Живу тобою, земле рідна

(Краєзнавчий променад до 220-річчя з часу утворення Полтавської губернії)

Полтавська губернія – адміністративно-територіальна одиниця на Лівобережній Україні на початку 19 – у першій чверті 20 століття. Була утворена царським указом від 27 лютого 1802 року. Головне заняття населення – землеробство і скотарство. Вирощували зернові культури, льон, коноплі, соняшник, тютюн, овочеві культури. Значний прибуток давало вирощування слив. Зокрема, великим попитом користувалися мгарські, маціївські, глинські, сарські, опішнянські, зіньківські, мачуські, комишанські сливи. Важливу галузь господарства становило вирощування великої рогатої худоби, коней, овець, свиней. 

Цікаві факти про Полтавську губернію:

* Полтавська губернія на час утворення мала у своєму складі 15 повітів;

* У гирлі річки Сула знаходилось древнє місто Воїнь;

* Козацькі літописці Г.Грябанка і С.Величко народилися та жили на Полтавщині. Відомі запорізькі козацькі старшини Кость Гордієнко та Петро Іваненко були вихідцями з Полтавщини;

* Такі населені пункти Полтавщини як Пирятин, Горошина, Лукомль, Кснятин, Говтва згадуються в літописах XI століття

* Гетьманська столиця Полтавщини – Гадяч

* Найвища відмітка області знаходиться в Кременчуцькому районі

* За запасами і видобуванням природного газу Полтавська область серед областей України займає 1 місце

* Полтавщина налічує більше 120 річок і водостоків

* Річковий порт знаходиться в м. Кременчук

На 1 грудня 1924 р. у Полтавській губернії було 86 районів, 1045 сільрад, 8146 населених пунктів, у яких налічувалося 648 401 господарство.

Герб Полтавської губернії затверджений 5 липня 1878 року і являв собою в золотому полі чорний трикутний пам'ятник, прикрашений золотою змією, що звилась в кільце.

Сучасний герб увінчаний п'ятибаштовою короною і обрамований гілками калини, оповитими синьо-жовтою стрічкою. Над короною – напис "Полтавщина".

Прапор Полтавської області затверджений 10 лютого 2000 року рішенням XІ сесії обласної ради XXІІІ скликання і являє собою на синьому полотнищі жовтий козацький хрест. В композицію прапора внесено зображення козацького хреста, основного елементу герба Полтавської області, який включено з історичних мотивів, коли на зразок нинішнього територіального утворення в середині ХVІІІ століття ряд полків (Кременчуцький, Пирятинський, Гадяцький, Зіньківський, Хорольський) були об'єднані навколо Полтавського полку, прапор якого мав темно-синій колір з козацьким хрестом. Синій колір – стійкий, сильний, вірний, надійний (за геральдичними правилами ХVІІІ століття – боротьба за свободу).

Є чимало маловідомих широкому загалу постатей в українській літературі і культурі, яких подарувала світові полтавська земля. До них можна віднести нашого земляка – людину широких літературних, наукових, громадських інтересів – Кесаря Білиловського, поета-лірика, перекладача, видавця, культурного діяча, доктора медицини і хірургії, дійсного статського радника. Барви рідної природи запали в серце і душу Кесаря, пізніше у нього з’явилися рядки:

Чи є ще де така країна,
Така співоча, гожа й шатна,
Така розкішна, благодатна,
Як ти, моя свята родино!

***

Дрижать на Ворсклі срібні смуги,
Верба схилила віти з туги,
Мов жде світанкової миті.
Чи казка це, чи не в уяві?..
Бо, маю гадку, ці картини
Побачить можна лиш в Полтаві,
У щирім серці України.