Чисте довкілля? Почни з себе!

 

 

 Інформаційна година для учнів 5-9 класів

  

Кожен  повинен розуміти – чисте довкілля починається з власного двору, з власного будинку. Тільки, коли всі  будемо  полоти бур’ян, не  захаращуватимемо територію сміттям, чистота стане  нормою життя. 

На сьогодні забруднення навколишнього середовища досягло критичної точки і ми все частіше чуємо слова «забруднення навколишнього середовища», «забруднення довкілля». Ми вже стали звикати до цих слів і продовжуємо свою бездіяльність. 

За даними Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я (ВООЗ), у 2007 році вперше зображено вплив шкідливих факторів навколишнього середовища на конкретні хвороби та травми. В доповіді ВООЗ “Профілактика хвороб за допомогою навколишнього середовища – оцінка тяжкості хвороб, викликаних навколишнім середовищем” зазначається, що 24% всіх хвороб у світі виникають та розвиваються через погані умови навколишнього середовища. Причому у дітей з цим пов’язано 33% всіх випадків захворювань! 

Основні джерела забруднення довкілля:

Промисловість (довкілля, переробна);

Транспорт ( наприклад автотранспорт міста є джерелом близько 60-70% забруднення повітря);

Сільське господарство ( агрохімікати, добрива, різні засоби для боротьби із хворобами рослин, шкідниками, бур’янами);

Побутові (тверді та рідкі побутові відходи, продукти горіння, що утворюються в результаті роботи опалювальних систем).

 

З вищезазначеного можна сказати, що найбільш актуальні екологічні проблеми, які можуть впливати на здоров’я це :

– забруднення повітря;

– забруднення води;

– проблема відходів;

– якість питної води;

– забруднення ґрунту;

– якість продутів харчування;

– радіаційне забруднення;

– отрутохімікати в С/Г;

– йододефіцит;

– зберігання непридатних пестицидів;

– зменшення озеленення;

– забруднення важкими металами;

– неконтрольоване вирубування лісу.

 

 Тому у місті, де ми проживаємо, слід звернути увагу на:

 

• збільшення кількості встановлення відповідних сміттєвих баків та своєчасний вивіз сміття;

• дотримуватись сортування сміття, як це роблять у країнах Європи й Америки: харчове сміття знищується, консервні банки — переробляються; скляні чи пластмасові пляшки використовуються повторно або переробляються і знову запускаються у виробництво;

• дотримання правила «сміття має потрапляти туди, де воно найменш завдаватиме шкоди людям і природі»;

• заборонити в жодному разі спалювати сміття;

• здійснення діяльності із додержанням вимог екологічної безпеки;

• учням  та жителям міста пропагувати здоровий спосіб життя в екологічно чистому середовищі, насаджувати дерева, кущі, квіти, підтримувати чистоту біля будинків, по берегах річки,  у парках (можна проводити так звані дні здоров’я).

 

Хочеш навести лад у країні, де живеш, – почни зі свого міста. Хочеш, щоб був порядок у рідному місті, – прибери вулицю. Хочеш гуляти чистими вулицями – прибери власний двір… Хочеш жити в чистому домі – почни з себе!

Отже, задумуючись над екологічними проблемами світу, перш за все треба дбати про чистоту тієї території, де ми проживаємо. Адже чисте довкілля – наше здоров’я, а отже – наша мета! Адже ми всі добре знаємо як поводитись так, щоб не зашкодити природі. І якщо ми не будемо байдужими до проблем довкілля і дотримуватимемось вище наведених пропозицій, можна сподіватися, що будуть чистими кожна вулиця, місто , село, загалом країна, а люди будуть у злагоді з природою.

 

Тільки спільними зусиллями всього людства ми зможемо досягти позитивних результатів і здоров’я наступних поколінь!

Хай в серці кожної дитини живе любов до України

                   

День Незалежності України –  визначна дата, що навічно увійшла в історію Української держави. Перші кроки незалежності сталі випробуванням для всіх українців  –  тестуванням на зрілість, терпіння, толерантність. Напередодні Дня Незалежності пропонуємо Вам онлайн-вікторину «Хай в серці кожної дитини живе любов до України»  яка допоможе згадати знакові історичні події. Для того щоб правильно виконати завдання вікторини необхідно уважно прочитати запропоновані запитання і відправити відповіді на електронну адресу zinkivdetska@gmail.com

 Відповіді приймаються до 21 серпня 2020 року. Переможці будуть нагороджені солодощами.

Бажаємо Вам успіхів у вікторині та вітаємо всіх з прейдешнім святом!

1. Як називалися воїни, що майже 300 років боронили Україну від зовнішніх ворогів?
   
   
2. Яку назву мала козацька держава, створена за Дніпровськими порогами?
   
   
3. Як називався начальник козацького війська?
   
   
4. Під керівництвом якого гетьмана Україна вела Національно-визвольну війну проти поляків?
   
   
5. Хто є батьком української історії?
   
   
6. Який гетьман зрадив російського царя Петра І, перейшовши на бік шведів?
   
   
7. Які умови треба  було виконати, щоб стати козаком?
   
   
8. За чиїм наказом була зруйнована  Січ?
   
   
9. Як називалась перша слов’янська держава?
   
   
10. Автор слів гімну України?
    
    
11. Як називається основний закон України?
    
