Казкова спадщина-Вільгельма Гауфа

(220 років від дня народження, німецького письменника, казкаря)

До плеяди знаменитих німецьких казкарів відноситься й письменник-романтик Вільгельм Гауф (1802-1827). 

Коротке життя Вільгельма Гауфа було насичене не зовнішніми подіями, а невтомною творчою працею, внутрішнім напруженням. Він походив з родини німецького чиновника, рано залишився без батька і провів дитинство у родичів. Вільгельм Гауф дуже багато читав, а вечорами переповідав прочитане домашнім, намагаючись привести все до гармонії, до щасливого кінця.

Хлопчик закінчив теологічне (богословське) відділення університету, захоплювався античною літературою та історією. Згодом служив домашнім учителем в родині відомого мецената, де і почав писати книжки: історичні романи, казки, гуморески. Він дуже цікавився фольклором, ретельно його збирав і вивчав.

За неповних чотири роки літературної діяльності, що передчасно обірвалася, він встиг опублікувати книгу віршів, три романи, кілька коротких повістей і два томики “Альманаху казок” .

Гауф зібрав і обробив велику кількість казок, прагнучи внести поезію у буденне життя пересічної людини. “Світ дорослих,- говорив він,- давно втратив довіру до прекрасної королеви Фантазії та її доньки – Казки”.

Вільгельм Гауф багато подорожував, в одній з подорожей письменник важко захворів, повернувся додому і невдовзі помер від тифу, не доживши всього 11 днів до свого 25-го дня народження. Нестаріюча життєва мораль, уплетена в цікаві сюжети, багатство фантазії, чудесні перетворення – все краще, що є в його казках, залишилося дітям.

З його казок відділом обслуговування дітей КЗ «Зіньківської публічної бібліотеки ім. В.Г. Короленка» діє альманах казок Казкова спадщина-Вільгельма Гауфа (220 років від дня народження, німецького письменника, казкаря).

 

 

 

Людської пам’яті мости

(День пам’яті жертв голодоморів)

На днях вся Україна буде вшановувати пам’ять жертв Голодомору 1932 – 1933 років. Кожен із нас переосмислює нашу історію, трагічні її сторінки, які примушують стискатися людські серця. Одна з найстрашніших таких сторінок – Голодомор, який призвів до небачених безневинних жертв.

Пам'яті мільйонів українських селян, які загинули мученицькою смертю від голоду, заподіяного сталінським тоталітаризмом у 1932 – 1933 роках. Пам’яті українських сіл і хуторів, які щезли з лиця землі після найбільшої трагедії XX століття, присвячуються виставка інсталяція–реквієм «Людської пам’яті мости», яка діє у читальному залі відділу обслуговування дітей КЗ «Зіньківської публічної бібліотеки ім. В.Г. Короленка».

"Голодомор 1932-1933 рр. Причини, жертви, злочинці", Андрій Куліш

Голодомор українців 1932-33 pp. є найбільшою трагедією і найтяжчим злочином за всю історію людства. На найродючіших у світі землях, в урожайний рік, було вбито, за різними оцінками, від 7 до 12 млн. чоловік. Кількість жертв у справжній війні проти селянства перевищувала загальну кількість загиблих у всіх країнах під час першої світової війни. Про перебіг голодомору написано понад 10 тисяч статей, свідчень, документів, досліджень науковців.

Книга «33-й: Голод: Народна Книга-Меморіал» — найбільш повне документальне джерело, в якому зібрано свідчення очевидців про Голодомор в Україні.

З початком впровадження політики «гласності» в Радянському Союзі у другій половині 1980-х років українські активісти (журналісти, історики) почали збирати та публікували свідчення людей, що пережили голодомор. Великий внесок у цьому належить дослідникам Володимиру Маняку та Лідії Коваленко, які записали близько шести тисяч свідчень про голод-геноцид та інші насильства над народом. Більше тисячі таких свідчень та різноманітні архівні матеріали увійшли до їхньої книги «33-й: Голод: Народна Книга-Меморіал». Два роки пішло у них, щоб видати книгу.

Матеріали в Книзі-Меморіалі згруповано за тодішнім (початок 1930-х років) адміністративно-територіальним поділом Української РСР, яка складалася із семи областей: Вінницької, Дніпропетровської, Донецької, Київської, Одеської, Харківської та Чернігівської.

На жаль, передчасна смерть обох дослідників перервала цю працю. За цю книгу автори отримали (посмертно) у 1993 р. Державну премію України імені Тараса Шевченка.

Націона́льна кни́га па́м'яті же́ртв Голодомо́ру 1932—1933 рокі́в в Украї́н

Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні складається із загальнонаціонального тому та 18 регіональних томів, які підготовлені в регіонах, що постраждали від Голодомору 1932—1933 років в Україні: Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Запорізькій, Київській, Кіровоградській, Луганській, Одеській, Полтавській, Сумській, Харківській, Херсонській, Черкаській, Чернігівській областях та в м. Києві.

