Щоб не плакали душі голодні, свічку пам'яті ти запали...
Знов прокинулись ранки
холодні.
Дощ хрестами в сніжинках
застиг.
Поминаючи мертвих сьогодні,
Ми рятуєм майбутнє живих.
День жалю… День скорботи,
печалі
Запалив нашу пам’ять. Свічки
–
Це ті душі, листочки опалі,
Хто став тінню в голодні
роки.
Без притулку у храмі
Господнім,
Поміж хвилями Лети-ріки
Стогнуть душі, бо в серці
народнім
Проросли забуття колючки.
Полікуймо свічею - зорею
День минулий. Згадаймо усіх,
Хто любов’ю живою своєю
Поділитися з нами не встиг…
Щоб у ранки і теплі, й
холодні
Не ішли шикуватись хрести,
Щоб не плакали душі голодні,
Свічку - пам’ять свою запали.
(Наталія Погребняк)
Немає коментарів:
Дописати коментар