неділя, 26 квітня 2020 р.

Дитячі письменники які змінили світ



   Дитяча література  досить багата та різноманітна. Ми підібрали  перелік найкращих дитячих літераторів – класиків та сучасників, твори яких дійсно заслуговують на увагу! Твори цих письменників читають дітям на ніч у всьому світі. Проблематика творів та гумор літературних героїв близькі та знайомі і дітям, і дорослим. Твори цих дитячих пеисьменників намагаються екранізувати режисери  в кіно і на сцені. Імена цих письменників назавжди ввійшли в історію світової культури та літератури. Хтось із нах жадав слави письменника для дорослих, та якраз наївні дитячі казки принесли їм всесівтнє визнання. 

Про видатних дитячих письменників, чиї твори змінили світ йтиметься у сьогоднішній добірці. Тож, щоб не нудьгувати вам, діти, вдома на карантині пориньте у світ дитячої літератури. Приємного читання! 

Ганс Крістіан Андерсен (1805–1875)
данський письменник, найвідоміший казкар
Народився на данському острові Фюн в родині шевця та прачки. Однак з дитинства вважав, що його батько королівського роду, і вже у дорослому віці розказував у своїй біографії, що нібито грався з принципом Фредеріком, майбутнім королем Данії. З дитинства був замкнений, нервовий і хворобливий, проте це компенсувалося увагою та любов’ю батьків. Батько, попри свою бідність, був людиною начитаною і зміг прищепити любов до книг і Гансові. Особливо запам’яталися хлопчикові вечірні читання при тьмяному світлі лампадки. В юності Андерсен переїде до Копенгагена, спробує себе в драматургії і в жанрі дорожніх нотаток. Однак справжню славу мрійливому хлопцю з багатою фантазією принесуть саме казки, перші з яких вийдуть у збірці «Казки, що були розказані дітям». Загалом за життя він напише їх понад 150. Побачивши здаля його худу високу незграбну постать, діти бігтимуть вітатися з казкарем. Він багато де мандруватиме й залишить по собі детальні дорожні замальовки. Андерсен сам уособлюватиме те Гидке Каченя, з якого виріс до найвідомішого у світі казкаря, з чиїми історіями батьки в усьому світі вкладають дітей спати. А його Русалонька й взагалі стане символом Данії.   Згодом  ім’ям Андерсена буде названа одна з найпрестижніших літературних премій, здобути яку мріють усі казкарі світу. Премію Ганса Крістіана Андерсена називають «Малою Нобелівською премією» і вручають за видатний внесок у розвиток дитячої літератури найкращим письменникам і художникам-ілюстраторам дитячої книги у день народження казкаря – 2 квітня, раз на два роки. Лауреатами премії свого часу були не менш відомі казкарі Астрід Ліндґрен, Туве Янссон, Джанні Родарі.
Варто почитати:- «Снігова королева»- «Русалонька» - 
- «Дикі лебеді»                                                                                                                      -  "Соловей "                                                                                                                            -  "Гидке каченя"                                                                                                                    -  "Непохитний олов'яний солдатик"

Варто подивитися:
- Дівчинка з сірниками (2006), мультфільм
- Дівчинка з сірниками (2013), фільм



Астрід Ліндґрен (1907–2002)
шведська дитяча письменниця, «мама» Карлсона і Пеппі Довгапанчоха
У світі продано понад 165 млн її книжок більш ніж 60 мовами. Астрід Ліндґрен подарувала світові Карлсона - милого товстого чоловічка з пропелером на спині та любов’ю до їжі;  Пеппі Довгопанчоху - руду шалену дівчинку з кісками, доньку капітана, яка живе разом з мавпочкою паном Нільссоном і конем; дівчину-розбійницю Роню й капризну бешкетну Лотту. Її добрі й смішні герої близькі читачам різних культур, адже простими словами нагадують дорослим, що й вони колись були дітьми, а до дітей промовляють їхніми ж проблемами, радощами й переживаннями. Більшість героїв Астрід Ліндґрен – справжні борці за справедливість, і якщо не силою, то хоча б своєю веселістю й дотепністю.  Вона народилася в родині фермерів й провела дитинство в атмосфері любові, у близькості  до природи.           Переїзд до Стокгольма, як згадувала письменниця, став переломним у її житті. Після сина Ларса у вже одруженої Астрід народилася донька Карін. Саме для неї Ліндґрен вигадала історію про чудернацькі пригоди «Пеппі Довгапанчоха», щоб розважити доньку, яка в дитинстві часто хворіла. Ім’я героїні вигадала сама дівчинка. Відтоді рудоволосу Пеппі знають в кожному домі, а казки Астрід Ліндґрен отримують нове втілення в екранізаціях і театральних постановках.