    
12. Назвіть композитора, який поклав вірш Чубинського, що став гімном, на музику...                                        2 конкурс – «Географічний»

1. Назва обласного центру, яка складається зі слова – назви однієї з основних зернових культур в Україні та слова, яке означає стан спокою та гармонії, період між війнами.
   
   
2. Назва обласного центру України, яка складається з двох слів в перекладі російською мовою: перше слово – назва неотруйних змій, поширених по  вмій території України; друге – тип поселення, в Україні має нараховувати понад 10 000 осіб, більша частина жителів якого зайнята поза сільським господарством.
   
   
3. Назва історико-географічного регіону  України. Слово складається з двох частин: перша – низинна старовинна історична місцевість міста Києва, стародавній район ремісників і річковиків; друга – назва однієї з нот.
   
   
4. Назва обласного центру України, яка складається із слова, що означає вид єдиноборства, поширеного в Японії, в якому два борці виявляють сильнішого на круглому полі. Останню літеру цього слова замінюємо на українську літеру «и».
   
   

 

                 Любі наші маленькі читачі!
               До Вашої уваги – свіжа преса!

У зв’язку з тимчасовим припиненням обслуговування користувачів – дітей у Зіньківській бібліотеці для дітей ми розпочинаємо серію оглядів періодичних видань на блозі нашої бібліотеки. Вам будуть запропоновані найбільш цікаві та актуальні новинки періодики з різних тем, яку передплачує наша книгозбірня.

Сьогодні Вашій увазі пропонуємо статті з журналів.

Тут Ви дізнаєтеся про те, як з’явилася «Книга рекордів Гіннеса» а також багато цікавих фактів про моря, чудернацькі види спорту, про нерукотворну красу мальовничих місць в Україні: Лемурійське озеро, водоспад Шипіт, Тунель кохання, Поліський Стоунхендж, або кам’яне село, Джарилгач, таємничі печери, храми, тунелі, музеї та скарби, які заховані глибоко під землею й українські народні музичні інструменти. Створите собі вишневий настрій за допомогою смачного рецепту вареничків з вишневою начинкою, навчитеся, як правильно доглядати за Драценою з роду рослин родини Холодкових. Дізнаєтеся багато цікавого про дизайнерський стиль Кантрі, та Карпатський національний природний парк – перший і один з найбільших в Україні національних природних парків, зможете зробити пір’їнку в японській техніці Канзаші, мотанку «Ошатна пані». Дізнаєтеся з чим можна носити комбінезон, а також як зі звичайнісінького кавуна приготувати «кавунову» піцу, салат, морозиво та освіжаючий напій. Сподіваємось наші підбірки стануть Вам у нагоді, гарного перегляду!

        

1.    Як з’явилася «Книга рекордів Гіннеса» (Цікаві факти). // Задавака. – 2020. - №14. – С 3.

2.    Цікаві факти про моря. // Задавака. – 2020. - №14. – С 3.

            

3.    Чудернацькі види спорту. // Задавака. – 2020. - №14. – С 6.

4.    Краса нерукотворна (Природні дива України). // Пізнайко. – 2020. - №8. – С 4 – 5.

   

5.    Україна підземна (Таємничі печери, храми, тунелі, музеї, заховані скарби). // Пізнайко. – 2020. - №8. – С 6.

 

6.    Ой заграйте, музиченьки! (Українські народні музичні  інструменти). // Пізнайко. – 2020. - №8. – С 16.

                             

7.    Вишневий настрій і смачні варенички (Смачний рецепт). // Пізнайко. – 2020. - №8. – С 23.

8.    Драцена (Рід рослин родини  Холодкові). // Моє хобі. – 2020. - №7 – 8. – С 12.

9.    Стиль Кантрі (Дизайн). // Моє хобі. – 2020. - №7 – 8. – С 22.

 

10.   Пір’їнка в техніці Канзаші (Рукоділля). // Жасмин. – 2020. - №7 – 8. – С 26.

11.   Мотанка «Ошатна пані» (Рукоділля). // Жасмин. – 2020. - №7 – 8. – С 30.

                                    

12.   Із чим носити комбінезон: наряд для будь – якого випадку. // Задавака. – 2020. - №14. – С 6.

13.   Привіт, літо! (Смачні рецепти з кавуна). // В гостях у казки. – 2020. - №8. – С 30.

14.   Карпатський парк (Один з найбільших національних природних парків України). // Моє хобі. – 2020. - №7 – 8. – С 24.

Я до тебе, мій краю, незрадливу любов до життя пронесу

  Де річка Ташань, мов козацька підкова

На щастя усім, на добро, - 

Ти виріс з легенди і правди, Зінькове,

В обіймах полів і дібров.

Спливли за водою чотири століття,

Як ти появився на світ.

А ти молодієш... Тобі не старіти,

Зінькове і в тисячу літ.

Багато  є міст на землі славнозвісних,

а ти - найдорожчий для нас.

Ти наша колиска, і юності пісня,

І свято, що з нами всякчас.

Любі діти! 6 вересня місто Зіньків святкує День міста. 

Любимо ми  рідне місто Зіньків, що лагідно розкинулось в поймі річки Ташань. Особливо воно неповторне влітку, коли розквітають троянди та петунія, місто потопає в цьому неповторному буянні та пахощах квітів. Більше чотириста років існує рідне місто засноване вільнолюбивими козаками, селянами та ремісниками, місто яке дало Україні відомих вчених та митців. Зіньків - свідок героїчного минулого і насиченого трудовою звитягою сьогодення. Не тільки центральну вулицю, а й усе місто можна назвати пам`ятником архітектури чи музеєм під відкритим небом, де збереглися багато будинків кінця ІХХ, початку ХХ століття.

