Усталені зв’язки людей з природою та поміж собою, як українців, так і інших народів, циклічність процесу життєдіяльності людини зумовили поділ обрядовості на сімейну і календарну.
Літочислення, періодичні зміни сезонів природи – невід’ємні складники етнічної культури, з яким пов’язані звичаї, обряди та свята. Протягом багатьох віків ця обрядовість увібрала в себе істотні риси соціального, економічного життя народу. В ній знайшли відображення громадський устрій, сімейно – побутові стосунки українців, особливості їхнього світогляду, психології, моралі.
Давні – прадавні предки українців були землеробами, скотарями, ремісниками і мисливцями, а ще вони були знані як непохитні загартовані воїни, здатні витримувати мороз і спеку. Слов’яни були язичниками – тобто вони молилися багатьом богам, обожнювали природу, поклонялися духам предків і вірили у потойбічне життя. Їхніми богами були: Перун – бог грому  і блискавки, Дажбог – бог сонця та багатства, Сварог – бог вогню, Стрибог – бог вітрів, Велес – бог скотарства.
А ще давні українці поклонялися духам лісів та річок і вирили, що існують лісовики, домовики, упирі, мавки, русалки, німфи. Вважали, що у кожної людини, яка живе на Землі, є своя зірка. Скільки людей на Землі – стільки зірок на небі.
Традиційно українці шанували землю, називали її «мати», «свята земля», вважаючи живою істотою, здатною відчувати біль. Надзвичайно шанованими були і такі явища природи, як вода, вогонь, блискавка. Але поряд із шанобливим ставленням до цих стихій, люди ще  й відчували страх перед ними.
Досі збереглися в пам’яті народній своєрідні погляди на такі явища, як вітер, сніг, дощ, веселка, роса, хмара. Стародавні вірування переплелися з вдумливими спостереженнями за природними силами.

                      Трійця (П'ятидесятниця, Зелені свята)

Троїцьке свято встановлене на честь зішестя Святого Духа на апостолів, після чого вони почали розуміти різні мови й ними говорити, переповідаючи людям учення Божого Сина. На місці зішестя було збудовано перший християнський храм, і з того часу Трійця вважається днем народження християнської церкви.
Існують також народні пояснення стосовно походження свята. Мовляв, у цей день Бог створив землю і засіяв її зеленню. За іншою версією, Христос в’їжджаючи до Єрусалима на віслюку, обрав шлях не по килимах, багачами розісланих, а по галузках, котрими прикрашали йому путь бідняки.
У традиціях Зелених свят в Україні відчувається відгомін стародавніх вірувань наших предків, які намагалися захистити квітучі ниви від дуже небезпечних у цей час польових духів, мавок, рсалок, що могли зашкодити майбутньому врожаю.
Трійця знаменувала завершення весняного і початок літнього календарного циклу.
Зелені свята або Свята неділя, як в народі називали Трійцю, здебільшого розпочиналися з четверга.
Жінки вдосвіта йшли до лісу, щоб заготовити лікарські трави. У цей день збирали також росу, якою лікували хворі очі.
У суботу, напередодні Трійці, селяни рвали пахучі трави: любисток, осоку, материнку, чебрець, полин, м'яту, які розвішували в оселі, встеляли підлогу. Надвечір йшли босоніж («щоб дерево не всохло») до лісу й запасалися зеленими гілками клена, липи ясеня, акації, береста, горіха, дуба. Гілки встромляли у стріху, на воротах, біля вікон, за ікони.
У деяких регіонах України ще з давніх-давен дівчата завивали берізку. Для цього вишукували в лісі такі дерева, щоб можна було дістати гілля, стоячи на землі. Тоді починали плести вінки, причому не відриваючи гілок від дерев. Все це супроводжувалося традиційними піснями, що передавалися від покоління до покоління. Крізь сплетений вінок молодиці цілувалися і обмінювалися крашанками. Потім знову співали пісні, вітали одна одну, повертаючись до села.
У неділю, в день Трійці, відбувався один з найхарактерніших обрядів Зелених свят – ворожіння. Ворожили під час розвивання вінків. Якщо вінок не засох – дівчині судилося довго жити. Зів’ялі вінки кидали у річку. Як попливе – щастя, а потоне – біда!
Неділя Зеленого тижня називається клечальною неділею, або П’ятидесятницею – це п’ятдесятий після Великодня. Цього дня люди зранку вдягалися по святковому і вирушали до церкви. В руках кожна молодиця тримала пучок любистку, чебрецю, материнки та іншого зілля; люди вітали один одного, поздоровляли зі святом, зичили щастя.
В Україні здавна існував звичай після богослужіння йти хресним ходом до криниць і кропити їх свяченою водою. Деякі господарі виносили з хати до воріт стіл, накритий білою скатертиною, клали хліб, сіль, воду. Священик зупинявся біля такого столу, читав Євангеліє, потім заходив до хати і кропив її свяченою водою.
На Зелені свята, як і на проводи, провідували померлих родичів на кладовищах, влаштовували поминальні панахиди й колективні поминальні трапези. В українців прийнято було перед Трійцею розмальовувати яйця у жовтий колір і роздавати їх дітям у пам’ять померлих «наглою смертю» дітей.
Від Трійці розпочинався період посту – Петрівка. На першому його тижні на значній території України відзначали розигри або русалії.
Побутувало повір’я, що у цей час русалки виходили гуляти, водили хороводи і заманювали парубків і дівчат. У русальний тиждень, коли цвіло жито, вони виходили нібито з води на сушу, бігали полями й лісами, намагаючись залоскотати зустрічних до смерті.
          