Варто почитати:
- «Пеппі Довгапанчоха»
- «Малий та Карлсон, що живе на даху»
- «Лотта з Бешкетної вулиці»
- «Роня, донька розбійника»
- «Міо, мій Міо»
Варто подивитися:
- «Пеппі Довгапанчоха» (1997), мультфільм
- «Бути Астрід Ліндґрен» (2018), фільм


Льюїс Керрол (1832–1898)
англійський письменник, математик, філософ, який влаштував «божевільне чаювання»
Його справжнє ім’я – Чарльз Доджсон. А його життя змінила маленька дівчинка – Аліса Ліддел. Саме доньку декана коледжу Крайст-Черч при Оксфордському університеті вважають прототипом Аліси з Країни Див.          У 1850-х роках Доджсон став близьким другом сім’ї Лідделів і чимало часу проводив з їхніми дітьми. 1862 року під час прогулянки на човні десятирічна Аліса попросила його скласти історію для неї та її сестер. Доджсон, який і раніше не раз вигадував для них казки, погодився й розказав дівчатам історію про пригоди маленької дівчинки у Підземній Країні, куди вона втрапила через нору Білого Кролика. Головна героїня багато в чому нагадувала саму Алісу Ліддел, а другорядні персонажі – її сестер Лорін та Едіт. Згодом Аліса, яку так захопила ця історія, наполягла, щоб Доджсон записав її. Першу версію книжки під назвою «Пригоди Аліси під землею» він подарував самій Алісі. Вперше під псевдонімом Льюїс Керрол «Аліса в Країні Див» була опублікована 1865 року. Через шість років була видана друга книжка – «Аліса в Задзеркаллі».
 Професор математики, логік і філософ створив твір, подібних якому світ не знав. Пародії, абсурдизми, гра слів, сатиричні натяки, філософські алюзії – усе це вмістив у себе дитячий роман-казка про Алісу в Країні Див, яку вже друге століття аналізують не лише літературознавці, але й лінгвісти, математики, психологи. Залишається спірним, наскільки цей твір є дитячим. Однак той факт, що «Аліса в Країні Див» змінила уявлення про жанр фентезі, безсумнівний. Алюзії на «Алісу» можна зустріти не лише в літературі, але й кінематографі, як-от Божевільний Капелюшник у коміксах про «Бетмена» чи згадки про чарівні кольорові пілюлі в «Матриці». 
Варто почитати:
- «Аліса в Країні Див»
- «Аліса в Задзеркаллі» 
Варто подивитися:
- «Аліса в Країні Чудес» (2010), фільм
- «Аліса в Задзеркаллі» (2016), фільм 
                                                       Алан Мілн (1882–1956)
англійський письменник, «батько» Вінні Пуха
Він прокинувся знаменитим 1926 року, коли на вітринах лондонських книгарень з’явилася дитяча книжка «Вінні Пух», хоча аж ніяк не мрія про славу дитячого письменника. На той час Мілн уже був знаним драматургом та фейлетоністом Англії. Однак саме історія, яку він вигадав для свого сина Крістофера Робіна, назавжди визначила його подальшу письменницьку долю. Він ще встигне зненавидіти своїх плюшевих героїв – ведмедика Пуха, Паця, віслючка Іа-Іа, Тигру, Кенгу – як і Крістофер Робін зненавидіти казку, яку його батько зробив надбанням усіх дітей у світі. Родина Мілнів не була ідеальною, хотіли дівчинку Розмарі, однак народився хлопчик, якого назвали Крістофер Робін. На перший день народження Біллі Муна (як його називали батьки) Алан подарував синові плюшевого ведмедика. Саме цей ведмедик, а також справжня ведмедиця Вінні з лондонського зоопарку надихнули Мілна на створення книг, де головним героєм є наївний довірливий ведмедик Вінні Пух та його кумедні лісові друзі. Відтоді йому так і не вдалося зажити слави письменника, який пише твори для дорослих. Однак його дитячі казки про кумедних героїв, відомих сьогодні кожній дитині, ще довго тішили понівечене двома війнами суспільство, яке втратило віру в усе добре й світле.          «Вінні Пух» займає 7-му сходинку у рейтингу «200 найкращих книг за версією BBC», а ведмедик Вінні є одним із найвпізнаваніших героїв дитячих творів. Щорічно тисячі дітей приходять до Нью-Йоркської публічної бібліотеки подивитися на іграшки Крістофера Робіна. 
Варто почитати:
- «Вінні Пух і всі-всі-всі»
Варто подивитися:
- «Вінні Пух» (2011), мультфільм
- «Прощавай, Крістофере Робін» (2017), фільм
- «Крістофер Робін» (2018), фільм
 