"Я приніс Вам хліба, мамо..." Голодомор 1932-1933

Ця книжка — правдива, хвилююча розповідь про Голодомор 1932-1933 рр. в Україні. Її задум виник ще на початку 90-х років, коли на Українському радіо прозвучала серія передач, присвячених цій страшній сторінці нашої історії. Тоді ж було започатковано конкурс літературних творів, які писали школярі, використовуючи спогади, розповіді, документальні свідчення про трагедію своїх рідних і близьких, безпосередніх учасників подій. Листи, що надійшли на адресу радіо і видавництва «Веселка», стали документальною основою цього видання, проілюстрованого і доповненого учнівськими малюнками, фотодокументами, історичними і науковими матеріалами.

Хай у кожному місті й селі, у кожній оселі, у кожній родині старий і малий схилить голову перед пам’яттю невинно убієнних голодом-геноцидом і  поставить свічку перед образом Божим.

 

«Революція, що змінила Україну»

(Історичний інформ - екскурс до Дня Гідності та Свободи)

Хто вмирає в боротьбі – в серцях живе повіки!

Революція Гідності 2013-2014 років відбулася ціною понад сто життів. Небесна Сотня стала прикладом самопожертви в ім’я вищих ідеалів, одним з яких була гідність. Майдан перестав бути назвою місцевості. Він став символом Свободи. Саме тому Революцію Гідності, як і протестний рух 2004 року, і Революцію на граніті, можна вважати продовженням Української революції і визвольної боротьби часів Другої світової війни.

102 – ом Героям Небесної сотні було посмертно присвоєно звання Герой України, а трьом іноземцям – громадянину Білорусії Михайлу Жизневськиому та Грузії – Зурабу Хурція і Давиду Кіпіані, було посмертно присвоєно звання Лицаря ордена Героїв Небесної Сотні.

         З нагоди дев'ятої річниці Революції Гідності у відділі обслуговування дітей КЗ «Зіньківська публічна бібліотека ім. В.Г. Короленка» бібліографом Оксаною Химченко та вчителем історії Наталією Гріненко для учнів 5-б класу Зіньківського опорного ліцею №1 Зіньківської міської ради було проведено історичний інформ - екскурс до Дня Гідності та Свободи «Революція, що змінила Україну».

         Учні ознайомилися з подіями того часу з книг, які були представлені на викладці літератури «Україна – країна нескорених».

 Хай щастю дитини не буде кінця

(Інформ - хвилинка)

Всесвітній день дитини відзначається 20 листопада як день світового братерства і взаєморозуміння дітей, день підтримки діяльності, спрямованої на забезпечення благополуччя дітей в усьому світі.

Саме у цей день – 20 листопада 1959 року Генеральна Асамблея прийняла Декларацію прав дитини, а 20 листопада 1989 року – Конвенцію про права дитини. З 1990 року у Всесвітній день дитини відзначається річниця прийняття цих основоположних документів у сфері захисту прав дитини.

Як зазначається в документі, кожна дитина має право на освіту, право на здоров’я і належну медичну допомогу, право на ім’я та громадянство.

Кожна дитина має право зростати у турботливому родинному середовищі та бути захищеною від жорстокого поводження та насильства.

Метою святкування Всесвітнього дня дитини є привернення уваги широкої громадськості, організацій та урядових установ до питань, спрямованих на практичну реалізацію заходів щодо забезпечення благополуччя дітей в усьому світі.

 

   «Казкова мозаїка Астрід Ліндгрен»

             (до 115-річчя від дня народження, швецької дитячої  письменниці)

        (  Майстерня радості )

   

 У 2022 році виповнилося 115 років від дня народження відомої шведської казкарки Астрід Ліндгрен – однієї з кращих казкарок Скандинавії. Народилася Астрід 14 листопада 1907 року в Південній Швеції у невеликому містечку Віммербю провінції Смоланд у селянській родині. У дитинстві Астрід була оточена фольклором, жартами, казками, історіями, які вона чула від батька або від друзів, які потім лягли в основу її власних творів.

   Астрід Ліндгрен прожила довге і дивне життя, наповнене радісними і сумними подіями, вона відома світові насамперед, як автор книг для дітей, яка подарувала безліч цікавих персонажів, таких як Карлсон, Пеппі Довгапанчоха, Еміль і Калле Блумквіст. Хоча варто відзначити, що крім літературного життя Астрід була активна і в соціальному: вона була одним з лідерів екологічного руху в країні і була щедрим меценатом.

        Тисячі шведських дітей виросли, слухаючи по радіо книги Астрід Ліндгрен у авторському виконанні. Її голос, її обличчя, її думки, її почуття гумору були знайомі ще з 50-х - 60-х років, коли вона вела на радіо та телебаченні різні вікторини та ток-шоу. Роботи Ліндгрен були відзначені премією ім. Г. К. Андерсена, орденом Усмішки, орденом Нільса Гольгерсона, Премією Льюїса Керролла.