Про історію його виникнення існує багато легенд та переказів.

Запошуємо вас, любі діти, дати відповіді на запитання краєзнавчого бібліо-квесту.     

                                                

                                                            Зупинка "Історична"

1. Яким числом датована перша згадка про місто Зіньків?

2. Хто за давньою легендою заснував місто Зіньків?

3.  Що означає в перекладі з старослов`янської назва міста?

4. Назва річки на якій розкинулось місто Зіньків.

5. Що означає в перекладі з татарської назва річки?

 Зупинка "Архітектурна"

В місті збереглися ряд цікавих архітектурних споруд початку ХХ століття. Увагу првертає цегляна споруда в якій знаходиться регіональний центр професійно-технічної освіти. 

1. Які установи знаходилися в цій будівлі з часу її побудови?

2. В якому будиночку шведський король Карл ХІІ зустрічав Новий 1709 рік?

3. В якій будівлі була жіноча гімназія?

4. Яка установа була раніше в приміщенні музичної школи?

5. Що було побудовано в Зінькові до 400-річчя міста?

6. В якому приміщенні був будинок дворянського зібрання?

6. В чиїй власності був будинок дворянського зібрання?

7. Який будинок в місті був збудований у стилі українського провінційного модерну?

8. Хто побудував найвишуканіший будинок, що є окрасою міста?

9. В якому будинку знаходився народний дім?

10. Які установи знаходилися раніше в примівщенні Зіньківського ліцею ім. М.К.Зерова?

Відповіді на запитання краєзнавчого бібліо-квесту просимо надсилати на електронну адресу zinkivdetska@gmail.com

Література:

 1. Зіньків // За ред. А. В. Кудрицького. Полтавщина : Енцикл. довід.. — К. : УЕ, 1992. — С. 1024. — ISBN 5-88500-033-6. — с. 292—296
     2. Зіньківщина. Історичний нарис. — Полтава: ІнтерГрафіка, 2006. — 640с.
     3. Бажан О. Г. Зіньків // Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с.
     4. Водолага А.В.,  Литус В.Б., Паламаренко В.І., Ханко В.М.. Зіньків // Енциклопедія сучасної України : у 30 т / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2003­–2019. — ISBN 944-02-3354-X.
    5. Літвішко Л., Літвішко О. Зіньків від сивої давнини до наших днів. — Полтава: Артполіграфсервіс, 2004. - 120с.

Бібліотрансформер "Від капелюха до кінчика хвоста"

Бібліографічна пам`ятка для дітей молодшого шкільного віку

Інколи в нашому світі народжуються не просто письменники, а письменники-чарівники, які за допомогою фантазії створюють цілий світ і населяють його унікальними героями. Ці книжкові Всесвіти стають частиною життя дорослих і дітей, вони мріють хоч раз побувати в цьому світі і потоваришувати з улюбленими героями.

Серед авторів, які створювали чарівні Всесвіти, є й ім’я Туве Янсон – мами дивовижних істот – мумі-тролів.
Туве Маріка Янсон – фінська художниця, дитяча письменниця, ілюстраторка шведського походження – з’явилася на світ 9 серпня 1914 року в місті Гельсінкі. Мама майбутньої письменниці, Сігне Гаммарштен, шведка за національністю, сама була відомою художницею та книжковим ілюстратором.  Сігне переїхала зі Швеції до Фінляндії, де познайомилася з Віктором Янсоном, знаменитим скульптором, який став батьком Туве.

В сім’ї було троє дітей, серед яких Туве була найстаршою. Молодший брат Ларс також став художником і пізніше працював разом з Туве над коміксами про мумі-тролів. А середній брат Пер-Улоф став фотографом.
По материнській лінії Туве Янсон належала до древнього шведського роду Гаммарштенів, з якого вийшло багато видатних державних діячів і просто знаменитих людей. Багато відомо про її шведських родичів і дуже мало про фінських родичів по лінії батька.  В дитинстві кожне літо Туве проводила в Швеції у бабусі, неподалік від Стокгольма. «Найкращим було те, що море знаходилося зовсім поряд. І хоч з галявини біля будинку, де ми гралися з друзями, його видно не було, до нас долітав шум припливу», – згадувала Туве. Вона була дуже прив’язана до своєї родини і стала жити окремо від них уже дорослою – в двадцять сім років.
Майбутня письменниця виросла в оточенні творів мистецтва. Батько став першим критиком і порадником у творчих питаннях. В будинку батьків бували відомі люди та представники творчої еліти, скульптори та художники. Це середовище і сформувало Туве.
В п’ятнадцять років Туве Янсон їде вчитися до Швеції, отримує диплом Коледжу мистецтв, проходить стажування в художніх школах Франції, Німеччини, Італії.

