«Корифей українського слова»

( до 185-річчя від дня народження Г.Квітки-Овнов’яненко)

 

Талант+наполегливість=перемога

Вже не перший рік у відділі осблуговування дітей КЗ «Зіньківська публічна бібліотека ім.В.Г.Короленка» працює бібліотекар Інна ЛИСАК, фахівець своєї справи, яка завжди з посмішкою зустрічає наших маленьких користувачів та допомагає їм обрати книги, що потім стають для малечі улюбленими. Бібліотечні заходи Інни Василівни – це завжди цікаво, креативно, з  «родзинкою». А ще наша колега талановитий художник та майстер хенд-мейду, яка неодноразово брала участь у міських ярмарках майстрів декоративно-ужиткового мистецтва, є постійним учасником обласних та Всеукраїнських конкурсів.

Останні дні листопада принесли для нас прекрасну новину – Інна Василівна стала лауреатом І ступеня Всеукраїнськогог двотурового  онлайн конкурсу образотворчого мистецтва «Патріотична палітра» у віковій категорії –«дорослі» з конкурсними композиціями «Мальви» та «Перемога наша квітами розквітне».

 Радіємо за колегу та щиро бажаємо Інні Василівні ще багато-багато здобутків, віримо, що чарівна сила мистецтва теж вносить свій вклад у перемогу над ворогом!

                                                       

       «Голодомор - чорна сповідь моєї країни»

(набат пам᾽яті до 90-х роковин

Голодомору 1932-1933 років в Україні)

«Ні! Мовчати не буду! Хай знають народи —

В тридцять третьому голодом вбили на сході

Українців, нащадків козацького роду.

Світ знущання такого не бачив ще зроду…»

                                                         Марія Яновська

 

          

         Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932 - 1933 років. Цього року ми вдруге вшановуватимемо жертв сталінського геноциду в умовах повномасштабної війни. Трагічні події та злочини, які розгортаються на наших очах, демонструють: жива пам’ять надзвичайно важлива, ті, хто чинить злочини проти людства, мають бути засуджені світовою спільнотою, а жертви - вшановані. Станом на жовтень 2023 року визнали Голодомор 1932–1933 в Україні актом геноциду парламенти 28 держав.

         Голод… Це страшне слово повертає нас у далекі 1932 – 1933 роки. Український народ у смутку і скорботі доземно схиляє голови, вшановуючи пам’ять мільйонів його жертв, засуджуючи творців цієї чорної сторінки в історії України. Відкриті архівні документи ще і ще раз засвідчують, що авторами геноциду, штучного голодомору, фізичного знищення народу стали тодішня правляча влада, радянський політичний режим.

         У ті страшні часи Україна втратила мільйони своїх кращих синів та дочок. Це не просто історична минувшина, а глибока духовна рана, яка пекучим болем пронизує пам’ять багатьох поколінь.

         Цього року Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 25 листопада..  В цей день о 16.00 годині  вся країна  долучається до Загальнонаціональної хвилини мовчання. Згадаймо про мільйони людських життів, які Україна втратила внаслідок Голодомору і масових штучних голодів. Ми засвітимо свічки і поставимо на підвіконня. Ці вогники символізуватимуть нашу скорботу і пам’ять про мільйони загублених життів. Цьогоріч вшанування пам’яті жертв Голодомору проходить під гаслом «Пам’ятаємо. Єднаємося. Переможемо!».

         На знак вшанування пам’яті невинних жертв Голодомору у  ВОД   КЗ «Зіньківська публічна бібліотека ім. В. Г. Короленка» оформлено книжкову викладку літератури «Горить свіча скорботи» та проведено набат пам’яті «Голодомор - чорна сповідь моєї країни» (90-ті роковини Голодомору 1932-1933 років в Україні) для   юних  користувачів бібліотеки. Діти ознайомилися з книжковими виданнями і дізналися  більше про страшні події того часу, вшанували пам’ять загиблих від Голодомору хвилиною мовчання.

                                          

        Народ України пам’ятає сторінки свого життя, але з часом відійдуть у небуття свідки тих трагічних подій Великого Голодомору. А тому варто робити все, щоб їх нащадки, особливо діти, знали про ті лихоліття, свято берегли їх у своїй пам’яті в ім’я того, щоб таке страшне минуле ніколи не повторилось.    