                                                              Туве Янссон (1914–2001)
фінська письменниця, художниця, «мама» мумі-тролів
Її мумі-тролів можна побачити в усіх куточках світу – від власне книжок до чашок з героями та іграшок. Усе своє життя вона присвятила письменницькій та художній діяльності. Туве Янссон народилася у Гельсінкі у творчій родині: її мати була художницею та графічною ілюстраторкою, батько – скульптором. Її брати та сестри теж стали художниками. Дитинство Туве провела на острові у Фінській затоці, в 50 км від міста. У 14 років вона написала та проілюструвала свою першу книжку. Згодом вчилася в Стокгольмі, Гельсінкі та Парижі на графічного дизайнера, ілюструвала книжи та журнали, створювала комікси. 
Перша книжка Туве Янссон про мумі-тролів побачила світ 1945 року у часи Другої світової. Авторка зізнавалася, що хотіла в темні часи написати щось невинне й наївне. Згодом вона написала ще кілька книжок про мумі-тролів, які продали багатомільйонними накладами по всьому світу. Однак свого першого мумі-троля Янссон намалювала ще в дитинстві, граючись з братом. Згодом замість підпису авторка малювала маленьку фігурку мумі-троля. Багато часу Туве також присвячувала й театру, де брала участь у постановках вистав за казками про мумі-тролів. Окрім дитячих, Янссон написала шість романів та п’ять оповідань для дорослих, серед яких мудра  «Літня книжка». 
 
Роальд Дал (1916–1990)
англійський письменник норвезького походження, казкар, фантаст
Він народився у вельському містечку Лландаффі, у родині емігрантів з Норвегії. Служив у Королівських повітряних силах Великої Британії, ставши асом (збив більше п’яти літаків противника), а згодом – одним із найбільш продаваних письменників та найвідоміших дитячих авторів XX століття, що здобув Всесвітню премію фентезі, British Book Awards, а також, за версією журналу «Time», потрапив на 16-ту сходинку у списку «50 видатних британських письменників з 1945 року». Дал рано втратив батька, а згодом його перевели до пансіонату для хлопчиків Святого Петра. У біографії письменника знайдеться місце і роботі на шоколадній фабриці, що стане основою для написання одного з найвідоміших його творів – «Чарлі і шоколадна фабрика».
 Після війни він повністю присвятив себе творчості і швидко здобув світове визнання. 1943 року вйшла його перша дитяча книжка «Ґремліни» – про маленьких злісних істот, запозичених з фольклору Королівської авіації. Його твори для дітей відомі специфічним чорним гумором, похмурою і водночас комічно-гротескною атмосферою. Разом з дитячими книжками він працював над моторошними оповіданнями для дорослих. Також Дал пробував писати сценарії до фільмів. Однак саме твори для дітей принесли йому визнання. Кожна нова книжка лише гучніше заявляла про нього у світі. Попри гротескність й часом химерність його сюжетів, маленькі герої книжок Роальда Дала протистоять тиранії й жорстокості дорослого світу.