Після навчання за кордоном Туве повертається додому і починає ілюструвати книги і малювати карикатури на замовлення різних видань.
Її живописні роботи представлялися на багатьох виставках Фінляндії і Швеції, а перша персональна виставка відбулася в Гельсінкі у 1943 році.
Однак, справжню популярність Туве Янсон принесли не картини та ілюстрації, а серія написаних нею книг та оповідань про мумі-тролів та інших казкових істот, які живуть у Мумі-долі.
У 1938 році вона написала та проілюструвала казкову повість «Малюк троль та велика повінь». Але книга побачила світ лише у 1945 році. Як тільки це сталося, Янсон зрозуміла, що не в змозі назавжди забути про мумі-тролів, і написала ще одну книгу – «Мумі-троль і комета» (1946), згодом – «Диво-капелюх» (1949) та ряд інших продовжень. Так з’явилося чимало надзвичайних книг з витонченими, оригінальними малюнками.
У 1953-1960 роках Туве Янсон створювала комікси про мумі-тролів для лондонської газети «The Evening News».
Популярність письменниці швидко вийшла за межі Фінляндії. Книги про мумі-тролів були написані шведською, нині вони відомі у всьому світі в перекладах більш ніж тридцятьма мовами. Саме книги про мумі-тролів принесли письменниці загальне визнання. Янсон присуджені численні нагороди, найголовніша з яких – Міжнародна золота медаль імені Г. К. Андерсена (1966). Письмениця була також нагороджена премією Нільса Гольгерсона (1953), премією Рудольфа Койву, медаллю Е. Бесков (1958), премією Шведської Академії Мистецтв (1972), Золотою Президентською Медаллю Фінляндії (1976), премією імені Сельми Лагерлеф (1993). Чотири рази ім’я Туве Янсон було внесено до Почесного списку Г. К. Андерсена. На початку 1978 року за бажанням польських дітей письменницю було нагороджено Орденом Посмішки.
Казки Туве Янсон не обійшов увагою кінематограф. Польська кіностудія за контрактом з письменницею здійснила випуск 39 серій лялькових короткометражних фільмів, що складаються з трьох циклів; шведським телебаченням знято повнометражний фільм за однією з книг під назвою «Між дитиною і дорослим».
Туве Янсон багато працювала для театру, який завжди був її пристрастю. За ініціативи письменниці стали йти вистави за мотивами мумі-казок. Вона брала активну участь у підготовці вистав і костюмів до них. У Шведському театрі 1949 року ставиться п’єса «Мумі-троль і комета», а в 1958 році в Лілла-театрі пройшла п’єса за участю самої Туве Янсон. У 1974 році в Національному оперному театрі йшла «Мумі-опера».
Туве Янсон стала всесвітньовідомою письменницею, найзнаменитішою казкаркою Фінляндії, написала понад двадцять книг для дітей та дорослих, отримала півсотні різноманітних міжнародних премій і нагород як письменник і художник. Пішла з життя Туве Янсон у 2001 році.  У Фінляндії був оголошений національний траур. Президент країни, звертаючись із співчуттям до родичів письменниці, сказав, що «творчість Туве Янсон – найбільший вклад Фінляндії у світову культуру після Калевали та Сібеліуса».

Як з’явилися мумі-тролі?

         Одного разу Туве Янсон сперечалася про щось із своїм братом Ларсом, дражнила його і намалювала на стіні маленького бегемотика. Вона ще не знала тоді, що звати його Мумі-троль і з часом він стане найзнаменитішим казковим персонажем. А слово «мумі-троль» вона вперше почула від дядька, в якого жила під час навчання  у Стокгольмі. Щоб налякати її  він розповів історію про мумі-тролів, яких можна зустріти на кухні і перетворитися на крижинку.
Улюблениця дітей усього світу, чудова письменниця Туве Янсон зуміла знайти на карті казкового світу маленьку, осяяну сонцем, омиту морем Країну, де у заквітчаній Долині, що розкинулася біля підніжжя Самотніх Гір, мешкають маленькі й пухкенькі, кумедні й симпатичні, щирі й добродушні істоти – мумі-тролі, а разом із ними багато інших цікавих створінь. Туве Янсон не лише підгледіла за життям мешканців Долини, а й написала про них ряд прецікавих повістей.

Читачі подружаться з чесним і відважним Мумі-тролем, його чудовою Мамою і Татом, милою Хропсею, закоханим у мандри Нюхмумриком, хвалькуватим, але добросердим Чмихом, розважливим Хропусем та іншими мешканцями квітучої Долини Мумі-тролів. Щозими вони вкладаються спати у зручні м’які ліжечка й поринають у кольорові сни, щоб навесні, коли оживе й зазеленіє Долина, прокинутися для веселих ігор, далеких і небезпечних мандрівок, незвичайних пригод!
       Перше знайомство з мумі-тролями відбувається у книзі «Маленькі тролі і велика повінь» (Янсон Т. Маленькі тролі і велика повінь / Т. Янсон // Янсон Т. Країна Мумі-тролів. Кн. 1 / Т. Янсон ; зі швед пер. Н. Іваничук. – Львів, 2014. – С. 7-48).  У цій книзі вперше з’являється  Мумі-троль, його мама та маленький звірок Чмих. Вони мандрують у пошуках затишного місця, де можна було б побудувати дім та знайти Мумі-тата. Раніше мумі-тролям не треба було бродити по лісах і болотах – вони жили за пічками в будинках людей. Але тепер пічок стало зовсім мало, а парове опалення мумі-тролям не годиться. Ось тому Мумі-троль з мамою вирушили в дорогу. Вони мріяли знайти не тільки новий дім, але й Тата мумі-троля, який пропав колись давно. А тим часом насувалася велика повінь… Герої пережили багато пригод, але досягли своєї мети.
        Наступна книга про пригоди мумі-тролів «Комета прилітає» (Янсон Т. Комета прилітає / Т. Янсон ; пер. зі швед. Н. Іваничук ; іл. Т. Янсон. – Львів : Вид-во Старого Лева, 2009. – 215 с.: іл. – (Мумі-тролі). На Мумі-долину насувається кінець світу. Десь далеко в безмежному, чорному Всесвіті рухається зірка з палаючим хвостом, – комета, яка ось-ось впаде на Землю. І тоді невідомо, що чекає всіх земних мешканців. Мумі-тролю і Чмиху розповів про це їх новий друг Нюхмумрик. Вони зустріли його по дорозі в обсерваторію. Друзі хотіли дізнатися, чи дійсно Всесвіт такий чорний, і це була дуже небезпечна подорож. А вчені в обсерваторії назвали навіть день і час, коли прилетить комета. Баритися не можна – треба терміново потрапити додому. Адже тато з мамою неодмінно придумають, як врятувати світ!