 

«Країна нескорених»

(до Дня Гідності та Свободи)

На знак вшанування патріотизму та мужності всіх, хто у 2004 та 2013 роках став на захист демократичних цінностей і європейського вибору нашої держави, Указом Президента України від 13 листопада 2014 року щороку відзначається День Гідності та Свободи.

Дорогою ціною платить наш народ за свій вибір – вибір вільного, з демократичними цінностями життя.

Боротьба за волю України тривала у часи доби українського козацтва, в бою під Крутами, мільйонами життів заплатила Україна за перемогу над нацизмом у Другій світовій війні, цвіт нашої нації гинув у радянських таборах смерті, скошеними квітами падали студенти на бруківку Майдану в Києві, тисячами невинних янголів злітають до неба душі українців з початку повномасштабного вторгнення російської орди на нашу землю…

Для учнів 6-Б класу Зіньківського ліцею №1 відділом обслуговування дітей КЗ «Зіньківська публічна бібліотека ім.В.Г.Короленка» до Дня Гідності та Свободи було проведено  хроноскоп подій «Країна нескорених», під час якого разом з бібліотекарями діти пригадали основні події визвольної боротьби нашого народу, вшанували хвилиною мовчання всіх, хто віддав своє життя за наше світле майбутнє, хто загинув, захищаючи незалежність і свободу України.

В цей день – День Гідності і Свободи ми вкотре звертаємося до кожного, особливо до наших дітей та молоді - пам’ятайте і шануйте героїв визвольної боротьби, любіть свій край, свій народ, свою країну.

Віримо в перемогу України! Слава Україні! Героям слава!

 

Закон і ми

(Інформаційний портал до Всесвітнього дня дитини)

Посмішки дітей - це, мабуть, найкраще, що може радувати погляд. У них стільки щирості і довіри, що розтане навіть найсуворіше і загартоване проблемами серце.

Дитинство - найпрекрасніша мить нашого життя, це - пора сподівань та здійснення мрій. Немає більшого щастя у світі, аніж посмішка дитини. Піклування про підростаюче покоління, його майбутнє - головний обов’язок батьків, суспільства та держави. Врешті-решт, саме для цього всі ми живемо та працюємо.

У сучасному світі людині необхідно з дитинства знайомиться з правовою грамотою для захисту своїх прав. Вивчаючи свої права з дитинства, дитина не тільки знайомиться з тим, на що вона має право, але і дізнається про свої обов’язки.

У 1948 році країни світу підписали Загальну декларацію прав людини - документ, у якому вони пообіцяли одна одній і своїм народам забезпечити громадянські права й свободи, рівність усіх перед законом, особисту недоторканність, свободу совісті, можливість дотримуватись своєї релігії й багато іншого.  Загальна декларація прав людини - важливий і корисний документ. Але в ньому говориться про людей загалом - і жодного слова про дітей.

І тільки 20 листопада 1989 р. країни світу підписалися під Конвенцією прав дитини. Україна приєдналася до Конвенції у 1991 році. Згідно з Конвенцією Україна у квітні 2001р. прийняла Закон про охорону дитинства.

Як зазначається в документі, кожна дитина має право на освіту, право на здоров’я і належну медичну допомогу, право на ім’я та громадянство. Кожна дитина має право зростати у турботливому родинному середовищі та бути захищеною від жорстокого поводження та насильства.

Діти були і залишаються  найдорожчим скарбом, гордістю і надією держави. Ми хочемо, щоб наші діти були здоровими, щасливими і розумними,  жили в мирі, радості й були  впевнені в завтрашньому дні.

Діти - наше майбуття,

Нема світлішого нічого в цілім світі,

Як сонце ясне й чисті небеса.

Нема нічого кращого, як діти,

Бо в них любов, надія і краса.

Бо в них найкращі наші сподівання,

Вершина, може, нашого буття.

Тому-то ми без зайвого вагання

За них віддати можемо життя.

Готові зірку зняти з небосхилу

І прихилити небо голубе,

Щоб тільки дітям у житті щастило,

Бо в дітях ми продовжуєм себе.

Дивимось на діток - серденько радіє,

Такі красиві, гарні всі такі.

А значить, люди, є у нас надія,

Бо діти мудрі - наше майбуття.

