Запрошуємо наших читайликів та маленьких гостей міста на заходи, які проводить Арт–студія «Лайк», щочетверга об 11.00, у відділі обслуговування дітей КЗ «Зіньківська публічна бібліотека ім. В.Г. Короленка».

 

«В нас єдина мета-Україна свята»

(До Дня Української Державності)

     28 липня ,Україна  відзначає День Української Державності, встановлений Указом Президента України від 24 серпня 2021 року з метою утвердження понад тисячолітніх традицій українського державотворення, яке корінням сягає часів заснування міста Києва та розквітло за князювання Володимира Великого.

                                                                      

       Україна успадкувала від Київської Русі:

– цивілізаційний вибір, який визначився із прийняттям християнства у 988 році;    

– тризуб, родовий знак Рюриковичів, що став державний гербом сучасної України;

– Київ – столицю, політичний і культурний центр українських земель упродовж понад тисячу років;

– гривню – назву грошової одиниці;– назву Україна, що вперше згадується в Іпатіївському літописі у 1187 році

        Упродовж тривалої історії українці не полишали боротьби за свободу та здобуття державності. Першу в ХХ столітті незалежність Україна проголосила 22 січня 1918 року. Актом 24 серпня 1991 року її врешті остаточно утвердила – відновила незалежність. І зараз, коли росія веде жорстоку війну проти України, наш народ об‘єднаний, як ніколи! Ми єдині, сильні, і впевнені в перемозі нашої Державності та Незалежності!

        Цього року ми відзначаємо День Української Державності, на превеликий жаль, в час великих небувалих випробувань. Наші серця одночасно сповнені смутку через страшну кровопролитну війну і гордості від усвідомлення титанічного подвигу славних синів і доньок України, які відважно боронять щасливе майбутнє нашої величної нації.

      Вони щосекунди доводять світові, що Україна – це не просто територія, а могутня держава з багатою історією, надзвичайно багатогранною культурою, невимовної краси природою, а головне – з дивовижними самобутніми людьми.

      Ми захистимо нашу свободу і нашу державність, розбудуємо нашу неньку-Україну і вона знову розквітне величною незалежною європейською державою

                                                       

        І буде так. Ще з часів князя Київського Володимира Великого і до сьогодення ми, народ України, творимо історію нашої незалежної держави, відстоюємо наші права, свободу, територію, робимо все, що в наших силах для розвитку і процвітання нашої країни.

          Разом ми – сила. І тільки разом ми переможемо!З Днем хрещення Київської Русі – України!З Днем Української Державності!

                                                       

 

«Смурфики на екрані

 та бібліотечній полиці»

 

 

   Комікси для дітей захоплюють цікавими подіями та переносять читачів у казковий світ, який існує паралельно зі звичайним. Історії в малюнках містять мінімум тексту, захоплюючі сюжети, великі картинки, все для того, щоб зацікавити до читання. Саме такий вид літератури відмінно розкриває сюжети, інформація легко засвоюється і це перетворює читання у цілу пригоду.

   Дитячі комікси в малюнках поєднують веселі історії та серйозні теми, при цьому сюжети залишаються цікавими та простими для розуміння. Вони отримують багато хороших рекомендацій, адже там є такі сюжетні повороти, про які навіть подумати складно. Всі вони розширюють кругозір, дають відповіді на багато запитань, а також дарують чудовий та позитивний настрій. Залишається лише вибрати для себе те, в що ви закохаєтесь з першого слова або погляду.

   Такі оповідання в малюнках — це не лише короткі історії з простим сюжетом, які варто читати тільки для задоволення. Вони також допомагають розвивати уяву, мовлення, мотивують до читання, що не дивно - вони можуть зацікавити навіть дорослих, а дітей навчать багатьом корисним речам, які точно стануть у пригоді.

   Історії в картинках передають більше емоцій, відтінків настрою, загальної атмосфери сцени, ніж звичайний текст. Це стосується не лише сприйняття, тому що мова образів робить сюжет живим і об'ємним.

  Герої таких творів наділені надздібностями і боряться з будь-якими проявами несправедливості, історії їхніх пригод викликають захват як у малечі, так і дорослих.

   Дуже популярними є дитячі комікси про смурфиків від бельгійського художника Пейо (П’єр Кюлліфор).  Смурфики — це такі блакитні веселі гномики, які живуть у селищі Смурфидолі поблизу річки Смурфки. З ними завжди стається багато пригод, але найголовніше, що хоча всі смурфики особливі та різні, разом вони — смурфастична команда!

