«Збережемо зелену красуню»

                                               (Еко-мандрівка)

   Скоро свято, якого з нетерпінням чекають і дорослі, і діти - Новий рік. Головним атрибутом новорічних свят до сих пір є ялинка. Адже кожна сім'я традиційно прикрашає свою оселю ялинкою чи сосною. Але чи замислювалися Ви, наші читачі, скільки це буде коштувати нашій природі? Якщо ми вирубаємо великі гарні ялинки , маленькі за рік великими не виростуть. А як же наша планета?

   Крім краси, якою можна насолоджуватись ліси дають нам свіже і не загазоване повітря, захищають гірські райони від повеней і ерозії (руйнування) ліси є важливими всюди, на всій території нашої держави. Наші ліси покращують клімат, відіграють важливу роль у збереженні водних ресурсів. Ще наші зелені друзі захищають нас від різних брудних екологічних напастей.  А вирубуючи ялинки ми робимо внесок у знищення всього прекрасного що дають нам зелені друзі.

  Працівники відділу обслуговування дітей КЗ «Зіньківська публічна бібліотека ім. В.Г. Короленка» разом з нашими юними користувачами  думали над тим, як зустріти Ноий рік, не рубаючи ялинки, а скориставшись лише кількома її гілочками. Ялинка - не головне, можна придумати цілий ряд виробів з гілок сосни, поєднавши їх з новорічними прикрасами, варто лише використовувати фантазію. Таким чином ми подбаємо про природу.

   Можна прикрасити будинок оригінальним ялинковим букетом, не рубаючи все дерево. Новорічні композиції прекрасно вписуються в сучасний інтер'єр. Вони прикрашають новорічні столи, підносяться як подарунки. Їх можна поставити на обідній чи книжковий стіл, сервант, книжкову полицю, телевізор.

   Маючи свій будинок та двір, можна виростити свою власну ялинку чи сосну і прикрашати її на новорічні свята. Останнім часом з'явилася нова послуга - продаж ялинок в горщиках. Живу ялинку навесні можна висадити в грунт.

   Рубка дерев призводить до непоправних наслідків. Потрібно садити дерева, а не рубати. Цим ми очистимо повітря, дбатимемо про воду, землю, її красу. Так, ялинки, як і інші дерева, треба берегти!

 

            «Подорож по країні Новорічній»

 Самим сімейним, теплим і радісним святом вважається Новий рік.  Усі чекають новорічного чарівництва. Багато хто вірить, що новорічна ніч виконує бажання. Особливо чекають це свято діти, адже саме вони отримують під ялиночку багато цікавих подарунків. Люди посилають вітальні листівки своїм родичам і друзям, а також роблять один одному сюрпризи.

   Все місто готується до цього чарівного свята. Зимові вулиці прикрашають різнокольоровими гірляндами.  У будинках наряджають новорічні ялинки-найголовніші символи Нового року. У святковій мішурі й блискучих кулях, вони красуються в кожній родині.

   Дітлахи старанно пишуть Святому Миколаю свої прохання про подарунки, які хотіли б отримати. І  ось, останні дні в школі минають. Настають зимові канікули. Всі з азартом готуються до довгоочікуваних новорічних свят .

   Працівниками відділом обслуговування дітей організовано  книжкові виставки –інсталяції « Подорож по країні новорічній» та « З новим 2023 роком», де представлені книги на зимову тематику. Тож запрошуємо юних користувачів відвідати нашу книгозбірню та вибрати цікаву книгу на зимові канікули.

 

  Нехай Новий Рік принесе у ваше життя багато нових звершень, міцне здоров’я, любов та мир. Нехай кожен місяць наступного року буде яскравим та незабутнім, а чудеса трапляються частіше, ніж ви про них мрієте! З Новим Роком!

 

               Веселий Новий рік!                         (Новорічний калейдоскоп)

  З приходом зими всі починають чекати її чарівних свят. Найбільш довгоочікуваним святом для всіх дітей є День святого Миколая. Потім, наступаючи на п’яти, до нас поспішає Новий рік. Це свято чекають не тільки діти, а й дорослі. Прекрасний запах мандаринів,  приємні подарунки та зелена святкова красуня заряджають чарами всіх без винятку.

Злетить у вічність новорічна мить.

Нові зірки у небі народились.

Позаду ще один прожитий рік —

І новорічну казку ми зустрінем.

 До нас у відділ обслуговування дітей КЗ «Зіньківська публічна бібліотека ім. В.Г. Короленка» на новорічне свято завітали маленькі користувачі з нашого міста та діти , які знайшли тимчасовий прихисток у нашій громаді. Активно та весело брали участь в різних іграх та в зимовому таночку-руханці, розгадували новорічні загадки ,розповідали вірші біля ялинки та отримували призи.