Варто почитати:
- «Чарлі і шоколадна фабрика»
- «Матильда»
- «ВДВ (Великий Дружній Велетень)»
- «Відьми»
- «Джеймс і гігантський персик»
Варто подивитися:
- «Відьми» (1990)
- «Матильда» (1996)
- «Чарлі і шоколадна фабрика» (2005)
- «Фантастичний містер Лис» (2009)                                                               - «Великий дружній велетень» (2016)
Клайв Стейплз Льюїс (1898–1963)
англійський письменник, який відчинив двері шафи до Нарнії
Льюїз, Толкін, Ролінг… Ті, хто перевернув літературний світ фентезі і чиї книжки стали невід’ємним читацьким досвідом багатьох людей у всьому світі. Їхній чарівний світ настільки безмежний, що й після життя автора творить й розширює себе сам. Книжки К. С. Льюїса переклали більш ніж 40 мовами та видали мільйонними накладами по всьому світу. Про те, як потрапити до Нарнії, сьогодні знає чи не кожна дитина. Його найвідоміший цикл з семи книжок «Хроніки Нарнії» опублікували у післявоєнні часи, коли світ нагально потребував, щоби йому повернули віру в добро. Ставши свого часу досить релігійною людиною, Льюїс заклав у «Хроніки» багато натяків на християнські ідеї та цінності, представивши їх у ненав’язливій для юного читача формі. Крім того, чимало з його казкових героїв мають прототипи у грецькій та римській міфології, британському та ірландському фольклорі. Сьогодні ця серія стала класикою дитячої літератури, її адаптували для телебачення, театру і навіть радіо.

Світ Льюїса перенаселений магічними істотами, тваринами, які розмовляють, чарівними атрибутами й магією як такою. Більшість його героїв – діти, які і здатні відшукати двері до Нарнії і повірити в її мешканців. Льюїсу приписують один з найпрекрасніших висловів: «Колись ми станемо достатньо дорослими, щоби знову повірити в казки». І саме в цьому родзинка його книжок – повертаючись до них у дорослому віці, ви повертаєтесь до свого дитинства.

Варто почитати:
- «Хроніки Нарнії», 7 книжок
Варто подивитися:
- «Лев, чаклунка та шафа» (2005)- «Хроніки Нарнії: Підкорювач Світанку» (2010)
- «Хроніки Нарнії: Принц Каспіан» (2008)
Джоан Ролінґ (1965)
англійська письменниця, літературна мама найвідомішого у світі чарівника
Про щасливу родину вона мріяла з дитинства, зростаючи у бідних районах передмістя Бристоля.  Стосунки з батьком у дівчини та її сестри Ді не склалися. Мати померла 1990 року, так і не дізнавшись про Гаррі Поттера та всесвітню славу доньки. Того ж року Джоан Ролінґ, їдучи поїздом з Манчестера до Лондона, вигадала історію про хлопчика, який вижив, – за шість місяців до смерті матері.  Джоан проводила вільний час у кав’ярнях, працювала над першою своєю книжкою, яка вже за кілька років переверне світ. Вона, як ніхто, розуміла худого чорноволосого хлопчика зі шрамом на лобі, який виріс у скруті і на чиє життя наклала відбиток сама смерть.
Свої перші фантастичні оповідання Джо писала ще в дитинстві, розказуючи молодшій сестрі. Загалом усе, що оточувало авторку, так чи інакше знайшло відображення у її книгах про хлопчика-чарівника. Роман «Гаррі Поттер і філософський камінь» побачив світ 1997 року, після більш ніж 10-ти відмов від видавців. За видання книги взялося лондонське видавництво «Bloomsbury»: кажуть, що донька одного з керівників видавництва так вподобала перший розділ, що одразу ж запросила продовження.



Усі книги про Гаррі Поттера – про любов у всіх її проявах, про смерть і її прийняття, про дружбу й милосердя, про все те, що робить нас людьми і чого так бракувало авторці довгі роки. Вони дають віру, що на кожну біль, відчай в нашому житті завжди є щось дуже світле й тепле, а кожна життєва драма лиш може бути довгою дорогою до щастя й успіху. Ця жінка – з цілим всесвітом у її голові – привнесла у дитячу літературу та світ загалом стільки магії, чарівних пригод і того по-справжньому дитячого захвату від читання, скільки не вдавалося, можливо, жодному письменнику фентезійних книжок. А головне – вона змогла відірвати дітей від екранів телевізорів та комп’ютерів та зацікавити КНИЖКОЮ.

Варто почитати:
- «Гаррі Поттер», 7 книжок
- «Казки барда Бідла» (2014)
Варто подивитися:
- «Гаррі Поттер», 8 частин
- «Фантастичні звірі і де їх шукати» (2016)
- «Мама Гаррі Поттера» (2010), документальний фільм
- «Магія слів: Історія Дж. К. Ролінґ» (2011), фільм.

Немає коментарів:

Дописати коментар