четвер, 29 березня 2018 р.
У світі звірів і птахів
Відбулося засідання клубу "Юний еколог" в читальному залі Зіньківської районної бібліотеки для дітей. Діти взяли участь у грі-турнірі "В світі птахів та звірів", показали свою ерудицію у знанні птахів та звірів, що живуть на території України.
середу, 28 березня 2018 р.
Чарівні перетворення
В рамках Всеукраїнського тижня дитячого читання для учнів 6-х класів Зіньківської спеціалізованої школи №2 проведена гра-подорож "Чарівні перетворення". Діти подорожували літературними казками разом з їх героями, грали в ігри " Впізнай героя", "Переплутанка", давали відповіді на запитання вікторини "Казка йде у гості".
Тиждень дитячого читання
Урочисте відкриття Тиждень дитячого читання відбулося в Зіньківській районній бібліотеці для дітей. Для учнів початкових класів Зіньківської спеціалізованої школи №2 проведено бібліоглобус "Книга - гарна чарівниця, відкриває таємниці". Діти ознайомилися з історією виникнення книги та бібліотеки, брали участь у вікторині по казках зарубіжних письменників.
четвер, 15 березня 2018 р.
Душа і доля Михайла Ореста (До 60-ої річниці від дня смерті нашого великого земляка Михайла Зерова)
Родина Зерових. Фото 1918 року. Стоять Дмитро, Михайло, Костянтин, Олена. Сидять: Євгенія(перша дружина Дмитра, Кость Іраклійович, Марія Яківна, Микола. Діти:Георгій. Валерія.
Унікальним явищем в історії міста Зіньків та всієї України є родина Зерових. Батько Костянтин Іраклійович працював інспектором училищ. Для своїх дітей написав підручник, виховував їх в атмосфері любові до рідного краю, його звичаїв. Сім’я була багатодітною – 11 дітей, але до повноліття дожили лише семеро. Усі діти отримали освіту; були в родині лікарі, вчені, поети, педагоги, інженери. Початкову освіту брати здобули в Зіньківській школі. Родина Зерових подарувала Україні та світу непересічних особистостей. Троє братів – Микола, Михайло та Дмитро – внесли гідний внесок у розвиток науки та літератури. Тривалий час імена Миколи та Михайла були викреслені з української літератури як ворогів радянської держави, а Дмитро – видатний ботанік, академік АН УРСР – усе життя боявся говорити, ким були його брати. Ще б пак, одного оголосили терористом і розстріляли, іншого запроторили до таборів, згодом йому вдалося емігрувати до Німеччини. Після проголошення незалежності України несправедливо забуті брати Зерови повернулися в український літературний простір. Іменами братів Зерових названі вулиці в містах Полтава та Зіньків. Сьогодні піде мова про Михайла Зерова(Ореста) 60 років від дня смерті якого виповнилося 12 березня 2018 року.
Унікальним явищем в історії міста Зіньків та всієї України є родина Зерових. Батько Костянтин Іраклійович працював інспектором училищ. Для своїх дітей написав підручник, виховував їх в атмосфері любові до рідного краю, його звичаїв. Сім’я була багатодітною – 11 дітей, але до повноліття дожили лише семеро. Усі діти отримали освіту; були в родині лікарі, вчені, поети, педагоги, інженери. Початкову освіту брати здобули в Зіньківській школі. Родина Зерових подарувала Україні та світу непересічних особистостей. Троє братів – Микола, Михайло та Дмитро – внесли гідний внесок у розвиток науки та літератури. Тривалий час імена Миколи та Михайла були викреслені з української літератури як ворогів радянської держави, а Дмитро – видатний ботанік, академік АН УРСР – усе життя боявся говорити, ким були його брати. Ще б пак, одного оголосили терористом і розстріляли, іншого запроторили до таборів, згодом йому вдалося емігрувати до Німеччини. Після проголошення незалежності України несправедливо забуті брати Зерови повернулися в український літературний простір. Іменами братів Зерових названі вулиці в містах Полтава та Зіньків. Сьогодні піде мова про Михайла Зерова(Ореста) 60 років від дня смерті якого виповнилося 12 березня 2018 року.