Бо ж наші діти - це і є життя!

Для них ми небо можем прихилити,

Для них ми зробимо на світі все!

Бо ми дітей уміємо любити,

І хай там час нас крутить і несе,

А ми у дітях лишимо найкраще,

І найцінніше, що у всіх нас є.

Їх ми не кинемо напризволяще,

Передамо найкраще їм своє,

Що є в народу: добрість і звитягу,

Любов і волю, щирості слова,

Гостинність, мудрість, силу і відвагу,

І гострий розум, доблесні діла,

І прагнення до знань, нам притаманне,

Допитливість, що в українців є.

І ставлення до всіх своє гуманне,

Й місця, де журавель водичку п’є.

І рідну мову нашу калинову,

Казки і думи, жарти і пісні.

І нашу чисту душу світанкову,

І наші мрії світлі і ясні…

(З просторів інтернету)

Сьогодні діти України зустрічають Всесвітній день дитини під обстрілами ракет, бомб, мін, снарядів російської армії. Українські діти страждають від російської агресії, спрямованої на знищення української нації. Російська армія намагається залякати, ганебно наносячи ракетні удари по цивільних будинках і закладах освіти, цілеспрямовано знищуючи об’єкти енергетичного забезпечення, залишаючи без тепла і світла лікарні, дитячі садки, школи! Але ворог ніколи не здолає того патріотизму, який з кожним підступним ударом лише зміцнюється у свідомості українських дітей!

Бажаємо нашим діткам миру і спокою,  доброти і розуміння, нехай їхні мрії завжди збуваються. Зичимо вам, любі діти, якомога більше щирих усмішок, приємних несподіванок, веселих та надійних друзів. Щастя вам, чистого і мирного неба, сонячних ранків, світлих і неповторних вражень, здоров’я та удачі на життєвих дорогах!

 

 

«Істинний художник слова»

(185 років пам’яті І.Котляревського)

 

«Відродження українських оберегів.

Глечик – символ повного життя»

 «Українська хата - на придане багата» - так коротко та влучно можна охарактеризувати типову українську домівку. Дійсно, старі хати у різних регіонах України є справжнім скарбом та дзеркалом минулого. Саме вони є унікальними пам’ятками, які зберегли в собі традиційні види українських ремесел: вишивання, ткацтво, гончарство, писанкарство, ковальство, плетіння, столярство, гутництво та багато інших.

Дім захищав не лише від негоди, але й від зла, беріг чистоту людської душі. Тобто, сама українська хатина вже була оберегом. Звичай прикрашати домівки оберегами - походить із сивої давнини. Наші предки виготовляли їх власноруч із природніх матеріалів. Українська хата є невід’ємною частиною культури нашого народу. Вона є втіленням вірувань українців, укладом їхнього життя та взірцем естетичних вподобань.

Посуд - такий звичний елемент побуту також мав силу оберега. Наші предки користувалися глиняним посудом, який, як правило, виготовляли власноруч.

Серед різноманіття глиняного посуду особливу увагу звертає на себе глиняний глечик. У давнину вважали, що глечик символізував воду, а також означав повну чашу в домі, тобто достаток і матеріальні блага, мав силу оберегу.

У наш час, коли навіть важко знайти чисту питну воду, глиняний глечик часто використовують як абсорбент для очищення води. Так, воду набирають в глиняний глечик і дають їй відстоятися. Через декілька годин її можна споживати. Кожна господиня знає, що глиняний глечик є необхідним реквізитом на святковому столі.

Маленькі  користувачі відділу обслуговування дітей КЗ «Зіньківська публічна бібліотека ім.В.Г.Короленка» на черговому занятті «Студії арт-Лайк» знайомились з декоративно-ужитковим мистецтвом, українськими оберегами, візерунками, орнаментом, а потім перетворилися на майстрів, уява яких мандрувала чудовою країною народного мистецтва під час майстер-класу «Глечик - символ повного життя».

Минають роки й століття, змінюється мода, але ніщо не за​тьмарить краси народних ремесел, адже не дарма М.Рильський сказав: «Шануй звичаї та обряди предків твоїх, бо це твоя окраса». Вони житимуть поряд із нами, милуючи наше око. Успіхів вам! Хай ніколи у вас не зникає бажан​ня творити красу!