                      Ой біжить, біжить мила дівчинка,
                      А за нею русалочка,  -
          
                      Ти послухай мене, красна панночко!
                      Загадаю тобі три загадочки
                      Як угадаєш, до батька пущу;
                      Коли ж не вгадаєш до себе візьму.

                      Ой що росте без кореня.
                      А що біжить без повода,
                      А що цвіте да без цвіту?

                      Камінь росте без кореня,
                      Вода біжить без повода,
                      Папороть цвіте без цвіту!

                      Дівчинка загадочки не вгадала.
                      Русалочка дівчинку залоскотала.

Особливо небезпечними русалки вважалися у четвер – Русалчин тиждень. Тому у цей час не купались у річках і озерах, а виходячи з села, брали з собою полин для захисту.
Цього дня, за народним звичаєм, дівчата йшли таємно до лісу, щоб випросити в русалок і мавок багатих женихів.
Під час русалчиних свят не можна було викидати лушпиння з яєць, бо русалки будуть робити шкоду людям.
Поширеним був обряд проводів русалок. Жінки і дівчата плели вінки і, співаючи русальні пісні, виходили за село. У лісі або в полі на житах робили спільний обід і частувались, після чого розплітали коси, покладали вінки і співали:

                     Ой проведу русалку до броду,
                     А сама вернусь додому,

                     Ідіть русалоньки, ідіте,
                     Та нашого жита не ломіте,

                     Бо наше житечко в колосочку.
                     А наші дівчата у віночку.

Кидали вінки і промовляли:

«Провела русалочки до бору, а сама піду додому».







вівторок, 26 травня 2020 р.

Зарубіжна література: Що читати влітку учням 5-11 класів

За рекомендацією МОН

Ми вже публікували перелік творів української літератури для школярів 5 — 11 класів, рекомендованих Міністерством освіти та науки України для позакласного читання влітку 2020 року. А сьогодні до вашої уваги пропонуємо список книг зарубіжних авторів.

5 клас

Казки народів світу:
Індійська народна казка «Фарбований шакал». «Панчатантра» – перша у світі фольклорна збірка, книга про основи житейської мудрості.
Японські народні казки «Іссумбосі, або Хлопчик-Мізинчик», «Момотаро, або Хлопчик-Персик» (1 за вибором учителя).

