Дитячі долі обпалені війною
(Віртуальні спогади про Другу світову війну за сторінками письменників)
Я ж – дитина
Я – пташина
Неоперене пташеня.
На війні, де кров і сльози,
Я із першого дня,
Я із першого дня –
До останнього дня.
(Микола Сом)
З кожним роком все далі від нас героїчні й трагічні роки Другої світової війни. Ця війна була тяжким випробуванням, яке наша країна витримала з честю.
Друга світова війна, складовою частиною якої була Німецько-радянська війна, тривала цілих шість років. Україна опинилася в центрі гігантської битви. Понад 40 місяців – з червня 1941-го по жовтень
1944 року на її території лилася кров, знищувалися матеріальні й культурні цінності.
Гітлерівські загарбники розраховували, скориставшись раптовістю удару, жорстоким ставленням до мирного населення, зламати волю і здатність армії і народу чинити опір. Але вони прораховувалися і зустрілися з масовим героїзмом українського народу. Разом із дорослими на бій з фашистами за рідну землю вийшли діти. Вони боролися в підпіллі, в партизанських загонах, на фронтах, працювали в тилу. Своєю безстрашністю і жертовністю вони дивували дорослих – не усвідомлювали чи не замислювалися, що смерть – це назавжди. В роки Другої світової війни всього загинуло 13 млн дітей.
У всі часи, в усіх війнах були вбиті і полонені, але в жодній війні так не страждали діти. На окупованих фашистами територіях вони терпіли голод, приниження, жорстке поводження гітлерівців. Разом із дорослими їх вивозили у концентраційні табори в Німеччину. Там їх розлучали з матерями, морили голодом, примушували непосильно працювати, проводили жахливі медичні експерименти, спалювали в крематоріях.
І все ж війна з фашистами закінчилася. Повернулися всі солдати – живі і убиті – навіки в нашу пам'ять. Тільки дитинство, вбите жорстокою війною, ніколи не повернеться. Дорослі ж так і не навчилися берегти дитинство. Війни і в ХХІ столітті палають у світі й досі і на миролюбивій українській землі також.
Наступні книги, які будуть представлені вашій увазі, розкажуть вам про лихоліття часів Другої світової війни.
Багряний, І. П. Людина біжить над прірвою / І. П. Багряний. – К. : Школа, 2009. – 320 с. – (Бібліотека шкільної класики).
Роман І. Багряного «Людина біжить над прірвою» дає повне уявлення про жахливі сторінки історії українського народу – сталінські репресії 30-х років і гітлерівські «порядки». Молодий українець Максим Колот, який у воєнний 1943 рік опиняється між життям і смертю, між двома фронтами, і є людиною, яка біжить над прірвою. Ці фронти захоплюють у своє немилосердно стискаюче коло піщинку на полі жорстокої історії, намагаючись її стерти з лиця життя, а вона підхоплюється, зривається силою своєї віри в незнищенність свого маленького, але власного «я» і перемагає. Для старшого шкільного віку.
Гончар, О. Т. Людина і зброя / О. Т. Гончар. – Харків: Фоліо, 2007. – 318 с. – (Українська література).
Колись, у той час, як омріяна Перемога була вже зовсім близько, Олесь Гончар пообіцяв товаришам: «Якщо тільки залишуся живим, я напишу про вас!». І письменник дотримався свого слова. Роман «Людина і зброя» - це вшанування пам’яті загиблих друзів, учорашніх школярів та студентів, які пішли на війну, щоб захистити тих, хто залишився вдома… Для старшого шкільного віку.
Довженко, О. П. Вибрані твори / О. П. Довженко. – К. : Сакцент Плюс, 2004. – 512 с.
До книги ввійшли кіноповісті “Україна в огні”, “Повість полум’яних літ”, “Зачарована Десна”, “Щоденник” та інші твори письменника. Вся творчість митця воєнних років розцінюється літературознавцями як «велика книга боротьби народу». Основу її складають «Україна в огні» та «Повість полум’яних літ». Яскраві факти з побаченого на фронті, почутого з вуст партизанів і людей, які були на окупованій території, Довженко занотовував у щоденнику і використав потім при написанні “України в огні”. Кіноповість “Україна в огні” Олександра Довженка присвячена подіям Другої світової війни, долі сільської родини та простих селян. Для старшого шкільного віку.
Довженко, О. П. Повісті полум’яних літ / О. П. Довженко. – К. : Центр навчальної літератури, 2020. – 130 с.
