м. Зіньків, вул. Міщенка Сергія Героя України 1. Працюємо з 8:00 до 17:00. Обідня перерва з 12:00 до 13:00. Вихідний день - понеділок. Е-meil: zinkivdetska@gmail.com
вівторок, 9 січня 2018 р.
Майстер-клас "Зимові візерунки"
В читальному залі Зіньківської районної бібліотеки для дітей проведено майстер-клас по виготовленню народної іграшки.
пʼятниця, 5 січня 2018 р.
Іграшки своїми руками
Майстер-клас "Іграшки своїми руками" проведено в читальному залі Зіньківської районної бібліотеки. Діти вчилися виготовляти новорічні іграшки на ялинку.
четвер, 4 січня 2018 р.
Передзвін зимових свят
породила сина!
Свято Коляди наші предки відзначали 24-25 грудня, яке за новим календарем відзначають 6-7 січня. Коляда - це початок нового сонячного року, "коло" - народження нового сонця, народження нового кола, по якому йтиме сонце. Це новонароджене сонце і є символом Нового року. Сонце народжується і дає початок Новому року, народженню нового життя. Після зимового сонцестояння 22 грудня день починає прибувати і сонце повертає на літо. У цей день українці шанували Сонце, а також батька всіх богів - Сварога. Це було велике і веселе свято із багатьма традиціями. Сьогодні свято Коляди переплилось із християнським святом Різдва і обряди поєдналися. Коляду крім українців, святкують інші слав`янські народи: росіяни, білоруси під назвою Каляди, литовці - Kаledos, а також поляки, які називають свято Коleda.
6 січня відзначають Святий вечір. Оселю прикрашають святковими вишитими рушниками, вікна витинанками. На покутті встановлюють солом`яного Дідуха, зробленого з останнього обжинкового снопа. Дідух - це дідівський дух, символ роду, він залишається на почесному місці впродовж усіх зимових свят. Свят-вечір свято родинне. Увечері перед Різдвом, коли на небі загорілася перша зірка, кожна родина збирається за столом до святої вечері, на який традиційно ставлять тарілку для тих, кого вже немає і водночас для несподіваного гостя. На вечерю подають 12 святкових пісних страв - 12 вважається священним числом, у році 12 місяців, у Христа 12 апостолів. Перш за все на столі мають бути кутя та узвар. До них - пиріжки з капустою, вишнями та маком, вареники. На Багату кутю обов`язково подають страви з риби, капусняк, голубці, киселі - залежно від місцевих звичаїв 12 священних страв трохи відрізняються. Страв із м`яса на Свят-вечір не подають. Діти цього вечора несуть рідним святкову вечерю - калач, пиріжки, солодощі. Відвідують бабусів, дідусів, хрещених і таким чином об`єднують за вечерею всіх родичів за одним столом.
Зранку 7 січня настає Різдво. За давніми переказами саме цього дня у містечку ВІфліємі Пречиста Діва Марія породила Ісуса Христа - Божого Сина. На Різдво починають колядувати, прославляючи Ісуса Христа (А колись Коляду та молоде Сонце). Передзвін зимових свят Веселі гурти колядників із осяйною восьмикутною звіздою ходять від хати до хати, співають колядок, бажають урожаю, багатства, усіляких гараздів, сповіщають радісну новину: Діва Марія породила сина!.. Колядка
Між колядників були переодягнені пастушки, ангели, цар Ірод. Колядницькою ватагою керує отаман - він веде перемовини з господарем, несе Звізду і тому називається Звіздарем. Крім того, у ватазі є Міхоноша, який несе торбу і збирає в неї те, що наколядували. Господарі пригощають колядників солодощами. Колядують протягом усіх Різдвяних свят.
Після Різдва 14 січня настає старий Новий рік. Того ж дня відзначається свято Василя. Дійство розпочинається 13 січня - на Маланки, на Щедрий вечір. Хлопці та дівчата знову ходили від хати до хати, бажаючи господарям щедрого вечора і доброго здоров`я на ввесь рік - щедрували. На Різдво вони були колядниками, на Щедрий вечір - щедрівники. Різдвяні вистави про народження Христа називалися "Вертеп", "Звізда", "Пастушки", а новорічні - "Коза", "Маланки". Коза з дідом, бабою, солдатом, циганом, міхоношею проситься до хати. У хаті, стрибаючи, коза спускала дух. Після чудернацького зцілення коза оживала і під радісну щедрівку вискакувала з хати. Коза
Не менш запальну і веселу вдачу мала Маланка, яка зі своїм нареченим Васелем, а також іншими ряженими ходили щедрувати. В новорічних колядках та щедрівках співали про весну. про те як Василько жито сіє, як Маланка пасе качура, про зозулю...Маланка
19 січня приходить святе Водохреща, або Йордан. З цим великим святом також пов`язано багато цікавих обрядів. Свята закінчувалися на другий день після Водохреща. В давнину підпалювали колесо і котили вгору, що символізувало Сонце, приказуючи "Вгору котись, з весною повертайся!"