    Письменниця померла 28 січня 2002 року в Стокгольмі. Астрід Ліндгрен належить до найбільш відомих у світі дитячих письменників. Її твори сповнені фантазії і любові до дітей. Багато з них перекладено на 70 мов і видані більш ніж у 100 країнах. У Швеції вона стала легендою, оскільки розважала, надихала і втішала не одне покоління читачів, брала участь у політичному житті, змінювала закони і, що найважливіше, помітно вплинула на розвиток дитячої літератури.

   Бібліотекар відділу обслуговування дітей КЗ «Зіньківська публічна бібліотека ім. В.Г. Короленка»  Інна Лисак  провела з маленькими користувачами, які тимчасово знайшли прихисток в нашій громаді, дитячу тест-вікторину та майстер-клас про дивовижного літературного героя, чоловіка в міру вгодованого і в самому розквіті сил, Карлсона, що діє в повісті шведської письменниці Астрід Ліндгрен «Малюк і Карлсон, який живе на даху».

Мультик «Карлсон, що мешкає на даху»

 

Мова наша наймиліша в світі, збережіть її у серці діти!

(Мовознавчий турнір)

         Мова – це великий дар природи. У світі налічується близько 3 тисяч мов. І у кожного народу вона своя. І серед них – ніби запашна квітка в чудовому букеті – українська мова. Слово – це те, що дає можливість висловити свої почуття, думки. Наша мова – українська, тому що наша земля – Україна. Мова живе в піснях, переказах, легендах, в історії нашій і сьогоденні. З великою любов`ю і так просто, і зворушливо Т.Г. Шевченко написав:

«Ну що б, здавалося слова... Слова та голос – більш нічого,

А серце б'ється – оживає,  Як їх почує!»

         Щорічно 9 листопада в Україні відзначається День української писемності та мови, запроваджений у 1997 році Указом Президента України.

Вивчайте мову українську

Дзвінкоголосу, ніжну, чарівну,

Прекрасну, милу і чудову,

Як материнську пісню колискову.

 ( А.Каніщенко)

         Бібліотекарем відділу обслуговування дітей КЗ «Зіньківська публічна бібліотека ім. В.Г. Короленка» Валентиною Мирошніченко було проведено мовознавчий турнір «Мова наша наймиліша в світі, збережіть її у серці діти!»  в якому прийняли участь учні Зіньківського опорного ліцею №1 Зіньківської міської ради, 5-б класу.

         Діти розділилися на 2 команди («Джура» і «Переможці»).

         Мовознавчий турнір мав 8 конкурсів, в яких учні продемонстрували відмінні знання з української мови.

         Оцінювали мовознавчий турнір  журі: Гріненко Наталія (класний керівник 5-б класу) та Житник Ольга (бібліотекар ЗПБ).

         Пишаюся тим, що ми українці. Любимо й цінуємо рідну мову. Але розуміємо, що цього замало. Треба ще багато в житті зробити для її піднесення. Тому саме на вас, діти, лежить відповідальність дбати про рідну мову, допомогати їй розвиватися, бо саме нам випала велична місія підняти Україну до світових вершин, вивести її шляхом незалежності у число могутніх країн.

         Учні ознайомилися з книгами, які були представлені на перегляді літератури «Мово рідна, слово рідне, хто вас забуває, той у грудях не серденько, а лиш камінь має».

         Переможцями нашого мовознавчого турніру стала команда «Джура», але дружба завжди перемагає і за активну участь та відмінні знання з української мови діти отримали заохочувальні призи.

         Завершився наш турнір словами Олеся Гончара: «Мова – це доля нашого народу, і вона залежить від того, як ревно ми всі плекатимемо її».

Бережімо, шануймо, любімо, вивчаймо рідну мову – цей невмирущий голос України!

 

 

Вчимось розуміти прекрасне

(Віртуальний лекторій музика водограю, прибою, шум дощу)

Безліч звуків оточують нас кожного дня і кожної хвилини. Тихі, шумні, заспокійливі, дратівливі, незвичайні або дуже знайомі, але всі вони діляться лише тільки на дві категорії – музичні та шумові. Шумові звуки – це шелест листя, шум прибою, дощу, стукіт, скрип, шурхіт. У шумових звуків немає точної висоти і відтворити в точності як шумить дощ або дзюрчить струмок ми не можемо ні голосом, ні з допомогою музичних інструментів. Шум і є шум.

Музичний звук же має свою висоту - в цьому його головна відмінність від шумового. Висота музичного звуку відрізняє один звук від іншого і дає можливість повторити почутий звук на музичному інструменті або голосом.

          Людська ж фантазія спромоглася поєднати ці два явища – звуки природи і витвори музичного мистецтва, починаючи від давніх творів музичних композиторів до сучасних.

Ми підібрали декілька з них. Насолоджуйтеся!