Китайська народна казка «Пензлик Маляна».
Арабська народна казка «Синдбад-Мореплавець» (третя подорож).
Брати Я. і В. ҐРІММ. «Пані Метелиця», «Бременські музиканти».
Олександр ПУШКІН. Вступ по поеми «Руслан і Людмила». «Казка про рибалку та рибку», «Казка про мертву царівну і сімох богатирів».
Ганс Крістіан АНДЕРСЕН. «Соловей», «Непохитний олов’яний солдатик», «Дикі лебеді».
Оскар УАЙЛЬД. «Хлопчик-Зірка».
Природа людини:
Джон КІТС. «Про коника та цвіркуна».
Йоганн Вольфганг ҐЕТЕ. «Нічна пісня подорожнього».
Генріх ГЕЙНЕ. «Задзвени із глибини…».
Ернест СЕТОН-ТОМПСОН. «Снап», «Лобо», «Доміно».
Світ дитинства:
Марк ТВЕН. «Пригоди Тома Сойєра».
Елеанор ПОРТЕР. «Полліанна».
Сила творчої уяви:
Льюїс КЕРРОЛЛ. «Аліса в Країні Див».
Марина Іванівна ЦВЄТАЄВА. «Книги в червоній палітурці».
Сучасна література (1-2 твори за вибором учнів і вчителя):
Роальд ДАЛ. «Чарлі і шоколадна фабрика».
Туве ЯНСОН. «Комета прилітає», «Капелюх Чарівника», «Зима-чарівниця».
Пауль МААР. «Машина для здійснення бажань, або Суботик повертається в суботу».

6 клас

Міфи народів світу:
Грецькі міфи. Міф про Прометея. Міфи про Геракла (1-2 міфи). Дедал і Ікар. Нарцис. Пігмаліон і Галатея. Орфей і Еврідіка. Деметра і Персефона (3-4 за вибором учителя).
Індійські міфи. Творення. Про створення ночі. Про потоп. Про золоті часи (2-3 за вибором учителя).
Єгипетські міфи. Ра та Апоп. Міф про те, як Тефнут покинула Єгипет (1-2 за вибором учителя).
Мудрість байки:
ЕЗОП. «Лисиця і виноград», «Вовк і Ягня», «Крук і Лисиця», «Мурашки й Цикада» (2-3 за вибором учителя).
Іван КРИЛОВ. «Квартет», «Бабка і Муравель», «Вовк і Ягня» (1-2 за вибором учителя).
Пригоди і фантастика:
Ж. ВЕРН «П’ятнадцятирічний капітан».
Р. Л. СТІВЕНСОН «Острів скарбів».
Чарльз ДІККЕНС. «Різдвяна пісня в прозі».
Микола ГОГОЛЬ. «Ніч перед Різдвом».
Людські стосунки:
Антон Павлович ЧЕХОВ. «Хамелеон», «Товстий і тонкий».
Джек ЛОНДОН. «Жага до життя».
Гаррієт БІЧЕР-СТОУ. «Хатина дядька Тома».
Володимир КОРОЛЕНКО «Сліпий музикант».
Поетичне бачення світу:
Мацуо БАСЬО. Хайку.
Роберт БЕРНС. «Моє серце в верховині…».
Генрі ЛОНГФЕЛЛО. «Пісня про Гайавату» (1 розділ за вибором учителя).
Джанні РОДАРІ. «Листівки з видами міст» (1 твір за вибором учителя).
Образ майбутнього в літературі:
Рей Дуглас БРЕДБЕРІ. «Усмішка».
Роберт ШЕКЛІ. «Запах думок».
Сучасна література (1-2 твори за вибором учнів і вчителя) :
Астрід Анна Емілія ЛІНДҐРЕН. «Міо, мій Міо».
Міхаель Андреас Гельмут ЕНДЕ. «Джим Ґудзик і машиніст Лукас».
Крістіне НЕСТЛІНҐЕР. «Конрад, або Дитина з бляшанки».