    Маленькі читачі, в тому числі і дітки з сімей внутрішньо переміщених осіб, разом з арт-студією «Лайк» приєдналися до ознайомлення з цим сучасним коміксом про Смурфиків у відділі обслуговування дітей КЗ «Зіньківська публічна бібліотека ім. В.Г. Короленка». Наші книголюбчики дивилися мультик про цих чарівних гномів, малювали та брали участь в майстер-класі по аплікації мультгероїв.

    Цей комікс — особливий! А тому читати — не перечитати!

    Запрошуємо наших читайликів та маленьких гостей міста на заходи ,які проводить Арт–студія «Лайк» , щочетверга об 11.00 , у відділі обслуговування дітей КЗ «Зіньківська публічна бібліотека ім. В.Г. Короленка».

   Зроби своє літо творчим разом з нами!

   Телефон для контактів: +380997448458

 Януш Корчак. Життя заради дітей.

(до 145-річниці від дня народження)

 Ім’я Януша Корчака асоціюється в людській свідомості з самопожертвою, героїзмом, мучеництвом і величезною любов’ю до дітей. До кінця своїх днів  він залишився вірним тим простим життєвим істинам, які викладав у своїх літературних творах. І прийняв смерть, відкинувши пропозиції про порятунок, разом зі своїми маленькими вихованцями в газовій камері нацистського концентраційного табору.

         22 липня 1878 року в родині асимільованих польських євреїв Гольдшміт народився первісток. Хлопчика нарекли Ершем Хенриком. Навколишні звали його Генриком на польський манер.

        Він створить ідеальний притулок для забутих і покинутих дітей, назвавши його «Будинком сиріт», і прославиться на всю країну, а потім і на весь світ під псевдонімом Януша Корчака.

         Свою першу освіту юний Гольдшміт отримував у російській гімназії у Варшаві. Головними постулатами навчального закладу були строгість і дисципліна. Вже з першого класу школярі вивчали підручники з латині, а з другого - з французької, німецької та грецької.

         Закінчивши гімназію, юний Гольдшміт вирішує стати лікарем і вступає у Варшавський університет на медичний факультет. В рамках навчальної практики Генрик працює в госпіталях, лікарнях, дитячих єврейських таборах. Спілкування з дітьми приносить йому величезне задоволення, в лікареві-Гольдшміті прокидається педагог. Повернувшись зі служби під час російсько-японської війни, Генрик твердо вирішив: так, він буде лікувати, але не тіла, а душі.

    

    1911 рік став для Гольдшміта знаковим - в будинку номер 92 на вулиці Крохмальній у Варшаві він засновує «Будинок сиріт». Ідею допомогли втілити в життя численні філантропи. Директор відразу ж ставить першу і головну умову - меценати не повинні втручатися в педагогічну і виховну діяльність керівника.

          Також Гольдшміт співпрацює з іншими дитячими притулками, публікується в журналах, пише книги, читає лекції з педагогіки. Тоді-то і з’являються Януш Корчак і добродушний Старий доктор, голос якого звучить з кожного радіоприймача.

         Авторитет педагога і педіатра ріс, і незабаром Корчак вже працював над створенням Будинку для польських дітей на Україні, а в роки війни він знову працював польовим лікарем.

         У 1942-му, за наказом про депортацію євреїв, Януш Корчак, а також близько 200 дітей і його найближча колега і подруга Стефанія Вільчинська, були занурені у вагони і відправлені в сумно відомий концентраційний табір Треблінка. Відомо, що навіть в останній момент Януш мав можливість вибратися, однак він все ж залишився, і разом з усіма розділив сумну долю в газовій камері.

Після себе Януш Корчак залишив  чимало книг, серед яких «Діти вулиці» «Дитя вітальні», «Король Мацюсь Перший», «Як любити дитину» та інші.

У своїх роботах Корчак повчає, але його голос не звучить як сухе повчання. Його наукові спостереження викладені простою доступною мовою, книги дуже автобіографічні і є безцінними даром багатого педагогічного досвіду їх автора.

У Всесвітній день дитини, 20.11.2012 року, в Києві відбулась урочиста церемонія відкриття меморіальної дошки Янушу Корчаку по вул. Володимирській, 47.

Януш Корчак – людина, яка стала легендою ще за життя, класик дитячої літератури, педагог-новатор, зачинатель діяльності на захист прав дитини і повної рівноправності дітей. Він стверджував, що дитина має право бути такою, як вона є, має право на повагу, на помилку, на висловлення своїх думок.

                                          

 

Міжнародний день шахів: історія та  цікаві факти

20 липня в усьому світі  відзначають Міжнародний день шахів. Святкують його як професійні шахісти, так і любителі інтелектуальної гри.