Нехай наступний рік виявиться щасливим: багатим і барвистим, мирним і яскравим, здоровим і чарівним, успішним і бадьорим, радісним і захоплюючим, зігрітим любов’ю близьких і стовідсотковим позитивом. Бажаємо, щоб новий рік неодмінно став прихильним для всіх нас! З Новим 2023 Роком!

 

 

            «Яка радість, який рай іде Святий Миколай»

                                (Майстер–клас)

Взимку є чимало свят, на які чекають і дорослі, і діти. І цей святковий період починається з визначного грудневого дня – Дня Святого Миколая, коли діти згадують усі свої добрі та погані вчинки, одержують солодощі та замовляють подарунки під ялинку. Вони загадують свої мрії та бажання, неодмінно записують їх до паперового листа, перевіряючи кожне слово, щоб Дідусь Миколай не помітив помилки і не подумав чогось поганого… А він не подумає, ми ж з вами точно знаємо!

Напевно, не знайдеться жодної дитини, яка б не знала й не любила щедрого дідуся Миколая. Це він у ніч на 19 грудня обходить кожну домівку й під подушками залишає свої дари. Слухняним діткам – ласощі, а неслухняним – тоненьку різочку.

Легенда про Святого Миколая виникла ще в сиву давнину. Вона оповідає, що ще будучи маленьким хлопчиком Миколайчик славився доброю та спокійною вдачею. Чи не щодня він звертався до Бога й молив про мир і спокій на землі, просив благословення та прощення для людей. А коли Миколай подорослішав і батьків у нього не стало, то продав свій маєток, роздав гроші нужденним й став священиком. Ставши «батьком» сиріт і бідних, його почали називати святим.

Добрий дідусь Миколай – це образ із вірою у Всевишнього, високими моральними цінностями, людяністю. Саме ці якості завжди будуть керувати світом. І щоб там не було, та хоча б раз на рік, у цей день, ми повинні висловити своє добре ставлення один до одного, до свої близьких. Цього дня ніхто не повинен почуватися самотнім.

Відділом обслуговування дітей КЗ «Зіньківська публічна бібліотека ім. В.Г. Короленка» було проведено з дітками нашого міста та дітьми, які знайшли тимчасовий прихисток у нашій громаді, майстер–класи «Листівка святому Миколаю» та  "Книжковий янгол", де вони спілкувались, читали вірші, виготовляли листівку та ялинкову іграшку.

 

Святий Миколай, своїми благими справами, навчив нас дарувати любов один одному .Тож не забуваймо про те, що ми людяні! Не забуваймо хорошої науки!

 

 

                     Національний тиждень читання !

     Національний тиждень читання триває! Знайди свою книгу! Читай разом з нами. Український інститут книги! 

     Пропонуємо серію книг британської письменниці Крессиди Ковелл «Як приручити дракона».

#УІК #тижденьчитання

      Закон на нашій Землі      (Експрес-інформація)

 

10 грудня з 2021 року у світі відзначають Міжнародний день прав людини, заснований Генеральною асамблеєю ООН, бо саме в цей день в 1948 році Організація Об’єднаних Націй прийняла Загальну декларацію прав людини.

Генеральна Асамблея проголосила Загальну декларацію прав людини як завдання, до виконання якого повинні прагнути всі народи і всі держави з тим, щоб кожна людина і кожний орган суспільства, завжди маючи на увазі цю Декларацію, прагнули шляхом освіти сприяти поважанню цих прав і свобод і забезпеченню, шляхом національних і міжнародних прогресивних заходів, загального і ефективного визнання і здійснення їх як серед народів держав – членів Організації, так і серед народів територій, що перебувають під їх юрисдикцією.

У Декларації заявлено також, що кожна людина повинна мати всі права і всі свободи, проголошені цією Декларацією, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного чи соціального походження, майнового, станового або іншого становища.

Крім того, не повинно проводитися ніякого розрізнення на основі політичного, правового або міжнародного статусу країни або території, до якої людина належить, незалежно від того, чи є ця територія незалежною, підопічною, несамоврядною або як-небудь інакше обмеженою у своєму суверенітеті.