Молодший брат Михайло Зеров (Орест)
Важко склалася доля Михайла Костянтиновича Зерова(27.11.1901-12.03.1963). Його поетичний дар зріс непомітно для стороннього ока ще у провінційному місті Зінькові, був уже досить зрілий у часи активної спільної творчої діяльності поетів-неокласиків - у київський період його життя, у роки навчання. На початку 20-х років він закінчив Київський інститут Народної освіти, учетилював у різних містах, а з 1923 року проживав у Києві, де займався літературною працею, переважно перекладацькою. До початку Другої світової війни про поета Михайла Ореста, такий псевдонім узяв собі молодший із братів Зерових, майже нічого не було відомо. Між тим, він учителював, віршував (за його словами з автобіографії, «творив келійно» – «в атмосфері цілковитої ізольованості від навколишнього світу») і ховав свої поезії від стороннього ока. Понад два десятиліття творчості – і жодного опублікованого рядка. Після арешту брата Миколи його змушували давати свідчення проти брата, але він відмовився, і його також піддали репресіям. Після звільнення з в`язниці працював в АН УРСР, доки знову не був арештований. Вийшов на волю напередодні війни і в 1943 році виїхав на Захід, дивом вирвавшись із лабетів сталінської репресивної системи. Після поневірянь остаточно осів у місті Авсбурзі (Німеччина). Там він працював під псевдонімом Михайло Орест, писав поезію, займався перекладцькою діяльністю, написав науково-популярне дослідження про руйнування церков Києва. Був похований у Мюнхені, але оскільки заповідав, щоб його могила була на Батьківщині, українська громадськість організувала перепоховання. Тож його прах покоїться на Байковому кладовищі в Києві. 12 березня 2018 року виповнилося 60 років від дня смерті Миколи Ореста. Полтавська громадськість вшановуючи пам`ять великого українського поета-земляка у видавництві "Сімон" перевидала другу поетичну збірку Михайла Ореста "Душа і доля". Першодрук побачив світ 70 років тому в німецькому місті Авсбурзі і вже 1995 року збірка стала доступною українським читачам - увійшла до повного зібрання Орестових поезій та поетичних перекладів "Держава слово", упорядкованих Соломією Павличко. Тож полтавське перевидання - перша поява "Душі і долі" в Україні окремою книжкою. Видано всього лиш 10 примірників книги коштом Лесі Ткач, теж нашою землячкою з далекої Австралії, донькою Дмитра Нитченка - ще одного представника розкиданого по світах полтавського літературного земляцтва, родом з Зінькова. Тож назараз це книга Михайла Ореста "Душа і доля" є неабияким бібліографічним раритетом. "Я вернувся до тебе, Отчизно моя..." - такими рядками відкривається перша поетична Орестова книжка. Нині твори видатного поета повертаються на рідну землю завдяки безкорисливій видавничій та дослідницькій праці небайдужих земляків.
Важко склалася доля Михайла Костянтиновича Зерова(27.11.1901-12.03.1963). Його поетичний дар зріс непомітно для стороннього ока ще у провінційному місті Зінькові, був уже досить зрілий у часи активної спільної творчої діяльності поетів-неокласиків - у київський період його життя, у роки навчання. На початку 20-х років він закінчив Київський інститут Народної освіти, учетилював у різних містах, а з 1923 року проживав у Києві, де займався літературною працею, переважно перекладацькою. До початку Другої світової війни про поета Михайла Ореста, такий псевдонім узяв собі молодший із братів Зерових, майже нічого не було відомо. Між тим, він учителював, віршував (за його словами з автобіографії, «творив келійно» – «в атмосфері цілковитої ізольованості від навколишнього світу») і ховав свої поезії від стороннього ока. Понад два десятиліття творчості – і жодного опублікованого рядка. Після арешту брата Миколи його змушували давати свідчення проти брата, але він відмовився, і його також піддали репресіям. Після звільнення з в`язниці працював в АН УРСР, доки знову не був арештований. Вийшов на волю напередодні війни і в 1943 році виїхав на Захід, дивом вирвавшись із лабетів сталінської репресивної системи. Після поневірянь остаточно осів у місті Авсбурзі (Німеччина). Там він працював під псевдонімом Михайло Орест, писав поезію, займався перекладцькою діяльністю, написав науково-популярне дослідження про руйнування церков Києва. Був похований у Мюнхені, але оскільки заповідав, щоб його могила була на Батьківщині, українська громадськість організувала перепоховання. Тож його прах покоїться на Байковому кладовищі в Києві. 12 березня 2018 року виповнилося 60 років від дня смерті Миколи Ореста. Полтавська громадськість вшановуючи пам`ять великого українського поета-земляка у видавництві "Сімон" перевидала другу поетичну збірку Михайла Ореста "Душа і доля". Першодрук побачив світ 70 років тому в німецькому місті Авсбурзі і вже 1995 року збірка стала доступною українським читачам - увійшла до повного зібрання Орестових поезій та поетичних перекладів "Держава слово", упорядкованих Соломією Павличко. Тож полтавське перевидання - перша поява "Душі і долі" в Україні окремою книжкою. Видано всього лиш 10 примірників книги коштом Лесі Ткач, теж нашою землячкою з далекої Австралії, донькою Дмитра Нитченка - ще одного представника розкиданого по світах полтавського літературного земляцтва, родом з Зінькова. Тож назараз це книга Михайла Ореста "Душа і доля" є неабияким бібліографічним раритетом. "Я вернувся до тебе, Отчизно моя..." - такими рядками відкривається перша поетична Орестова книжка. Нині твори видатного поета повертаються на рідну землю завдяки безкорисливій видавничій та дослідницькій праці небайдужих земляків.