Шахи - це одна з найвідоміших стратегічних ігор на нашій планеті, їх історія налічує кілька століть і надзвичайно цікава.

Прародителькою шахів є Індія. Не дивно, що в цьому краї мудрості і особливого погляду на світ з’явилася ця прекрасна гра. Шахи походять від давньоіндійської гри VI століття чатуранга, чия назва перекладається з санскриту як “чотири підрозділи війська”, що включає в себе піхоту, кінноту, слонів і колісниці, які представлені в шахах пішаком, конем, слоном і турою.

Це одна з найдавніших інтелектуальних ігор. У неї можуть грати всі люди незалежно від нації, статі і соціального стану. Шахи розвивають логічне мислення і об’єднують людей. 

Шахи були визнані одним з видів спорту більш, ніж в 100 державах, а міжнародним олімпійським комітетом шахи були визнані офіційним видом спорту в 1999 році. Але й тоді шахи не були включені до програми олімпійських ігор. Даний вид спорту не єдиний, який не потрапив на олімпіаду.

Міжнародний день  шахів було засновано з ініціативи Міжнародної шахової федерації в 1966 році. Датою свята був обраний день заснування Шахової федерації - 20 липня 1924 року. Ця глобальна гра допомагає налагодити відносини між країнами. У день шахів по всьому світу проводять турніри та майстер-класи, а також нагородження видатних шахістів.

Цікаві факти про шахи

- Батьківщиною шахів вважається Індія, а вік цієї гри досягає 1400 років.

- У другій половині XI століття гра стала популярною в Європі. І в шахи грали тільки багатії і знатні особи.

- У 1997 році вперше в історії комп’ютер обіграв чемпіона світу з шахів Гаррі Каспарова.

- Лікарі вважають, що шахи це прекрасний спосіб поліпшити пам’ять не тільки дітей, а й літніх. Гра по праву вважається відмінним засобом у боротьбі з хворобою Альцгеймера.

- Число всіх можливих комбінацій шахової партії перевищує кількість електронів у всьому Всесвіті.

- Найстаріший зі збережених наборів шахів був знайдений на острові Льюїс в Північній Шотландії. Він датується XII століттям нашої ери, і імовірно створений в Ісландії або Норвегії. Його оригінальне виконання послужило зразком для чарівних шахових фігур у фільмі «Гаррі Поттер і філософський камінь».

При відділі обслуговування дітей КЗ «Зіньківська публічна бібліотека ім.В.Г.Короленка» вже не перший рік діє гурток юних шахістів під керівництвом керівника  Олександра Паука.  Кожного тижня у вівторок та четвер майбутні гросмейстери, учні 1-9 класів, здобувають знання та відточують свою майстерність в одній з найцікавіших та захопливих ігор світу. А скільки емоцій вирує в бібліотеці під час шахових турнірів!

Вітаємо всіх причетних до цього інтелектуального дійства! Нехай кожен хід наблизить вас до перемоги, щоб у суперника не залишалося шансів, а у глядача перехоплювало подих від кожної гри! Будьте сміливими, розумними, кмітливими, завжди думайте на крок вперед і в грі, і в житті. Бажаємо успіху і відмінних результатів!

 

Тернистий шлях державотворення

(до прийняття Декларації про державний суверенітет України)

Історичний етюд

Україна! Скільки глибини у цьому слові… Це золото безмежних полів, бездонна синь зачарованих небес.

Тихі плеса річок, сині очі озер і ставків. Це безмежні степи і ліси, зелені долини і луки, Карпатські верховини і донецькі простори, Полісся і Крим, біленькі наші полтавські хати і велич міських краєвидів - все це наша Україна.

Складною і бурхливою була і є твоя доля, рідна земле! Топталися по тобі орди чужинців, ворожі пазурі роздирали твоє тіло. Дітей твоїх вели загарбники у неволю. Над тобою свистіли гостродзьобі стріли, чорною смертю дихали жерла гармат, шугали ненависні залізні круки, вирували нескінченні битви за твою честь і свободу.

Україна здобула незалежність юридичним шляхом, після ухвалення низки документів, що проголошували державний суверенітет.

Якщо уявити, що країна - це дім, то Україна все ще в процесі будівництва. Є міцний фундамент - століття боротьби за можливість жити в єдиній і незалежній країні. Є стіни - Конституція і законодавство, що дають можливість людям мати свободу і захист своїх прав, а також обов’язки, виконання яких зробить буття у спільному просторі безпечним і комфортним. Є дах - визнання незалежності і суверенітету України іншими країнами та членство України у міжнародних організаціях. Однак поки не все добре всередині цього будинку: основні комунікації є, але все інше не доведене до ладу, не обладнане зручно, не оформлене естетично, не прибране. Та й не всі з тих, хто живе у цьому великому спільному домі, цінують його і готові докладати зусиль для його розбудови. А ще є сусід, який хоче відібрати цей дім, а його головних оборонців і будівничих знищити.