Повість «Капелюх Чарівника» (Янсон Т. Капелюх Чарівника /Т. Янсон; пер. зі швед. Н. Іваничук ; іл. Т. Янсон. – Львів : Вид-во Старого Лева, 2008. – 223 с.: іл. – (Мумі-тролі) розповідає, як один, дуже розсіяний Чарівник загубив свій капелюх. А Мумі-троль, Чмих і Нюхмумрик його знайшли! І, виявляється, це не просто гарний капелюх, а капелюх, який вміє творити чудеса. З його допомогою можна перемогти Мурашиного Лева і покататися на пухнастих хмарках. Але є одна біда: ніколи не знаєш, що капелюх може натворити наступного разу. Можливо, слід від нього позбавитися? Але, як виявилося, це не так просто. А головне чаклунство почнеться, коли в Мумі-долині з’явиться справжній хазяїн капелюха…

Можливо вам, юні читачі, і не віриться, що всі тата колись були маленькими. Але коли познайомитеся з книгою «Мемуари Тата Мумі-троля» (Янсон Т. Мемуари Тата Мумі-троля / Т. Янсон ; пер. зі швед. Н. Іваничук ; іл. Т. Янсон. – Львів : Вид-во Старого Лева, 2009. – 256 с.: іл.), ви переконаєтеся в цьому. Коли Тато мумі-троль застудився і був вимушений лежати в ліжку, він згадав своє повне пригод минуле і вирішив залишити для нащадків спогади про нього. Так Мумі-тато почав записувати свої мемуари, а вечорами зачитував їх своїм близьким. Кожному відомо, що Мумі-тато є одним із найбільших мандрівників (і, звичайно, найкращим у світі татом). Ви зможете дізнатися багато нового про молодість Тата Мумі-троля : йому довелося пережити багато захоплюючих пригод, перш ніж у його житті з’явилася сім’я і почалося спокійне життя у Мумі-долині.
        Ми продовжуємо подорож в казкову країну, населену мумі-тролями. Із наступної книги «Зима-чарівниця» (Янсон Т. Зима-чарівниця / Т. Янсон // Янсон Т. Країна Мумі-тролів. Кн. 2 / Т. Янсон ; пер. зі швед. Н. Іваничук ; іл. Т. Янсон. – Львів, 2014. – С. 309-431.) ви дізнаєтеся, чому зима виявилася чарівною. Взимку світ стає іншим – білим, нерухомим, холодним. Навкруги замети і лід, а там, де росли яблуні, тепер росте сніг. Тільки про все це мумі-тролі знати не повинні. Тому що з листопада до квітня всі порядні мумі-тролі сплять і бачать сни. Але так вийшло, що цієї зими Мумі-троль прокинувся і більше не міг заснути. Спочатку зимовий світ здався йому чужим і, навіть, якимось неправильним. Але Мумі-троль побачив сніг, познайомився з Туу-тіккі, зустрів Крижану Даму, покатався з гірки і побував у самому центрі снігової бурі. І от що дивно : зимовий світ виявився нічим не гіршим від літнього. Мумі-троль став першим мумі-тролем, який прожив по-справжньому цілий рік. Заради цього варто прокинутися посеред зими!

Повість «Небезпечне літо» (Янсон Т. Небезпечне літо / Т. Янсон ; пер. зі швед. Н. Іваничук ; іл. Т. Янсон. – Львів : Вид-во Старого Лева, 2009. –      195 с.: іл. – (Мумі-тролі.) розповідає про тривожні події. Повінь прийшла в Долину і затопила дім мумі-тролів. Сім’я вирушила шукати нове житло. Хвилями до берега прибило гарний будинок, який, правда, поводив себе трохи дивно. В нього був дах, схожий на раковину, підлога, яка обертається, а якщо смикнути за шнурок – зі стелі падає картина. Або ллє дощ! Або загоряються сотні різнокольорових вогнів. Тільки-но сімейство прибрало і сіло пити чай, з’явився один із попередніх мешканців. Він заявив, що весь дім – театр. І тоді Мумі-тато береться за постановку власної п’єси! Всіх героїв чекає генеральна репетиція…

Мешканці Мумі-долини

      Мумі-дім – звичайно, дім не вміє розмовляти, не подорожує, він взагалі неживий. Але у казках Туве Янсон він є центром того світу, де живуть герої! Будь-кого, хто прийде у цей дім, зустрінуть, як рідного. Кожний герой книги буде зігрітий, нагодований, його вислухають і допоможуть. Атмосферу доброти і тепла, яка була властива сім’ї письменниці, вона зробила невід’ємною частиною Мумі-дому.