У грудні 1943 р. Довженко зазначив у щоденнику, що хоче написати «новий сценарій про народ. І не буду я його писати ні про двічі героїв, ні про тричі зрадників…, а напишу я сценарій про простих людей, звичайних, отих самих, що звуться у нас «широкими масами”, що понесли найтяжчі втрати на війні, не маючи ні чинів, ні орденів. Напишу, як їм жити і що робити, і як і що думати, щоб краще жилося після війни…» Ця творча самонастанова була реалізована у “Повісті полум’яних літ”. Для старшого шкільного віку.
Три повісті Григіра Тютюнника “Облога”, “Климко”, “Вогник далеко в степу”, в центрі яких діти війни, мають автобіографічну основу та схожих героїв… У Харитона, Климка і Павла багато спільного в характері, життєсприйманні, але в них різна доля.
Тютюнник Г. Вогник далеко в степу: повість / Г. Тютюнник // Облога: вибрані твори / Г. Тютюнник ; передм., упоряд. та прим. В. Дончика. — Київ, 2004. — С. 425-473. — (Бібліотека Шевченківського комітету).
У повісті рукою талановитого майстра змальовано тяжкі перші повоєнні роки в Україні. Розповідь ведеться від першої особи – головного героя п’ятнадцятилітнього Павла. Просто і невимушено письменник показує велич душі хлопця і його мачухи – тітки Ялосовети, яка овдовіла, але хоче поставити на ноги Павлика. Його не прийняли до ремісничого училища, сказали, що малий, і тітка гірко плаче: «А їсти що? Хліба намолотили тільки в державу і то не хватило до плану». Другого дня вона сама повела Павла до директора училища: «Тітка Ялосовета одразу заплакала, почала розказувати, що хату нашу «вкинуло бомбою в річку», що живемо ми в тій хаті, як у норі, одягатися ні в що, їсти теж не дуже…
– Він слухняний, роботящий, не дивіться, що такий ото малий. Він підросте. І вчиться ловко, самі ловкі оцінки». Так Павло разом із друзями, трьома Василями, почав навчатися і заробляти на хліб. Щодня хлопці ходили по вісімнадцять кілометрів до училища. Розповідає автор книжки і про перше кохання – у Павла закохана Маня, але він соромиться цього першого почуття.
Тютюнник Г. Климко: повість / Г. Тютюнник // Облога : вибрані твори / Г. Тютюнник ; передм. упоряд. та прим. В. Дончика. — Київ, 2004. — С. 383-425. — (Бібліотека Шевченківського комітету).
Хлопчик - сирота Климко жив із дядьком Кирилом, який працював машиністом на станції. Климко ходив до школи, опікувався домашнім господарством і дуже цінував пройняту взаємоповагою і щирістю чоловічу дружбу з дядьком. Війна вдруге осиротила хлопця – дядько раптом загинув. Климко не шукав підтримки у дорослих, а навпаки намагався допомогти іншим. Разом із своїм другом Зульфатом хлопець взяв на себе відповідальність допомагати вчительці і її новонародженій доньці. Разом обладнали для них житло, зробили колисанку для маленької, добували харчі й паливо. А потім Климко вирішив роздобути солі у Слов'янську. Нелегкою була та дорога для хлопця – небезпечною і виснажливою. Проте Климко все витримав і повернувся з сіллю. Хлопець загинув майже на порозі дому, рятуючи зовсім незнайому людину. Та чи міг він вчинити інакше?
Повість має автобіографічну основу. З шести років її автор жив на Донбасі у родині дядька Филимона. А коли дядько пішов на фронт, голод і холод змусили майбутнього письменника повернутися до матері на Полтавщину. Одинадцятирічний Григір ішов пішки два тижні.
Тютюнник, Г. М. Облога / Г. М. Тютюнник. – К. : Пульсари, 2004. – 584 с. – (Бібліотека Шевченківського комітету).
Головний герой повісті “Облога” хлопчик - підліток, який опинився на суворих дорогах воєнного лихоліття, залишається живим, але все ж роздумує над трагічною дисгармонією в житті … Для середнього шкільного віку.
Ми познайомили вас лише з деякими творами українських письменників, темою яких є Друга світова війна. Тож запрошуємо всіх до нашої бібліотеки, де кваліфіковані бібліотекарі зможуть порекомендувати вам цікаві книжки по цій та інших темах.
