пʼятниця, 26 серпня 2016 р.

Пророче слово Каменяра (До 160-ї річниці від дня народження Івана Яковича Франка)


27 серпня виповнюється 160 років від дня народження Івана Яковича Франка, вдомого у всьому світі поета, прозаїка, драматурга, перекладача художніх творів, мовознавця, вченого-історика, фольклориста, етнографа, економіста, історика літератури, літературного критика, публіциста і політика. За обсягом знань, багатством лексичного запасу він був енциклопедистом, а за працьовитістю, результативністю та глибиною мислення його величають титаном думки і праці. Та насамперед Іван Якович був великим українцем і водночас - справжнім європейцем.

Іван Франко народився 27 серпня 1856 року в селі Нугуєвичі Дрогобицького повіту Львівської області, в родині коваля  Якова Франка і Марії Кульчицької. Рід Франків походив від німецьких колоністів, чим пояснюється незвичне прізвище. Мати, Марія Кульчицька, походила із зубожілого українського шляхетського роду Кульчицьких, була на 33 роки молодшою за чоловіка. Іван Франко навчався спочатку в початковій школі села Ясениця-Сільна (1862—1864), де викладали польську й німецьку мови, потім у школі при Василіянському монастирі ДрогобичаКоли Іванові було дев'ять років (1865), помер батько. Мати вийшла заміж удруге. Вітчим, Григорій Гаврилик (молодший за Марію на шість років), уважно ставився до дітей, фактично замінив їм батька. Франко підтримував дружні стосунки зі своїм вітчимом протягом всього життя. Коли Іванові було 15 років, 1872 року, померла мати. Вихованням дітей стала займатися мачуха. У 1864 - 1867 роках навчався в Дрогобицькій головній школі, де навчання велося німецькою мовою. В 1867 році вступив до Дрогобицької держаної гімназії ім. Франца Йосипа І з польською мовою викладання, де отримав грунтовні знання з класичних мов, історії, математики.  Іван Франко читав книги Миколи Драгоманова, Пантелеймона Куліша, Тараса Шевченка, твори інших українських письменників, був членом  літературного гуртка, листувався з Миколою Драгомановим, почав пмсати вірші. Ще в гімназії хлопець брався перекладати Гомера, Софокла, Горація, "Слово о полку Ігоревім".  Загалом особиста бібліотека Франка-гімназиста складалась з майже 500 книг українською та іншими європейськими мовами. Під впливом творчості Маркіяна Шашкевича й Тараса Шевченка захоплюється багатством і красою української мови, починає збирати й записувати зразки усної народної творчості.  1875 року Франко став студентом філософського факультету Львівського університету, стає членом "Академічного гуртка", бере участь у видавництві журналу "Друг"1880 року Франка вдруге заарештували, обвинувачуючи в підбурюванні селян проти влади. Після трьохмісячного ув'язнення перебував під наглядом поліції, був змушений припинити навчання в університеті.Перший період творчості Франка визначають його політичні поезії, своєрідні народні гімни: «Каменярі» (1878), "Вічний революціонер" (1880), «Не пора…» (1880), повісті Boa constrictor (1881), «Борислав сміється» (1881), «Захар Беркут» (1882), низка літературознавчих, публіцистичних статей. 1881 року Франко став співвидавцем часопису «Світ», після закриття (1882) якого працював у редакції часопису «Зоря», газеті «Діло» (1883—1885). Зневірившись у співпраці з галицькими народовцями, Франко спільно з діячами «Старої Громади» пробував заснувати власний незалежний орган («Поступ»). З цією метою двічі їздив до Києва — 1885 і 1886 року, зустрічався з громадсько-культурними діячами Миколою ЛисенкомМихайлом СтарицькимЄлисеєм ТрегубовимПавлом Житецьким; познайомився зі своєю майбутньою дружиною Ольгою Хоружинською, у травні 1886 року взяв з нею шлюб. Одруження Франка-галичанина з «українкою» сприймалося тодішніми киянами як уособлення духовної і політичної єдності Західної та Східної України1888 року Франко деякий час працював у часописі «Правда». Видав один номер журналу «Товариш». Після невдалих спроб заснувати власний український часопис був змушений вдатися до співпраці з польською пресою, яка давала хоч невеликий, зате стабільний прибуток: був довголітнім співробітником польськомовної газети Kurjer Lwowski (протягом 1887—1897 років; цей період Франко назве пізніше «наймами у сусідів»), дописував до Przyjaciela Ludu, австрійської Die ZeitІван Франко вступив до Віденського університету де склав канадські іспити, захистив  дисертацію, де йому було присвоєно звання доктора наук.             На громадсько-політичному відтинку Франко довгі роки співпрацював з Михайлом Драгомановим, цінуючи в ньому «європейського політика», зокрема саме за його порадами й під його впливом була створена РУРП. Але після смерті останнього Франко змінив погляди й розійшовся з ним у поглядах на соціалізм та питанні національної самостійності, закидаючи йому пов'язання долі України з Росією. 1899 року Франко разом із частиною радикалів та більшістю народовців взяв участь у заснуванні Національно-демократичної партії, з якою співпрацював до 1904 року, після чого полишив активну участь у політичному житті.  Іванові Франку належить ініціатива ширшого вживання в Галичині назви «українці» замість «русини» — так традиційно називали себе корінні галичани. В «Одвертому листі до галицької української молодежі» (1905) Франко писав: «Ми мусимо навчитися чути себе українцями — не галицькими, не буковинськими, а українцями без соціальних кордонів…» 1908 року стан здоров'я Франка значно погіршився, та він продовжував працювати до кінця свого життя. За останній період він написав «Нарис історії українсько-руської літератури» (1910), «Студії над українськими народними піснями» (1913), здійснив багато перекладів з античних поетів. 1913 року вся Україна святкувала сорокарічний ювілей літературної праці Франка. За неповний рік до смерті Франко створив 232 поетичні переклади й переспіви, обсягом близько 7000 поетичних рядків.Помер Іван Франко 28 травня 1916 року у Львові. 31 травня відбулось кількатисячне урочисте прощання на Личаківському цвинтарі, де й похований письменник. 