Україна 9 років дає відсіч агресору, а тепер веде справедливу війну за відновлення своєї територіальної цілісності.

Наша Україна лише 33-й рік існує як незалежна країна на мапі світу, але цьому передували кілька століть боротьби українців за право мати свою державу.

      Одним з кроків до розбудови незалежності України стало ухвалення 16 липня 1990 року Верховною Радою УРСР Декларації про державний суверенітет України. 

    У документі, зокрема, декларувалося, що Українська РСР є суверенною національною державою; що єдиним джерелом влади є народ; закріплювалося право на громадянство, на власний державний бюджет і грошову одиницю, право мати власну армію та інші необхідні для суверенної держави інституції.

         Декларація визнавала самостійність республіки у вирішенні питань науки, освіти, культурного і духовного розвитку української нації.

    Українці почали будувати незалежну суверенну державу, впевнено та наполегливо крокуючи до європейської родини демократичних держав. Та це не сподобалось нашим ницим сусідам, які 24 лютого 2022 року розпочали повномасштабне вторгнення до України. І ця війна наразі є найбільшим випробуванням здатності українців захищати свою незалежність. Попри це громадяни України вірять у нашу перемогу.

Головне ж, що творить і зміцнює незалежність України, це люди, які захищають Україну на фронті, люди, які підтримують армію і розбудовують країну в тилу.

    Адже покоління, які сформувалися протягом  33 років існування держави України, найбільше цінують свободу і відкритість світу.

          «Це – покоління Незалежності». 

 

«Сонце зрання вигравало на Івана, на Купала»

(Свято Івана Купала)

Ой на Івана, ой на Купала

Ой, там дівчина квіти збирала.

Квітоньки збирала, віночок сплітала,

Та й на синю хвилю, на Дунай пускала.

Ось вже й настав другий місяць літа, а значить ось-ось всі відзначатимуть одне з найцікавіших свят у році - Івана Купала. Щороку, свято Івана Купала відзначають 7 липня. А точніше - в ніч на цю дату, адже гуляння розпочинаються ще увечері 6 липня і тривають всю ніч.

Свято Івана Купала, або як його ще називають Купайла, вважається язичницьким святом. Це свято полюбляють як дорослі, так і малі. Спочатку його відзначали в день літнього сонцестояння (зазвичай це 21 червня), коли ніч вважалася особливою, адже була найкоротшою в році. Після прийняття християнства на Русі це свято не зникло, а дещо змінилось. Дату свята змістили на 7 липня - день, коли християни східного обряду відзначають Різдво Іоанна Хрестителя.

У чарівну ніч, напередодні Купайла, виконувалося безліч обрядів, і всі вони були пов'язані з водою, вогнем і травами. Збирали квіти та трави, які мали цілющу силу: вважалося, що вони здатні врятувати людину від хвороб та недуг. А ще існувало повір'я, що в ніч на Івана Купала зацвітає папороть, і за ті, лічені хвилини, що цвіте квітка, можна побачити всі нечувані та невідані скарби що були глибоко заховані під землею.

Існував також звичай купатися. Хоча в деяких регіонах люди вважали таке купання небезпечним, оскільки на Івана Купала іменинником був сам водяний. А він не любить, коли люди лізуть в його царство та "каламутять" воду.

За народною традицією увечері 6 липня люди збираються на берегах водойм, влаштовують різні ігри, водять хороводи та співають народні пісні. Спалюють опудало з соломи, знищують купальське деревце. Символом свята є багаття, через яке дівчата з хлопцями увечері стрибають.

Молоді дівчата плетуть вінки з квітів і трав та пускають їх по воді із запаленою в центрі свічкою. Дівчина, чий вінок пропливе якнайдалі зі свічкою, що палає, незабаром зустріне свого милого.

Відділом обслуговування дітей КЗ «Зіньківська публічна бібліотека ім. В.Г. Короленка» було проведено бібліотечний бульвар «Сонце зрання вигравало на Івана, на Купала» в міському дитячому парку. Діти ознайомились з історією свята Івана Купала та приняли участь в майстер класі « Папороть-квітка чарівна».

Нехай купальське вогнище очистить вас від усіх хвороб та негараздів, а легендарний цвіт папороті подарує віру в надзвичайне та дивовижне.

З днем Івана Купала!