7 клас

Билини і балади:
«Ілля Муромець і Соловей-Розбійник».
«Король Лір і його дочки».
«Як Робін Гуд став розбійником» або «Поєдинок Робіна Гуда з Гаєм Гізборном» (1 за вибором учителя).
Йоганн Крістоф Фрідріх ШИЛЛЕР. «Рукавичка».
Адам МІЦКЕВИЧ. «Світязь».
Роберт Льюїс СТІВЕНСОН. «Балада про вересовий трунок».
Історічне минуле в літературі:
Вальтер СКОТТ. «Айвенго».
Василь БИКОВ. «Альпійська балада».
Духовне випробування людини:
Джеймс ОЛДРІДЖ. «Останній дюйм».
Редьярд КІПЛІНГ. «Балада про Схід і Захід». «Якщо…».
Дружба і кохання:
Олександр ПУШКІН. «19 жовтня 1825 року».
Шолом-АЛЕЙХЕМ. «Пісня над піснями».
Олександр ГРІН. «Пурпурові вітрила».
Літературний детектив:
Едгар Аллан ПО. «Золотий жук».
Артур Конан ДОЙЛ. Оповідання про Шерлока Холмса («Пістрява стрічка», «Спілка рудих»).
Світова новела:
О. ГЕНРІ. «Дари волхвів», «Останній листок».
Герберт Джордж УЕЛЛС. «Чарівна крамниця».
Рюноске АКУТАҐАВА. «Павутинка».
Сучасна література (1-2 твори за вибором учнів і вчителя):
Айзек АЗІМОВ. «Фах».
Діана Вінн ДЖОНС. «Мандрівний Замок Хаула».
Корнелія ФУНКЕ. «Чорнильне серце».

8 клас

Священні книги людства як пам’ятки культури і джерело літератури:
Біблія. Старий Заповіт (Створення світу. Каїн і Авель. 10 заповідей). Новий Заповіт (Євангеліє – 2-3 розділи за вибором учителя).
Античність:
Міфи троянського циклу. Троя. Паріс викрадає Єлену. Облога Трої. Смерть Ахілла. Троянський кінь (2-3 за вибором учителя).
ГОМЕР. «Двобій Ахілла і Гектора» (пісня 22, вірші 140410), «Пріам у Ахілла» (пісня 24, вірші 470670).
ТІРТЕЙ. «Добре вмирати тому…».
САПФО. «До Афродіти» («Барвношатна владарко, Афродіто…).
ЕСХІЛ. «Прометей закутий».
Публій Вергілій МАРОН. «Енеїда» (огляд, 1-2 уривки за вибором учителя).
Квінт Горацій ФЛАКК. «До Мельпомени» («Мій пам’ятник стоїть…»).
Публій Овідій НАЗОН. «Сумні елегії» («Життя поета» (IV, 10)).
Середньовіччя:
Лі БО. «Печаль на яшмовому ганку», «Призахідне сонце навіює думки про гори», «Сосна біля південної галереї» (1-2 за вибором учителя).
Ду ФУ. «Пісня про хліб і шовк», «Весняний краєвид», «Подорожуючи, вночі описую почуття» (1-2 за вибором учителя).
Омар ХАЙЯМ. Рубаї.
Аліг’єрі ДАНТЕ. Сонет 11 («В своїх очах вона несе кохання…»).
Відродження:
Франческо ПЕТРАРКА. Сонети № 61, 132.
Вільям ШЕКСПІР. Сонети № 66, 116, 130. Трагедія «Ромео і Джульєтта».
Мігель де Сервантес СААВЕДРА. «Дон Кіхот» I частина (огляд, 2-3 розділи за вибором учителя).
Бароко і класицизм:
Луїс де ГОНГОРА-І-АРГОТЕ. «Галерник».
Джон ДОНН. «Священні сонети» (19-й сонет «Щоб мучить мене…»).
МОЛЬЄР. «Міщанин-шляхтич».
Література XXXXI ст:
Антуан де СЕНТ-ЕКЗЮПЕРІ. «Маленький принц».
1-2 сучасні твори за вибором учнів і вчителя:
Річард БАХ. «Чайка Джонатан Лівінгстон».
Барбара КОСМОВСЬКА. «Буба», «Буба: мертвий сезон».
Марина АРОМШТАМ. «Коли відпочивають янголи».

