«Я хочу, щоб люди жили,

як квіти цвіли"

(до 115-річчя від дня народження М.О.Примаченко)

        Українське мистецтво уславлене іменами відомих народних художників, і особливо художниць. І  серед плеяди зіркових імен особливо яскраво виділяється ім’я народної художниці і заслуженого діяча мистецтв України - Марії Примаченко (1909-1997 рр). 

    Народилася і провела все життя в селі Болотня в Київській області. Перехворівши на поліомієліт, до  самої старості пересувалася на милицях. Та, попри це, її ім’я стало відомим на весь світ, а її творчістю захоплювалися Пабло Пікассо і Марк Шагал, її картини побували на виставках усього світу.

   Марія Примаченко - справжній мистецький феномен та  національний символ України. Її роботи зображували на поштових марках та на ювілейних монетах, за мотивами її робіт європейські модельєри створюють одяг та дитячі іграшки.   Історія її успіху - приклад того, що талант, невпинна праця, віра у свою справу перемагають будь-які випробування долі.

     Картини Марії Примаченко стали одним із символів українського спротиву в російсько-українській війні. 27 лютого під час атаки росіян згорів краєзнавчий музей в селищі Іванків Київської області, де зберігалися її роботи. Картини врятували місцеві жителі. Але на жаль не всі. Одну зі вцілілих під час пожеж робіт Марії Примаченко - «Квіти виросли біля четвертого енергоблоку» - продали на благодійному аукціоні за 500 тисяч доларів, які були направлені на допомогу Збройним силам України. Ця сума - рекорд для картини українського художника або художниці.

    12 січня 2024 року виповнюється 115 років від дня народження геніальної художниці. До цієї дати у читальному залі ВОД КЗ «Зіньківська публічна бібліотека ім. В. Г. Короленка»  розгорнуто книжково-ілюстративну викладку «Я хочу, щоб люди жили, як квіти цвіли» та проведено інформ-досьє, присвячене  життю  та  творчості   цієї  талановитої  й   незламної  жінки.  

    На прикладі успіху художниці, діти довідались, що одного лише таланту мало для успіху. Слава і визнання добуваються важкою працею. За жодних життєвих перипетій не слід притлумлювати свій поклик серця, адже саме віра у власне призначення робить людину сильнішою за обставини і саме це і робить людину справжньою особистістю і митцем.