 

Декларацією закріплені, зокрема, такі основоположні права:

 

·      право на працю (стаття 23): Кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі і сприятливі умови праці та на захист від безробіття; Кожна людина, без будь-якої дискримінації, має право на рівну оплату за рівну працю; Кожний працюючий має право на справедливу і задовільну винагороду, яка забезпечує гідне людини існування, її самої та її сім'ї, і яка в разі необхідності доповнюється іншими засобами соціального забезпечення; Кожна людина має право створювати професійні спілки і входити до професійних спілок для захисту своїх інтересів;

·      право на відпочинок (стаття 24): Кожна людина має право на відпочинок і дозвілля, включаючи право на розумне обмеження робочого дня та на оплачувану періодичну відпустку; право на достатній життєвий рівень (стаття 25) – кожна людина має право на такий життєвий рівень, включаючи їжу, одяг, житло, медичний догляд та необхідне соціальне обслуговування, який є необхідним для підтримання здоров’я і добробуту її самої та її сім’ї, і право на забезпечення в разі безробіття, хвороби, інвалідності, вдівства, старості чи іншого випадку втрати засобів до існування через незалежні від неї обставини;

·      право на освіту (стаття 26): Кожна людина має право на освіту. Освіта повинна бути безплатною, хоча б початкова і загальна. Початкова освіта повинна бути обов’язковою. Технічна і професійна освіта повинна бути загальнодоступною, а вища освіта повинна бути однаково доступною для всіх на основі здібностей кожного.

Загальна декларація прав людини спонукала людство до розробки та укладення численних конвенцій, декларацій та протоколів з прав людини, серед яких:

 

·      Європейська Конвенція захисту прав людини та основоположних свобод 1950 року;

·      Женевська конвенція про захист прав людини під час збройних конфліктів;

·      Декларація прав дитини;

·      Міжнародний пакт про громадянські і політичні права;

·      Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права. 

Україна як держава-член Ради Європи 17 липня 1997 року ратифікувала Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, яка спрямована на захист широкого спектра громадянських та політичних прав, та запровадила ефективний механізм забезпечення права особи на індивідуальне звернення за захистом порушених прав до Європейського суду з прав людини.

Спираючись на міжнародно-правові стандарти, проголошені в Декларації, у 1996 році Верховна Рада України прийняла Конституцію України, в якій зазначено, що утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.

Починаючи з 2014 року і до нині Україна продовжує стикатися із особливою жорстокістю та неповагою до прав людини, а також неповагою та міжнародно-правових актів у зв’язку з окупацією російською федерацією території Автономної Республіки Крим та східних територій України. Це потребує постійної уваги за дотриманням прав людини в цих умовах як з боку України так і міжнародних інституцій.

Україна впродовж 2020-2021 років зазнала також нового виклику світового масштабу – пандемії гострої респіраторної хвороби COVID-19 та пов’язаними з нею карантинними обмеженнями, які суттєво вплинули на можливість реалізації та додержання прав і свобод в Україні.

У галузі освіти, зокрема, внаслідок прийнятих Міністерством охорони здоров’я України та Кабінету Міністрів України рішень, якими запроваджено обов’язкове профілактичне щеплення проти COVID-19, відбулося масове відсторонення працівників від роботи без збереження заробітної плати. Зросла кількість повідомлень про порушення прав працівників закладів освіти на працю, які надходили до профспілкових органів, до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, інших контролюючих державних органів, а також звернень до судових органів.

У 2019 року Україна приєдналася до Декларації безпеки шкіл, яка має забезпечити безпеку усіх учасників освітнього процесу, та яка потребує більш активної участі виконавчої та законодавчої влади щодо її імплементації в національне законодавство.

 

Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (стаття 64 Конституції).

В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.

Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції:

Стаття 55 Конституції. Права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

·      Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

·      Кожен має право звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

·      Кожному гарантується право звернутись із конституційною скаргою до Конституційного Суду України з підстав, установлених цією Конституцією, та у порядку, визначеному законом.

·      Кожен має право після використання всіх національних засобів юридичного захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна.

·      Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

За дотриманням прийнятих пактів, конвенцій і договорів з прав людини на міжнародному рівні спостерігає Верховний Комісаріат ООН з прав людини, а в Україні – Уповноважений Верховної Ради України з прав людини. 

 

Наш захисник.

Ми хочемо жити в мирі

(Викладка літератури)

6 грудня українці відзначають державне свято – День Збройних сил України. Це свято справжньої мужності, героїзму і відваги.

Збройні сили – це один з основних елементів стабільного і впевненого розвитку Української держави, справжня гарантія державного суверенітету. Тому у цей день ми вшановуємо всіх, хто причетний до високого і почесного звання військовослужбовця, хто обрав для себе нелегку, але достойну професію – захищати Україну, її суверенітет і незалежність.