Між колядників були переодягнені пастушки, ангели, цар Ірод. Колядницькою ватагою керує отаман - він веде перемовини з господарем, несе Звізду і тому називається Звіздарем. Крім того, у ватазі є Міхоноша, який несе торбу і збирає в неї те, що наколядували. Господарі пригощають колядників солодощами. Колядують протягом усіх Різдвяних свят.
Після Різдва 14 січня настає старий Новий рік. Того ж дня відзначається свято Василя. Дійство розпочинається 13 січня - на Маланки, на Щедрий вечір. Хлопці та дівчата знову ходили від хати до хати, бажаючи господарям щедрого вечора і доброго здоров`я на ввесь рік - щедрували. На Різдво вони були колядниками, на Щедрий вечір - щедрівники. Різдвяні вистави про народження Христа називалися "Вертеп", "Звізда", "Пастушки", а новорічні - "Коза", "Маланки". Коза з дідом, бабою, солдатом, циганом, міхоношею проситься до хати. У хаті, стрибаючи, коза спускала дух. Після чудернацького зцілення коза оживала і під радісну щедрівку вискакувала з хати. Коза
Не менш запальну і веселу вдачу мала Маланка, яка зі своїм нареченим Васелем, а також іншими ряженими ходили щедрувати. В новорічних колядках та щедрівках співали про весну. про те як Василько жито сіє, як Маланка пасе качура, про зозулю...Маланка
19 січня приходить святе Водохреща, або Йордан. З цим великим святом також пов`язано багато цікавих обрядів. Свята закінчувалися на другий день після Водохреща. В давнину підпалювали колесо і котили вгору, що символізувало Сонце, приказуючи "Вгору котись, з весною повертайся!"
З історії новорічної іграшки
Традиція прикрашати ялинку на Новий рік походить з Німеччини. Вона зародилася ще в ХVI столітті. Тоді за новорічні прикраси слугували печиво, цукерки та червонобокі яблука. Перша склянна ялинкова кулька була виготовлена в Тюрингії (Саксонія) в 1848 році, того року невродили яблука. В Україну традиція прикрашати вічнозелену красуню прийшла на прикінці ХІХ століття, на початку ХХ століття. Перші ялинкові прикраси робили з паперу, прикрашали новорічне дерево яблуками, цукерками, горіхами, бубликами. Склянні прикраси в Російській імперії ввійшли в моду в середині ХІХ століття. В Росії ставити ялинку запровадив Петро I. З середини XIX століття ялинки стояли у кожному багатому домі. Чому багатому? Бо такі ялинки, уже обвішані їстівними прикрасами продавалися у кондитерських магазинах. Коштувала така ялинка як половина річного доходу багатого фабриканта. Власне скляних іграшок було мало - одна-дві. Їх вішали вище, щоб їх не дістали діти, а те, що нижче – прянички, бублички і цукерки – дозволялося дітям зривати і забирати. Причому заможні люди часто ставили благодійні ялинки – для дітей з бідних сімей. Іграшки того часу, були або привезені із Німеччини або зроблені по їхніх технологіях місцевими майстрами. Їх продавали у нечисленних магазинах. У Києві найбільшим був магазин Івана Кордеса, заснований ще в 1834-му році. Ціни там були великі. Набір звірят з так званого дрезденського картонажу, прикрашеного золотистою або сріблястою мішурою коштував від 5 до 10 рублів. Скляні в рази більше. Купити іграшку зі скла для жителя Росії кінця XIX століття — те ж саме, що сучаснику придбати автівку. Крім їстівних прикрас, фігурок звірят на ялинці обов’язково були Віфлеємська зірка із 6-ма кутами на верхівці — бо святкували тоді Різдво і янголи – із паперовими обличчями, приклеєними до «тіла» з тканини, мережива, бісеру. До початку XX століття лиця стали робити опуклими, з картону, пізніше — порцеляновими. Були іграшки і з вати, накрученої на дротяний каркас: так оформляли фігурки дітей, янголят, клоунів, моряків. На ялинках розвішували бутафорські фрукти з пап’є-маше, оксамиту. З 1917 року по 1935 рік в Радянському Союзі святкувати Новий рік було суворо заборонено. Тільки з 1935 року відновилась традиція новорічних свят в школах та дитячих садках, ялинка ввійшла в оселю кожної дитини. Іграшки виготовляли власноруч з паперу та вати. До того ж зникли всі традиційні іграшки релігійного характеру - ангели та віфліємська зірка, котра була замінена на радянську рубінову. Зовнішній вигляд ялинкових прикрас та їх смислове навантаження змінювалися відповідно до історичних реалій - це прапори, міні-кремлі, комсомолки у червоних хустинках, піонери, будьонівці. З’явилися іграшки-підвіски у формі зірки з серпом і молотом, кулі з зірками. Ера повітроплавання відбилася на ялинках іграшками-дирижаблями з написом «СРСР», літачками, парашутами з крихітними парашутистами, танками, броньовиками. З 1947 року 1 січня знову стало святковим вихідним днем. До Нового 1949 року випустили серію новорічних іграшок, що зображали казкових героїв та принцес. У 1949 році святкували 150-річний ювілей Олександра Сергійовича Пушкіна. На честь цієї дати виробники іграшок випустили прикраси, які зображували героїв його казок. Так на ялинках з’явилися золоті півники, — Іван Царевич, Руслан і Людмила.