Мумі-мама – ідеальна господиня і найтурботливіша мама на світі. Вона з любов’ю зустрічає друзів і турбується про кожного. Прототипом Мумі-мами була – Сігне Гаммарштен – мама Туве Янсон.
Мумі-тато – постійно вигадує різні незвичайні проекти, а ще любить пригоди і подорожі. Коли нічого робити, він сумує і впадає у депресію. Цьому персонажу письменниця подарувала характер свого батька.
Мумі-троль – добрий, люблячий, чуйний, хороший друг. Від тата йому передалася пристрасть до пригод, які він із задоволенням знаходить на свою голову.
Нюхмумрик – будить весною мумі-тролів. Любить самотність і подорожі.
Хропся і Хропусь – брат і сестра. Сестра, подруга Мумі-троля, як усі дівчатка кокетлива і весела. Брат, трохи пихатий, любить порядок. Зовнішньо вони дуже схожі на мумі-тролів, але можуть змінювати колір.
Чмих – боягузливий друг Мумі-троля.
Гемулі – з великими носами, добродушні, але люблять командувати.
Вітрогонки – нервові та метушливі, зате люблять наводити порядок і готувати.
Чупсля і Трясля – істоти, які розмовляють незрозумілою мовою і мають велику валізу.
Мюмля і Маленька Мю – дочки Мюмли-мами. Одна любить своє волосся і постійно його розчісує. Інша – весь час пустує і лукавить, зате зовсім не вміє сумувати.
У Долині мумі-тролів є своє чудовисько – Мара. Там, де вона сідає, замерзає земля і гине все живе. Але все ж її трохи шкода – вона дуже самотня.

А ким же бачила себе Туве Янсон? «Я – крихітка Мю! – заявила якось письменниця, а потім додала, – і Мумі-троль, і Нюхмумрик».
Люди всього світу дізналися і полюбили маленьких дивовижних істот!
Але чому ж мумі-тролі так сподобалися і дітям і дорослим? Відповідь криється у самій Туве Янсон, в її глибокій переконаності, що дітей не можна обманювати. З ними можна і треба обговорювати непрості теми: про катастрофи, самотність, про голод і, навіть смерть. Вона правдиво розповідала дітям про цей світ образами літературної казки. «Книга повинна втішати, рятувати і виправляти дитину», – переконувала Туве Янсон.

А ви знаєте, що…

- Туве Янсон ілюструвала такі улюблені всіма книги, як «Аліса в Країні чудес» та «Охота на Снарка» Л. Керролла, «Хобіт» Дж. Р. Толкієна.
- Долина Мумі-тролів існує насправді. Зветься вона парк Мумі-World. Він займає цілий острів і знаходиться у Фінляндії. Музей «Долина Мумі-тролів» знаходиться в місті Тампере (Фінляндія).
- В Японії існує мумі-кафе.
- Ще при житті Туве Янсон дала дозвіл іншим письменникам створювати книги про мумі-тролів. Найбільш відомим та успішним серед письменників,  які продовжують описи життя мумі-тролів, вважається Гаральд Сонессон. Він сам, як і Туве Янсон, ілюструє свої книги.
- У Фінляндії існує літературна премія імені Туве Янсон.

Радимо прочитати: 

Зима-чарівниця / Т. Янсон // Янсон Т. Країна Мумі-тролів. Кн. 2 / Т. Янсон ; пер. зі швед. Н. Іваничук ; іл. Т. Янсон. – Львів, 2014. – С. 309-431.
Капелюх Чарівника / Т. Янсон ; пер. зі швед. Н. Іваничук ; іл. Т. Янсон. – Львів : Вид-во Старого Лева, 2008. – 223 с.: іл. – (Мумі-тролі).
Комета прилітає / Т. Янсон ; пер. зі швед. Р. Іваничук ; іл. Т. Янсон. – Львів : Вид-во Старого Лева, 2009. – 215 с.: іл. – (Мумі-тролі).
Маленькі тролі і велика повінь / Т. Янсон // Янсон Т. Країна Мумі-тролів. Кн. 1 / Т. Янсон ; пер. зі швед. Н. Іваничук ; іл. Т. Янсон. – Львів, 2014. – С. 7-48.
Мемуари Тата Мумі-троля / Т. Янсон ; пер. зі швед. Н. Іваничук ; іл. Т. Янсон. – Львів : Вид-во Старого Лева, 2009. – 256 с.: іл. – (Мумі-тролі).
Небезпечне літо / Т. Янсон ; пер зі швед. Н. Іваничук ; іл. Т. Янсон. – Львів : Вид-во Старого Лева, 2009. – 195 с.: іл. – (Мумі-тролі).

Рею Бредбері - 100 років!