Родина Зерових. Київ, серпень 1934 року. Верхній ряд: Дмитро, Костянтин з дружиною Вірою, Микола. Другий ряд: Іван Іщенко (чоловік Валерії), Марія(дружина Дмитра), Кость Іраклійович, Марія Яківна. Нижній ряд: Олена, Костик(Син Миколи), Валерія, Софія(дружина Миколи, Михайло.
Цим світлинами люб`язно поділилася з працівниками Зіньківської районної бібліотеки для дітей внучка Дмитра Зерова Тетяна Едуардівна Зерова-Любимова.
середу, 14 березня 2018 р.
Калиновий цвіт Зіньківщини
17 березня 2018 року Зіньківщина святкує 95 років заснування Зіньківського району. Долучилися до святкування працівники та маленькі користувачі Зіньківської районнаї бібліотеки для дітей. В читальному залі проведена краєзнавча гра-квест для молодшого шкільного віку "Калиновий цвіт Зіньківщини". Діти за допомогою Інтернету та краєзнавчої літератури знаходили відповіді на запитання квесту з історії, культури рідного краю, літературній спадщині Зіньківщини.
вівторок, 13 березня 2018 р.
Тернистими шляхами Кобзаря
9 березня виповнилося 204 роки від дня народження Тараса Григоровича Шевченка. До річниці видатного українського поета у відділі обслуговування 5-9 класів Зіньківської районної бібліотеки для дітей організовано книжкову виставку "Тернистими шляхами Кобзаря". Бібліотекар Мирошніченко Валентина Миколаївна ознайомила дітей з творчістю Великого Кобзаря, його біографією та книгами з виставки.
Про Шевченка написано дуже багато праць, які є інтерпретаціями, своєрідним прочитанням його корпусу текстів ("Шевченко як міфотворець" Григорія Грабовича, "Шевченків міф України" Оксани Забужко, праці Євгена Сверстюка та Івана Дзюби), і біографічних досліджень (найпопулярніше — життєпис, створений Олександром Кониським). Є Шевченківська енциклопедія. Біографію митця змалювала в своєму романі українська письменниця Оксана Іваненко "Тарасові шляхи".
Діти з задоволенням ознайомилися з книгами про Тараса Григоровича Шевченка.
понеділок, 5 березня 2018 р.
Жінка - берегиня добра на Землі
На передодні Міжнародного жіночого дня 8 Березня дівчатка готують своїм мамам сюрпризи - виготовляють чудові тюльпани з тканини. Адже цього дня прийнято вітати своїх мам, бабусь та сестричок зі святом весни та жіночої краси.
З ІСТОРІЇ СВЯТА
У 1910 році діячка німецького і міжнародного робочого руху Клара Цеткін на міжнародній конференції жінок внесла пропозицію про вибір одного дня в році, в який жіноцтво зможе привертати увагу суспільства до проблем жінок і їх вирішення. З того часу 8 березня відзначається як Міжнародний жіночий день.
Більше ніж сто років на 8 березня вшановують жінку-матір, жінку-трудівницю, дарують подарунки всім своїм найулюбленішим і шановним жінкам. Намагаються робити сюрпризи, а також існує думка, що в цей день вся жіноча стать не повинна працювати, а тільки займатися собою, своєю красою і святкуванням. Безумовно для всіх жінок таке свято є дуже приємним і довгоочікуваним. Тому кожна представниця жіночої статі завжди чекає сюрпризів, подарунків та компліментів в цей день. 8 Березня на сьогоднішній день святкують в Грузії, Вірменії, Білорусії, Росії, Азербайджані, Казахстані, Киргизії, Молдлві, Таджикистані, Туркменістані, Україні, Китаї, Камбоджо, Анголі, Буркіно-фасо, Кенії, Мадагаскарі, Гвінеї-Бісау, Замбії, Камбоджі, Конго, Лаосі, Македонії, Монголії, Непалі, Північній Кореї, Уганді.
Чарівниця дитячих сердець Наталя Забіла
"Казка - мов життя, а життя - мов казка..."
Наталя Забіла
5 березня 1903 року народилася одна з найулюбленіших українських дитячих письменниць Наталя Забіла. На її прекрасних творах виросло не одне покоління української дітвори. В 4-б класі Зіньківської спеціалізованої школи №2 проведена літературознавча година "Чарівниця дитячих сердець Наталя Забіла" до 115 річниці від дня народження письменниці. Діти ознайомилися з творчість письменниці, читали її твори та вірші.
Підписатися на:
Дописи (Atom)