Пам`ятник на могилі Івана Франка на Личаківському кладовищі у Львові.1917 року, виконуючи останню волю письменника, Карло Баранівський передав його архів і бібліотеку до Наукового товариства ім. Шевченка. Івану Франку належать понад п`ять тисяч творів у різних галузях літератури і науки, випущені у світ п`ятдесят три томи - лише третина написаного. Небагато можна назвати в історії людства постатей, рівних йому за різнобічністю таланту й наполегливістю, гідними титанів Відродження...



В Зіньківській районній бібліотеці для дітей до 160-ї річниці від дня народження Івана Франка  проведена мультимедійна година "Пророче слово каменяра", організована  книжкова виставка "Письменники ювіляри 2016 року" та викладку літератури "Твоїми говоритиму вустами до всіх народів і до всіх віків..."


вівторок, 23 серпня 2016 р.

25 років Незалежності України

Я - українець, син святого краю, 

що не дає зрости у серцю злу, 

з його долонь я до небес злітаю, 

йому співаю шану і хвалу.

Україно! Ти для мене диво,
І нехай пливе за роком рік,
Буду, мамо, горда і вродлива
З тебе дивуватися повік...
Ради тебе перли в душу сію,
Ради тебе мислю і творю
Хай мовчать Америки й Росії,
Коли я з тобою говорю...
Україно, ти моя молитва,
Ти моя розпука вікова
Гримотить над світом люта битва.
За твоє життя, твої права.
                           Володимир Сосюра

Любі діти! До 25-річчя Незалежності України в читальному залі Зіньківської районної бібліотеки для дітей проведено урок державносі "Я - українець, син святого краю,що не дає зрости у серцю злу, з його долонь я до небес злітаю, йому співаю шану і хвалу", організовано книжкову виставку "Держава славна Україна" та викладку літератури "Під прапором суверенної незалежності" на яких представлена література про історію, політику та культуру рідної держави.

Діти! Україна - це наша Батьківщина. Тут живуть ваші батько, ненька, дідусь, бабуся, сестрички й братики. Усі вони громадяни  України. Ви теж громадяни України, бо живете на цій землі, знаєте співучу українську мову, любите і шануєш своїх батьків, свою землю, рідний край. Книжкова виставка запрошує вас, діти, у подорож по рідній країні.


Виставка дитячих робіт "Мрії про Україну: дитячий погляд"


понеділок, 22 серпня 2016 р.

Голубінь над чистим золотом колось


На вшанування багатовікової історії українського державотворення, держаної символіки незалежної України та з метою поваги до державних символів України в  Зіньківській районній бібліотеці для дітей святкували  Дня державного прапора. В читальному залі пройшла інформаційна година "Голубінь над чистим золотом колось" на якій бібліограф Химченко О.В. ознайомила дітей з українською символікою - гербом, прапором, гімном України. Діти перглянули книжкову виставку "Держава славна - Україна", зокрема розділ "Наш стяг - пшениця у степах під голубим склепінням неба" присвячений символіці нашої держави.








Діти України хочуть миру!

До Дня Незалежності України в дитячому парку міста відбувся конкурс малюнків на асфальті "Діти України хочуть миру!" організований працівниками Зіньківської районної бібліотеки для дітей. В конкурсі взяли участь наші читачі-діти  Давидко Ангеліна,  Хмара Катя, Григоренко Костя, Мотренко Валерія, Рибалко Ярослав, Коритченко Каріна та ін. Діти малювали миру Україну, демонстрували свої поробки, співали пісень. Переможцем конкурсу стала  учениця 5-а класу Зіньквської спеціалізованої школи №1 Мотренко Валерія, малюнок "Україно - ти для мене диво".


Хмара Катя та Григоренко Костя малюють соняшники і калину.
 



Переможець конкурсу Мотренко Валерія з бабусею Галиною Вікторівною.



"Мирне небо над Україною" Хмара Катя та Григоренко Костя.





Краща читачка Зіньківської районної  бібліотеки для дітей Давидко Ангеліна з бабусею Людмилою демонструють свої вироби - ведмедики в`язані гачком.



Давидко Ангеліна та Коритченко Каріна малюють мирну Україну.