БРЕДБЕРІ, Рей (Bradbury, Ray[mond] Douglas — нар. 22.08.1920, Вокіган, штат Іллінойс) — американський письменник-фантаст.Рей Дуглас Бредбері народився 22 серпня 1920 р. Друге ім'я Дуглас батьки йому дали на честь знаменитого актора кінематографу Дугласа Фернбекса. Його дитинство минуло у невеликому містечку Вогікані, яке згодом з'явиться у його творчості під назвою «зеленого міста» Ґрінтауна. Його батько, монтер телефонної станції, під час Великої депресії 1932 року втратив роботу, і в пошуках кращого життя сім'я перетнула країну з півночі на південь, а потім — із півдня на північ. Урешті-решт вони опинилися в Лос-Анджелесі, де Бредбері закінчив середню школу, і на цьому його формальна освіта закінчилася. Мешкаючи на околиці Лос-Анджелеса, поряд з будинком «фабрики мрій» — кіностудії Парамаунт, Бредбері мусив заробляти на прожиток продавцем газет, водночас пробуючи свої сили в літературі. В одному із інтерв'ю на запитання: «В якому віці ви почали писати? — Бредбері відповів: «У дванадцять років. Я не міг дозволити собі купити продовження «Марсіанського воїна» Е. Берроуза, бо ж ми були бідною сім'єю... і тоді написав свою власну версію». У серпні 1936 р. у вокіганській газеті з'явилася перша публікація майбутнього «фантаста № 1» — вірш «Пам'яті Віллі Роджерса», а наступного року в лос-анджелеській «Антології студентських віршів за 1937 рік» була опублікована поезія «Голос смерті».

За працею і творчістю, самодіяльними театральними постановками і поетичними вечорами Бредбері не забував і про освіту. «У мене не було засобів, — згадував пізніше письменник, — щоб вступити в університет. Утім, університет нічого не дає для становлення особистості: письменник повинен займатися цим сам. Я відвідував публічну бібліотеку, працював там годинами, по три, чотири дні на тиждень. До двадцяти років я вже прочитав усі значні п'єси, знав американську, французьку, італійську, англійську історію, знамениті повісті та оповідання». Із 1943 р. Бредбері став професійним письменником, створюючи до 52 оповідань на рік.
Ранні оповідання письменника увійшли в збірки «Темний карнавал» («Dark Carnival», 1947), «Жовтнева країна» («The October Country», 1955). Зі «страшними» оповіданнями, як, наприклад, «Вітер», «Карлик», «Коса», «Маленький убивця», «Електростанція», контрастують «добрі» і надзвичайно поетичні новели із циклу про казкову сімейку: «Дядечко Ейнар», «Квітневі чари», «Повернення додому». До теми інфернального Зла, уособленого в поетичному образі «людей осені», протистояти якому здатні лише знання і безневинний дитячий сміх, Бредбері повернувся в одній із найкращих своїх книг — похмурій «карнавальній» феєрії «Щось страшне іде» («Something Wicked This Way Comes», 1962). Її дія відбувається у провінційному американському містечку, куди прибуває зловісний власник «смертельних атракціонів» зі своїм почетом. Ім'я власника — Пітьма, а супроти нього виступають улюблені герої Бредбері — підлітки та батько одного з них, міський бібліотекар.
У 1947 році (27 серпня) Бредбері повінчався з Маргаріт Сюзанною Маклюр, з якою познайомився в одному з книжкових магазинів Лос-Анджелеса, де вона працювала. А за день до цього він спалив «мільйон слів» своїх забракованих творів. Спочатку прибуток сім'ї Бредбері складав приблизно 250 доларів на місяць: половину з них заробляв Рей, а другу половину — дружина. Справи покращувалися зі зростанням його популярності.
Репутацію майстра наукової фантастики Бредбері принесли «Марсіанські хроніки» («The Martian Chronicles», 1950), де йдеться про космічну війну у близькому майбутньому. Події відбуваються у 1999—2028 pp. Земляни хочуть завоювати Марс. Для земної цивілізації, охопленої кризою, ця війна закінчується цілковитою катастрофою. Атомні вибухи спустошили материки. Уже в цьому творі, як і в наступному після нього романі «451° за Фаренгейтом» («Fahrenheit 451°», 1953), проявилися характерні особливості прози Бредбері — поєднання фантастики з гострим соціальним критицизмом, яке аргументується специфікою сучасної ситуації передбачення майбутнього. 451° — це температура, при якій горить папір. У романі йдеться про спалювання книг, про заборону свободи слова, про загибель культури в умовах тоталітарних режимів, обрис яких чітко проступає у сьогоденні. Центральний персонаж роману — «пожежник», людина, яка спалює книги. Він говорить: «Це не почата робота. У понеділок книги Едни Міллей, в середу — Вітмена, в п'ятницю — Фолкнера. Спалювати на попіл, опісля спалювати навіть попіл. Такий наш професійний обов'язок». Людям не дозволяють думати, розмірковувати про свою долю («Не дай, Боже, якщо вони стануть робити висновки та узагальнення»). Запроваджується інтелектуальний стандарт; людей, які читають, оголошують божевільними. Культивується тип людини, котра втратила своє обличчя, свою неповторність.
Значною частиною літературного спадку Бредбері є новели. Більшість із них увійшли в збірки: «Людина в картинках» («The Illustrated Man», 1951), «Золоті яблука Сонця» («The Golden Apples of the Sun», 1953), «Ліки від меланхолії» («A Medicine for Melancholy», 1959), «P — означає ракета» («R Is for Rocket», 1961), «Машини щастя» («The Machineries of You», 1964), «K — означає космос» («S Is for Space», 1966), «Співаю тіло електричне»(«I Sing the Body Electric», 1969), «Поопівночі» («Long After Midnight», 1976), «Духи назавжди» («The Ghosts of Forever», 1981), «Оповідання про динозаврів» («Dinosaur Tales», 1983), «Перетворювач Тойнбі» («The Toynbee Convector», 1988), «Класичні оповідання 1» («Classic Stories 1», 1990) і «Класичні оповідання 2» (1990) та ін.
У багатьох оповіданнях Бредбері порушує проблему дітей та дитинства. При цьому своїх героїв не ідеалізує, а намагається розкрити обидві їхні іпостасі, добру та злу. У класичному оповіданні «Вельд «діти постають малими монстрами, які не зупиняються перед убивством батьків заради можливості безперешкодно дивитися у «телевізор» майбутнього. Дитяча жорстокість змальована і в оповіданнях «Дитячий майданчик» (1960) та «Все літо за один день» (1954). І, навпаки, віра в дітей, любов і людяність пронизують оповідання «Канікули», «Надвечірній берег», «Добридень і прощай», «Хлопчик-невидимець», «Ракета», «Подарунок», «Співаю тіло електричне».
Досить часто у своїх творах Бредбері постає пристрасним «космістом», зоряним романтиком, який сприймає майбутню космічну експансію людства швидше як поетичний символ. Піонерським пафосом пройняті оповідання «Ікар Монгольф'є Райт», «Кінець початкової пори», «Космонавт», «Золоті яблука Сонця». Водночас майбутнє освоєння космосу може бути сповнене драматичними несподіванками та трагедіями. Звичайний метеорит спричиняє загибель героїв оповідання «Калейдоскоп», а в оповіданні «Тут можуть з'явитися тигри» «жива» планета змушена захищатися від хижих апетитів землян. Оригінальний космічний світ вибудуваний у невеликій повісті «Крига та полум'я». Одна із найпронизливіших і трагічних новел Бредбері — «Ревун», у якій останній викопний ящур, який ще зберігся в океані, пливе на сигнал маяка, прийнявши його за «одноплемінника».
Як і інші майстри американської художньої футурології (К. Воннегут, Р. Шеклі), Бредбері пише про згубні для людства наслідки антигуманного техніцизму, про те, що на сучасній стадії науково-технічної революції багато її відкриттів обернулися нещастям для людей. Бредбері з великою художньою силою відтворив атмосферу 50-х років, коли тінь атомної війни зависла над землею. У «Марсіанських хроніках «передане почуття страху, що охопило людей, які живуть в напруженому очікуванні катастрофи. Один із персонажів — рядовий платник податків на прізвище Прічард — за будь-яку ціну хоче полетіти на Марс: «Будь-яка зі здоровим глуздом людина мріє дати драла із Землі. Не пізніше, аніж через два роки, на Землі спалахне атомна війна, і він аж ніяк не має наміру чекати, коли це трапиться». Людина хоче бути «подалі від війн і уряду, який не дає кроку ступити без дозволу, який підім'яв під себе і науку, і мистецтво!»