Доблесть і честь солдатів і офіцерів - в цьому справжня сила будь-якої армії та українські військовослужбовці зберегли все це і примножили. Український воїн - надійний захисник, відданий патріот і людина, для якої честь, свобода і незалежність далеко не порожній звук.

У цей День ми приєднуємося до привітань на адресу наших славних військовослужбовців, ветеранів і новобранців, солдатів і офіцерів, генералів та адміралів, бажаємо їм міцного фізичного здоров’я, успіхів у бойовій та тактичній підготовці, надійних тилів, кохання і всіх благ! Божих благословень Вам і Вашим родинам! Зі святом!

З нагоди цього надважливого свята для нашої країни у читальному залі відділу обслуговування дітей КЗ «Зіньківська публічна бібліотека ім. В.Г. Короленка» діє викладка літератури «Наш захисник. Ми хочемо жити в мирі».

 

    «Григорій Сковорода – мандрівний учитель життя»

        (до 300-річчя від дня народження Г.С. Сковороди)

Цього року виповнюється 300 років з часу народження на нашій землі великого сина українського народу, мислителя, філософа, письменника, педагога Григорія Савича Сковороди. Він, і через три сотні літ від дня народження, залишається нашим сучасником, чиї мудрі поради допомагають і ще будуть допомагати нашому народу. Прилучитися до його мудрості, світлого поетичного слова справа честі для нас.

Сьогодні ми маємо щасливу нагоду подорожувати стежками його життя, перечитати сторінки його творів. Двадцять п'ять років мандрував дорогами України незвичайний подорожній.

За способом життя — чернець без ряси, мандрівник, самітник.

За способом мислення — філософ, богослов, містик, єретик.

За способом діяння — учитель, письменник, проповідник, «мандрівний університет». Великий оригінальний чоловік

Його вітали  єпископи, сільські священики і звичайні прості люди, прикуті своїми обов'язками до монастирів, церков, сіл, пасік, хуторів. Кого вони бачили в Сковороді — паломника, прочанина, музику, дивака, невдаху, порадника чи пророка?

Григорій Савич мав рацію: увесь світ і досі “ловить його високу філософію”, і відверто скажемо – і донині не може сповна її осягнути.

Відділом обслуговування дітей КЗ «Зіньківська публічна бібліотека» було проведено літературну подорож «Григорій Сковорода – мандрівний учитель життя» (до 300-річчя від дня народження Г.С. Сковороди). Під час заходу пролунала повітряна тривога, для безпеки дітей ми перейшли до укриття.

Пізнаймо ж Григорія Сковороду – у нім же пізнаємо себе, свій народ, свої духовні цінності.

Ревнитель істини й духовного буття,

Він мудрий словом, розумом, життям,

Прихильник простоти й найвищої свободи,

Він щирий друг, йому убогість не біда.

 Досяг верхів наук, пізнавши дух свободи.

 Достойний приклад всім серцям – Сковорода.

Великий мандрівник України продовжує нескінченні мандри до читачів нових епох і цьому вічному шляху Г. Сковороди немає кінця, бо кожне його слово звернене до серця та душі людини. Сковорода ніс у народ слово про щастя для всіх і кожного. Ці прагнення разом із закликом до духовного удосконалення людини заповідав нам геніальний поет і філософ.

                                 https://www.youtube.com/watch?v=S2EBBaC3Ulw&t=20s

 

Казкова спадщина-Вільгельма Гауфа

(220 років від дня народження, німецького письменника, казкаря)

До плеяди знаменитих німецьких казкарів відноситься й письменник-романтик Вільгельм Гауф (1802-1827). 

Коротке життя Вільгельма Гауфа було насичене не зовнішніми подіями, а невтомною творчою працею, внутрішнім напруженням. Він походив з родини німецького чиновника, рано залишився без батька і провів дитинство у родичів. Вільгельм Гауф дуже багато читав, а вечорами переповідав прочитане домашнім, намагаючись привести все до гармонії, до щасливого кінця.

Хлопчик закінчив теологічне (богословське) відділення університету, захоплювався античною літературою та історією. Згодом служив домашнім учителем в родині відомого мецената, де і почав писати книжки: історичні романи, казки, гуморески. Він дуже цікавився фольклором, ретельно його збирав і вивчав.

За неповних чотири роки літературної діяльності, що передчасно обірвалася, він встиг опублікувати книгу віршів, три романи, кілька коротких повістей і два томики “Альманаху казок” .

Гауф зібрав і обробив велику кількість казок, прагнучи внести поезію у буденне життя пересічної людини. “Світ дорослих,- говорив він,- давно втратив довіру до прекрасної королеви Фантазії та її доньки – Казки”.