В 1953 році російською мовою вийшов переклад книги Джанні Родарі «Пригоди Чіполліно», випустили невеликим тиражем серію персонажів казки. Там був Сеньйор Помідора, Барон Апельсин, сестри Черешні. У середині 50-х років випустили серію новорічних іграшок літературних героїв: братик Кролик і братик Лис, Червона Шапочка, Кіт у чоботях, Крокодил з Тотошою і Кокошою, доктор Айболить. Часто ялинкові прикраси зображали в формі тварин. У 1956-му виходить фільм «Карнавальна ніч» Ельдара Рязанова, і відразу ж мода переноситься на ялинкові прикраси у вигляді годинника, на якому за 5 хвилин північ.
Виготовляли іграшки у вигляді овочів та фруктів, що символізувало достаток в країні - кукурудза, морква, перець, снопи пшениці, огірки та інші овочі-фрукти. Ялинка стає уособленням мрії. Чого нема вдома, те є на ялинці. Скажімо, побутові предмети: кавники, чайники, самоварчик, вазочки, настільні лампи — атрибути звичайного нормального людського побуту. Цікавими ялинковими прикрасами були буси. Після польоту в космос Юрія Гагаріна ялинку прикрашали космічними ракетами, космонавтами, кометами. З 1966-ого року новорічна іграшка як унікальний феномен з точки зору форми припиняє своє існування. Колекціонери збирають іграшки виготовлені лише до цього часу. Кустарне виробництво ялинкової іграшки припиняється, і починається машинне виробництво. Це кулі, сніжинки, шишки. Змінюються часи та традиції, та новорічне дерево і сьогодні є уособленням новорічних та Різдвяних святкувань. Прикраси дуже обережно дістають з коробок та валізок, що зберігаються роками і передаються від покоління до покоління, і з урочистістю розвішують на гілочки новорічного дерева. Бо то символи родинного затишку, уособлення сімейного свята.
Засніжений будиночок. 60-ті роки.
Сніговик. 60-ті роки.
Матрьошка.
Сова.60-ті роки.
Янгол. Сучасність.
Авторська іграшка Бедюх Валинтини Борисівни.
Авторська іграшка Бедюх Валинтини Борисівни.
Любі діти!
Зіньківська районна бібліотека для дітей запрошує на протязі новорічних канікул відвідати такі масові заходи:
2 січня Передзвін зимових свят Бібліотечна світлиця 1-4 класи
3 січня Іграшки своїми руками Огляд виставки-інстоляції 5-6 класи
4 січня Від зими до зими полинемо в свята ми Огляд книжкової виставки 5 січня Різдвяний ВООК-шопінг Бібліотечна гра 5-6 класи 9 січня Зимові візерунки Майстер-клас по виготовленню витинанок 1-4 класи 11 січня Гороскоп від веселого песика Огляд періодичних видань 5-6 класи 12 січня Чарівна паличка великого казкаря (До 390-річчя від дня народження Шарля Перро) Казковий вернісаж 1-4 класи
Активні читачі Швидка Валерія та Пугач Анжела під час проведення новорічних масових заходів в дитячій бібліотеці.
Краща читачка дитячої бібліотеки Давидко Ангеліна зі своїм малюнком "Різдвяний ангел".
Огляд книжкової виставки "Від зими до зими полинемо в свята ми".
Сестрички Ткаченко Каріна та Анастасія під час новорічних масових заходів у бібліотеці.
вівторок, 2 січня 2018 р.
Шановні користувачі Зіньківської районної бібліотеки для дітей!
Прийміть найщиріші вітання з Новим Роком та Різдвом Христовим! Особлива, ні з чим незрівнянна атрмосфера Новорічних свят окриляє, надихає на нові звершення, зміцнює віру в перемогу добра та справедливості. Ці величні, чарівні свята несуть надію і сподівання на краще, оновлення і віру. Від усієї душі працівники дитячої бібліотеки зичать щастя, радості, нових здобутків у Новому Році! Запрошуємо наших маленьких користувачів відвідати дитячу бібліотеку та масові заходи які ми проводимо до Новорічних свят.
Підписатися на:
Дописи (Atom)






