За всієї гіркої гостроти одкровень, що містяться у ній, проза Бредбері поетична. В його оповіданнях і романах лунають попередження, звернені до людей, страх за їхнє майбутнє, біль і сум, і надзвичайно рідко — надія. Виникають картини спустошеної землі, висхлих водойм, самотності тих, хто випадково залишився серед живих.
Зараз письменник проживає у передмісті Лос-Анджелеса, у будинку, де він з дружиною виховав чотирьох дочок.Бредбері — почесний доктор літератури коледжу Вітьє (штат Каліфорнія), лауреат багатьох літературних нагород і премій, а американські астронавти, побувавши на Місяці, нанесли на його карту Кратер Кульбаб, назвавши його так на честь «Кульбабового вина «— роману їхнього улюбленого письменника. Вірний ідеалам дитинства, Бредбері принципово ніколи не літав літаком і не кермував автомобілем. Безперечно, цілком обґрунтованою є думка В. Скурлагова про те, що «у творчості Бредбері, якому американська НФ значною мірою зобов'язана визнанням у колах літературного істеблішменту, органічно поєднуються «тверда» (природничонаукова) НФ, фентезі, готичний роман, «роман жахів», пронизана ностальгією поетична проза, а, крім того, похмурий песимізм щодо перспектив техногенної цивілізації і «дитячий» романтизм, ідеалізація звичайного життя на землі; утворений унікальний художній сплав заледве чи піддається жанровій класифікації».
 

Ну і добірка найкращих цитат:

Є злочини гірші, ніж спалювати книжки. Наприклад – не читати їх.

Коли людині 17, вона знає все. Якщо їй 27 й вона знає все – значить їй все ще 17.

Щоб вижити, треба припинити допитуватися, в чому сенс життя. Саме життя  й є відповіддю.

Ширше відкрий очі, живи так жадібно, наче за 10 секунд помреш. Намагайся здивувати світ. Він прекрасніший за будь-яку мрію, створену на фабриці й куплену за гроші. Не вимагай гарантій, не шукай спокою – такого звіра немає у світі.

Так, ми маємо вдосталь вільного часу. Та чи маємо час подумати?

В нас один обов’язок – бути щасливими.

Не має значення, що саме ти робиш; важливо, щоб все, до чого ти торкаєшся, змінювало форму, ставало не таким, як раніше, щоб в ньому залишалась часточка тебе. В цьому різниця між людиною, що просто стриже траву, й справжнім садівником.

Кохання – це коли хочеш переживати з кимось усі чотири пори року. Коли хочеш бігти з кимось від весняної грози під всипаний квітами бузок, а влітку збирати ягоди й купатися у річці. Восени разом варити варіння і заклеювати вікна від холоду. Взимку – допомагати пережити нежить й довгі вечори…

Я зазнав просте і найбільше у світі щастя – я був живий.