понеділок, 7 вересня 2020 р.

Вітаємо переможців краєзнавчого бібліо-квесту "Я до тебе, мій краю, незрадливу любов до життя пронесу!"

Архітектура центральної вулиці Воздвиженська, Зіньків

 І місце - учень 4-б класу  Зіньківського ліцею ім. М.К.Зерова Дмитро Кунцевич.

ІІ місце - учениця 5-в класу  Зіньківського ліцею ім. М.К.Зерова Гриценко Дарія.

ІІІ місце - учениця 5-б класу опорного закладу "Зіньківська спеціалізована школа №1 Рекуненко Аліна

Зупинка «Історична»

1.       Перша згадка про Зіньків датована 1576 роком, коли за Стефана Баторія при створенні козацьких полків зіньківська земля ввійшла до Гетьманського правління. У першому загальному переписі населення Російської імперії вказується дата заснування міста — 1604 рік. Узагалі, питання дати заснування міста до цього часу залишається відкритим, як і походження назви, бо, крім названих польських і російських джерел, в історичних документах є й такі неоднозначні свідчення: «Відомо, що він переходив від татар до поляків, потім декілька століть належав останнім...» 

2.       За легендою, наведеною в книжці І. Головченка та О. Мусієнка «Чорне сонце», назва міста походить від імені отамана Зиновія (Зінька) Безрідного, який в старості заснував хутір на березі р. Ташані. Назва міста Зінькова, яке вперше згадується 1604 р., Поселення в наших краях названо переселенцями з Подолії, з древнього міста-фортеці Зіньков, який згадується ще в 1525 році. Отже, жителі якого й переселилися сюди, втікаючи або від утисків уніатів або насильно польськими магнатами, що осаджували нові свої володіння. Нове поселення й було назване за іменем своєї батьківщини. У ті часи так було прийнято. Друга версія, яка теж має бути,  - назву поселення названо за іменем першого поселенця, або осадчого по імені Зінько. 

3.       Назва міста походить від імені його засновника Зіновія (Зиновій, ЗіновійЗеновій,  ім'я давньогрецького походження, буквальний переклад: Зевсова сила. Володіють терплячим, спокійним, дуже добрим характером). До старословянської мови назва не має ніякого відношення. 

4.       Через місто протікає річка Ташань. До початку XX сторіччя річку називали ще Ташанська Грунь – з-за давньої назви нашого краю «груні», яку принесли сюди галичани з війська князя Вітовта в далекому 1399 році (можливо, це назва татарів, що хазяйнували тут декілька століть). Ось і виникли тут назви річок: Черкаська або Шилівська Грунь, Суха Грунь, Мокра Грунь, Ташанська Грунь, просто Грунь, а з ними і села та хутори Грунівські та Загрунівські, Груньки. 

5.       Назва річки Ташань має декілька версій. Слово «таш»   тюркського походження, що означає камінь. Можливо, монголо-татари завойовували нашу місцевість, то їм тяжко було оволодіти цим опорним пунктом Київської Русі, то вони й дали назвуТашань  кріпке, як камінь.  Може бути також, що назва утворилася  від довгого перебування тут в прадавні часи кочівних народів. Хоча й біля Переяслава та і в нинішній Білорусі, а в тодішній Литві також є населений пункт з подібною назвою  –  Ташань. 


Немає коментарів:

Дописати коментар