9 клас

Просвітництво:
Джонатан СВІФТ. «Мандри Лемюеля Гуллівера» (1 частина).
Йоганн Вольфганг ҐЕТЕ. Поезії «Вільшаний король», «Травнева пісня», «Прометей».
Йоганн Крістоф Фрідріх ШИЛЛЕР. «До радості».
Генріх ГЕЙНЕ. «Книга пісень» («На півночі кедр одинокий…», «Не знаю, що стало зо мною…», «Коли розлучаються двоє…»).
Джордж Ноел Гордон БАЙРОН. «Хотів би жити знов у горах…», «Мій дух як ніч…». Поема «Мазепа» або «Паломництво Чайльд Гарольда».
Взаємодія романтизму і реалізму:
Олександр ПУШКІН. Лірика («До А. П. Керн» («Я пам’ятаю мить чудову…»), «Я вас кохав…», «Я пам’ятник собі поставив незотлінний…»). «Євгеній Онєгін».
Михайло ЛЕРМОНТОВ. Лірика («Сосна», «І нудно і сумно…», «На дорогу йду я в самотині…»). «Герой нашого часу» (огляд, 3-4 уривки за вибором учителя).
Реалізм:
Оноре де БАЛЬЗАК. «Гобсек».
Микола ГОГОЛЬ. «Ревізор». «Шинель».
Нові тенденції у драматургії кінця ХІХ–початку ХХ ст.:
Генрік ІБСЕН. «Ляльковий дім».
Бернард ШОУ. «Пігмаліон».
Література XX–XXI ст.:
Шолом-АЛЕЙХЕМ. «Тев’є-молочар».
Рей Дуглас БРЕДБЕРІ. «451° за Фаренгейтом».
Гарпер ЛІ. «Убити пересмішника».
Ерік Вольф СІГЕЛ. «Історія одного кохання».

10 клас

Реалізм:
СТЕНДАЛЬ. «Червоне і чорне».
Оноре де БАЛЬЗАК. «Гобсек».
Федір ДОСТОЄВСЬКИЙ. «Злочин і кара».
Лев ТОЛСТОЙ. «Анна Кареніна».
Поезія середини – другої половини XIX ст.:
Шарль БОДЛЕР. «Альбатрос», «Відповідності», «Вечорова гармонія».
Поль ВЕРЛЕН. “Осіння пісня”, “Так тихо серце плаче…”, “Поетичне мистецтво”.
Артюр РЕМБО. “Відчуття”, “П’яний корабель”, “Голосівки”.
Роман ранньомодерністської доби:
Оскар УАЙЛЬД. «Портрет Доріана Грея».

11 клас

Література першої половини ХХ ст.:
Франц КАФКА. «Перевтілення».
Джеймс ДЖОЙС. «Джакомо Джойс».
Михайло БУЛГАКОВ. «Майстер і Маргарита».
Райнер Марія РІЛЬКЕ. «Орфей, Евридіка, Гермес», «Ось дерево звелось…».
Ґійом АПОЛЛІНЕР. «Міст Мірабо», «Зарізана голубка й водограй».
«Срібна доба» російської поезії:
Олександр БЛОК. «Незнайома», «Весно, весно, без меж і без краю…», «Скіфи».
Анна АХМАТОВА. «Довкола жовтий вечір ліг», «Дав мені юнь ти сутужную», «Реквієм».
Література другої половини ХХ ст.:
Бертольт БРЕХТ. «Життя Галілея».
Альбер KAMЮ. «Чума».
Ернест Міллер ХЕМІНГУЕЙ. «Старий і море».
Габріель ГАРСІА МАРКЕС. «Стариган із крилами».
Література кінця ХХ — початку ХХІ ст.:
Милорад ПАВИЧ. «Дамаскин».