«Маланка та Василь несуть добро усім»

Святковий калейдоскоп

          Як і в дитинстві, нас захоплює чарівний світ зимових свят!

         Зима багата на великі  та цікаві свята. Відгадаємо загадки, які допоможуть більше дізнатися про традиції та прикмети, пов’язані із  деякими зимовими українськими святами.

Циган, кізка, чорт, сівач,

Дід, циганка і орач…

Жарти, танці, забавлянки

В ритуалах на… (Маланки)

***

Чотирнадцяте прийшло,

В хату свято привело.

Весело народ гуля

В рік старий, на… (Василя)

          В Україні святкування Нового року за старим календарем – не просто чергове застілля, а наповнене чарівним змістом дійство, яке поєднало і язичницькі, і християнські традиції. На 13 січня припадає день преподобної Меланії, а 14-го – уславлюють святого Василя Великого. Напередодні Старого Нового року за давньою традицією відбувається народне свято Маланка із перевдяганням у фольклорних персонажів та тварин. Головні герої – Маланка, роль якої (як і всі ролі цього карнавального дійства) виконує хлопець, перевдягнутий у жіноче вбрання, та дід Василь. Традиційними образами цього свята є маски тварин – Кози, Ведмедя, Журавля, Бика, Коня та інших.

        Маланка – це сільський карнавал, народна забава, який охоплює усіх від малого до великого. Саме на Маланку виплескується народний гумор, виявляються акторські таланти та схильність до імпровізації. Перевдягнуті герої карнавальної ходи розігрують кумедні сценки. Маланка зображує господиню, але все робить незграбно – то б’є посуд, то миє піч, то підмітає сміття від порога на середину хати. Іноді запалюють загальне вогнище та влаштовують колективний танок за участю ряджених, боротьбу героїв у масках та колективну трапезу. І обов’язково щедрують –  бажають добра, щедрого врожаю, здоров’я.

        Всі щедрівки – радісні та оптимістичні, адже важливий не лише сам текст, а й настрій, з яким його виконуєш. Адже варто самому вірити у те, чого бажаєш. Чому часто бажають благополуччя та багатства? Це зумовлено як самим характером занять українців-землеробів, так і тим, що Василь здавна вважався покровителем землеробства та міг допомогти з гарним врожаєм.

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров’я!

А пан, як господар,

Господиня, як калина,

А діточки, як квіточки!

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров’я!

***

Щедрик-ведрик,

Дайте вареник!

Грудочку кашки,

Кільце ковбаски!

Іще мало -

Дайте сало,

А іще не вся -

Дайте порося!

***

Ой, господар, господарочку,

Пусти в хату Меланочку,

Меланочка чисто ходить,

Нічого в хаті не пошкодить.

Як пошкодить, то помиє,

Їсти зварить та й накриє.

Добрий вечір!

        За старим звичаєм, коли дівчата починали ворожити хлопці крали у них вдома двері або калітки. Щоб повернути вкрадене, батько дівчини мусив виставити могорич.

        На Старий Новий рік хлопці також "водили Меланку". Неодружений хлопець переодягається в жіноче плаття і стає "Маланкою", а дівчина або жінка – в чоловіче плаття, як образ "Василя". Серед дійових осіб – дід, баба, циган, циганка, коза, чорт. В масках і костюмах щедрувальники ходять від будинку до будинку і веселять перехожих танцями і жартами. У давнину переодягнені йшли на роздоріжжя палити Діда, або Дідуха (сніп соломи, який стояв в хаті від Святого вечора до Нового року), а потім стрибали через багаття. Це мало очистити від спілкування з нечистою силою.

        Що приготувати на Маланку

    Головною стравою вечора є Кутя. На Василя кутю готували щедру і жирну, звідси і назва вечора – Щедрий. Вважається, що щедрий і багатий стіл забезпечить господареві добробут на весь рік.

       В деяких селах готують традиційне святкове блюдо – кров'янку, його називають Маланка. Також випікають спеціальні хліба Маланку та Василя. На столі обов'язково повинні бути пироги, вареники, блюда з свинини, млинці, ковбаси. За стіл, як і в новорічну ніч, сідають всією родиною. Сваритися в цей день не можна.

    Віщі прикмети у перший день Нового року

·  Якщо ніч ясна – рік буде щасливим; якщо день буде сонячним – то врожайним.

·   В деяких регіонах України у цей вечір господарі «лякали» дерева, які погано родять. Чоловік погрожував зрубати його, якщо так буде продовжуватися і далі, а жінка після замішування тіста для новорічного хліба, обтирала руки об дерево і перев’язувала його перевеслом. А так як рослини в цю ніч отримували чудесну здатність – починали говорити – з ними можна було домовитись.

·   Тварини, до речі, також могли розмовляти зрозумілою людям мовою та могли навіть поскаржитися Богові на господарів, якщо ті погано з ними поводилися.

·        А ще обов’язково треба було підбілити піч, бо напередодні вона танцює.

    Зранку 14 січня хлопчики ходять від хати до хати і посівають. Вони обов’язково відвідують родичів та хрещених, бажають їм здоров’я і благополуччя. Посівають лише хлопчики, а зерно (найчастіше пшеницю) вони насипають в рукавичку. При цьому привітання та побажання адресовані усій сім’ї та її членам окремо – батькам, дітям, господарю та господині, парубкам і дівчатам.

Сію, сію, посіваю

З Новим роком всіх вітаю!

Щоб Вам весело жилося,

Щоб задумане збулося,

Щоб ніколи не хворіли,

Щоб нічого не боліло,

Щоб у праці все горіло

Та й в кишені шелестіло!

Щоб, як квіти, Ви цвіли

Та сто років прожили!

***

Сію, вію, посіваю,

Щастя й долі вам бажаю,

У щасливій вашій хаті

Щоб ви всі були багаті

Щоб лежали на столі

Паляниці немалі,

Сало, м’ясо і ковбаси,

Пиріжки ще й пухнасті пампушки.

А і ще вам побажаю

Дорожити рідним краєм

Сію вію посіваю

На чотири боки

Щоб усі були здорові на всі довгі роки.

З Новим роком!!!

        Сьогодні далеко не всі пам’ятають про первісне ритуальне значення цих обрядів. Проте важливо інше: українці не забувають про їхнє існування і роблять все можливе, щоб їх підтримувати і поширювати.

З Новим роком!