Моя Незалежна країна – вільна, сильна Україна!

Історичний екскурс до Дня Незалежності України

  В історії українського народу є події, які мають надзвичайне значення, вони не втратили своєї актуальності й по сьогоднішній день. Однією з таких подій є здобуття Незалежності 1991 року.

 День Незалежності – головне державне свято України, яке відзначається щороку 24 серпня на честь прийняття Верховною Радою УРСР Акту проголошення Незалежності України, що прийнято вважати датою утворення держави Україна в її сучасному вигляді. Це проголошення стало кінцевим результатом багатовікової боротьби українського народу та його найвидатніших синів за незалежність України, яка протягом свого існування дуже часто страждала від посягань загарбників і в різні періоди входила до складу різноманітних держав та утворень.

  Вперше День незалежності України був відзначений у 1991 р., але не 24 серпня, а 16 липня. Річ у тому, що коли 16 липня 1990 р. Верховна Рада УРСР прийняла Декларацію про Державний суверенітет України, одночасно була ухвалена постанова про відзначення в цей день свята, яка дістала назву День проголошення незалежності України. Свято Дня незалежності України було призначене на 24 серпня постановою Верховної Ради України від 20 лютого 1992 р.

 Одним із найважливіших елементів процесу становлення державності будь-якої країни є визначення національної символіки як невід'ємної ознаки Незалежності. Кожен народ, маючи свою історію, має і свої історичні святині – прапор, герб, гімн.

  24 серпня 1991 відбулося проголошення Акт про Незалежність України, і над будинком Верховної Ради піднявся синьо-жовтий прапор, що символізує чисте небо і хлібний лан, говорить про миролюбність Української держави і має міцне історичне коріння.

  19 лютого 1992 року Верховна Рада України своєю постановою затвердила Державний Герб незалежної України. Ним став золотий тризуб на синьому щиті — знак Київської держави часів правління Володимира Великого, що символізує безперервність тривалого історичного розвитку українського народу.

  6 березня 2003 року Верховна Рада ухвалила Закон "Про Державний гімн України", змінивши перший рядок оригіналу "Ще не вмерла Україна" на "Ще не вмерла України ні слава, ні воля…" Затверджений Гімн України, який діє і нині, – це перший куплет і приспів Павла Чубинського.

  Історія України - це шлях до Незалежності, шлях, на якому кожна подія - це крок до мрії. Ми маємо пишатися тим, що наша Батьківщина має славні періоди історії, справді легендарних героїв, мужньо переживала і переживає найважчі випробування і не скорилася.  Україна ніколи не поневолювала інші народи, а лише захищала себе від  близьких та далеких сусідів в минулому і сьогодні.

  В історичному минулому українського народу була неповторна і легендарна Запорізька Січ. Козацька Україна, була прикладом мужності, інтелекту і духовності. Відзначимо хоча б першу у світі Конституцію гетьмана Пилипа Орлика (1710 р.) і перше «національне» українською мовою) Євангеліє ( XVI ст.). Запорізька Січ була високоморальною, істинно християнською державою у тодішньому світі. Козацтво жило за високими законами честі .

  Тисячолітній досвід, отриманий у спадок від попередніх поколінь, свідчив, про омріяне бажання бути незалежними. Отож, мов чарівне замовляння, заповідали наші предки своїм дітям народну мудрість: «Майбутнє неможливе без минулого».

  Юне покоління – майбутнє України. Будьте гідні своїх предків, любіть рідну землю так, як заповідав великий Тарас, бережіть волю і незалежність України, поважайте свій народі його мелодійну мову.

  Вітаємо з Днем Незалежності та бажаємо безтурботного і мирного життя в улюбленій країні. Нехай Україна більше ніколи не знатиме скрутних часів! Хай живе вільний народ! Слава Україні!