Вільгельм Гауф багато подорожував, в одній з подорожей письменник важко захворів, повернувся додому і невдовзі помер від тифу, не доживши всього 11 днів до свого 25-го дня народження. Нестаріюча життєва мораль, уплетена в цікаві сюжети, багатство фантазії, чудесні перетворення – все краще, що є в його казках, залишилося дітям.

З його казок відділом обслуговування дітей КЗ «Зіньківської публічної бібліотеки ім. В.Г. Короленка» діє альманах казок Казкова спадщина-Вільгельма Гауфа (220 років від дня народження, німецького письменника, казкаря).

 

 

 

Людської пам’яті мости

(День пам’яті жертв голодоморів)

На днях вся Україна буде вшановувати пам’ять жертв Голодомору 1932 – 1933 років. Кожен із нас переосмислює нашу історію, трагічні її сторінки, які примушують стискатися людські серця. Одна з найстрашніших таких сторінок – Голодомор, який призвів до небачених безневинних жертв.

Пам'яті мільйонів українських селян, які загинули мученицькою смертю від голоду, заподіяного сталінським тоталітаризмом у 1932 – 1933 роках. Пам’яті українських сіл і хуторів, які щезли з лиця землі після найбільшої трагедії XX століття, присвячуються виставка інсталяція–реквієм «Людської пам’яті мости», яка діє у читальному залі відділу обслуговування дітей КЗ «Зіньківської публічної бібліотеки ім. В.Г. Короленка».

"Голодомор 1932-1933 рр. Причини, жертви, злочинці", Андрій Куліш

Голодомор українців 1932-33 pp. є найбільшою трагедією і найтяжчим злочином за всю історію людства. На найродючіших у світі землях, в урожайний рік, було вбито, за різними оцінками, від 7 до 12 млн. чоловік. Кількість жертв у справжній війні проти селянства перевищувала загальну кількість загиблих у всіх країнах під час першої світової війни. Про перебіг голодомору написано понад 10 тисяч статей, свідчень, документів, досліджень науковців.

Книга «33-й: Голод: Народна Книга-Меморіал» — найбільш повне документальне джерело, в якому зібрано свідчення очевидців про Голодомор в Україні.

З початком впровадження політики «гласності» в Радянському Союзі у другій половині 1980-х років українські активісти (журналісти, історики) почали збирати та публікували свідчення людей, що пережили голодомор. Великий внесок у цьому належить дослідникам Володимиру Маняку та Лідії Коваленко, які записали близько шести тисяч свідчень про голод-геноцид та інші насильства над народом. Більше тисячі таких свідчень та різноманітні архівні матеріали увійшли до їхньої книги «33-й: Голод: Народна Книга-Меморіал». Два роки пішло у них, щоб видати книгу.

Матеріали в Книзі-Меморіалі згруповано за тодішнім (початок 1930-х років) адміністративно-територіальним поділом Української РСР, яка складалася із семи областей: Вінницької, Дніпропетровської, Донецької, Київської, Одеської, Харківської та Чернігівської.

На жаль, передчасна смерть обох дослідників перервала цю працю. За цю книгу автори отримали (посмертно) у 1993 р. Державну премію України імені Тараса Шевченка.

Націона́льна кни́га па́м'яті же́ртв Голодомо́ру 1932—1933 рокі́в в Украї́н

Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні складається із загальнонаціонального тому та 18 регіональних томів, які підготовлені в регіонах, що постраждали від Голодомору 1932—1933 років в Україні: Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Запорізькій, Київській, Кіровоградській, Луганській, Одеській, Полтавській, Сумській, Харківській, Херсонській, Черкаській, Чернігівській областях та в м. Києві.

"Я приніс Вам хліба, мамо..." Голодомор 1932-1933

Ця книжка — правдива, хвилююча розповідь про Голодомор 1932-1933 рр. в Україні. Її задум виник ще на початку 90-х років, коли на Українському радіо прозвучала серія передач, присвячених цій страшній сторінці нашої історії. Тоді ж було започатковано конкурс літературних творів, які писали школярі, використовуючи спогади, розповіді, документальні свідчення про трагедію своїх рідних і близьких, безпосередніх учасників подій. Листи, що надійшли на адресу радіо і видавництва «Веселка», стали документальною основою цього видання, проілюстрованого і доповненого учнівськими малюнками, фотодокументами, історичними і науковими матеріалами.

Хай у кожному місті й селі, у кожній оселі, у кожній родині старий і малий схилить голову перед пам’яттю невинно убієнних голодом-геноцидом і  поставить свічку перед образом Божим.