пʼятниця, 11 лютого 2022 р.

 

Валентинка читацьких сердець

(прес-калейдоскоп до дня Святого Валентина)

♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥

Де є любов, там є життя. 

                                                                                                                          М. Ганді

Рожеві та червоні серденька, святкові кульки, купа троянд, маленькі янголи, розмаїття листівок…

Незважаючи на цілковиту плутанину з походженням свята, воно має вже тисячолітню історію. Тож, пропонуємо розібратися, звідки бере початок святкування цього дня та які існують традиції святкування.

Подейкують, що Валентин мешкав у ІІІ сторіччі у римському місті Терні. Деякі перекази розповідають, що він був звичайним християнським священослужителем, а за іншими даними – єпископом.

Дослідники сходяться на погляді, що Валентин був людиною молодою, симпатичною, доброю та чуйною. Окрім того, він займався природничими науками та медициною.



За однією версією давньоримський імператор Клавдій II заборонив молодим людям призовного віку одружуватись, вважаючи, що так військові будуть більш віддано служити своїй країні. Але священик Валентин, усвідомлюючи всю несправедливість цього указу, всупереч суворим заборонам, ризикуючи життям, продовжував вінчати закохані пари. Правда, це тривало недовго, імператор дізнався про порушення закону і засудив священика до страти. Перебуваючи у в’язниці, юний священик закохався в чарівну дочку наглядача. Дівчині також сподобався молодий чоловік, але повідомити про свої почуття вона не наважувалася. Про те, що хлопець небайдужий до неї, вона, на жаль, дізналася тільки після його смерті. У ніч на 14 лютого закоханий Валентин написав молодій дівчині красиве зізнання в любові, а вранці смертний вирок було виконано. На згадку про улюбленого у неї залишилося тільки лист. Вважається, що саме з цього часу бере початок традиція писати в День святого Валентина любовні записки — «валентинки».

ТРАДИЦІЇ ДНЯ ЗАКОХАНИХ

Появі «валентинки» у сучасній інтерпретації завдячують Чарльзові, Герцогу Орлеанському (1415 рік), що сидів у одиночній камері в’язниці та вирішив боротися з сумом шляхом написання любовних листів своїй дружині. Найбільшого розповсюдження валентинки зазнали у ХVІІІ сторіччі. Наприклад, у Англії та Шотландії, у День закоханих молодь влаштовувала своєрідний розіграш, під час котрого парубки тягнули жереб, визначаючи, яка дівчина кому дістанеться у якості нареченої. Таким чином, бачимо, що впродовж віків цей день вважався не лише святом вже існуючих закоханих, а й днем надії на зустріч своєї долі. Пізніше обрання коханої стало найбільш розповсюдженою розвагою цього свята, на котру чекали з хвилюванням цілий рік.

Не дивлячись на спротив церкви, у День святого Валентина прижилася ще одна традиція: парубки та дівчата тягнули жереб, щоб обрати саме свого «Валентина». Після об’єднання пара обмінювалася сувенірами. Звичка тягти жереб зберігалася досить довго, – до ХVІІІ сторіччя, лише поступово сходячи нанівець, допоки не перетворилася у традицію дарувати подарунки виключно жінкам.

Ця нова тенденція врешті-решт й поклала край випадковому підбору свого «Валентина». Адже багато наречених не були готові віддавати часом коштовні подарунки першій-ліпшій жінці, яких вибирали не вони самі, а сліпий жереб.

Також своєю популярністю свято й традиція дарувати валентинки має неабияк завдячувати поштовій службі! До 1800 року вартість відправлення поштового листа була непомірно високою, а сплачувати її мав не відправник листа, а отримувач. Тож, уявіть: ви отримуєте валентинку, сплачуєте за пересилання, а потім виявляєте, що вона від неприємної вам людини.

Сьогодні під валентинкою ми розуміємо листівку, часто у формі сердечка, з найкращими побажаннями, зізнаннями у коханні, пропозиціями одружитися та милими жартами. Часто такі листівки не підписують, аби одержувач самостійно здогадався від кого привітання.

День святого Валентина в різних країнах:

  • У Франції День всіх закоханих відзначають з особливим шиком і розмахом. І чоловіки, і жінки прагнуть зробити подарунок об’єкту свого обожнювання.

Французи використовують всі атрибути романтики: квіти, цукерки, прикраси і, звичайно ж, валентинки у формі сердець! Записки тут не прийнято підписувати, адресат повинен сам здогадатися, хто прислав лист. В цей день всі столики в кафе і ресторани заброньовані. Так, вечеря при свічках – неодмінний атрибут французького 14 лютого. А ювелірні магазини отримують піврічну виручку напередодні свята.

  • В Америці за традицією підносять своїм коханим марципани, троянди, шоколад і різнокольорові льодяники. Особлива риса американців: на честь Дня Святого Валентина багато жителів Америки влаштовують святкову вечерю, танцювальну або приватну вечірку в себе вдома.
  • В Японії і Кореї більше уваги цьому святу приділяють жінки. Наприклад, чоловіки частіше підсолоджують життя своїх половинок шоколадними фігурками, жінки ж обдаровують лицарів свого серця цінними подарунками.
  • В Англії це свято не тільки для дорослих, але і для дітей, і навіть тварин. Традиційний ранок Дня всіх закоханих в Англії виглядає так: британські дівчата рано вранці виглядають у віконце в очікуванні свого судженого — вважається, що перший перехожий і є той, кому судилося стати їхньою долею. Але це не найдивовижніший звичай країни. Популярними подарунками на Валентинів день в Англії вважаються солодощі у вигляді сердечок, м’які іграшки, особливо улюблені в Британії ведмежата Teddy, і незмінні листівки-валентинки. Діти також не упускають можливості отримати подарунок до свята, вони ходять по домівках і співають пісні. Примітно, що 14 лютого британці посилають ніжні любовні послання не тільки всім родичам і знайомим, але і своїм обожнюваним домашнім тваринам.

У деяких країнах класичною емблемою Валентинова дня вважаються червоні троянди, які, згідно античною легендою, з’явились завдяки грецькій богині любові і краси: Афpoдіта, поспішаючи до свого коханого Адоніса, наступила на кущ білих троянд, і її кров забарвила їх у червоний колір.

  • Цікаво, що в Саудівській Аравії святкувати 14 лютого заборонено. На кожного, хто посміє згадати про нього або відсвяткувати, буде накладено штраф.
  • В Україні та сусідніх країнах вперше святкувати День закоханих почали в 90-х роках. Просте і нехитре свято швидко полюбилось молоді і не тільки. Сьогодні його відзначають люди всіх поколінь. Адже це чудовий привід подарувати подарунок і зізнатися в любові.

♥Кохання… Воно для кожного своє, воно настільки різне й щоразу неповторне, що йому не можна дати чіткого визначення…

♥Кохання проявляється у вчинках, у діях та будується на трьох дуже важливих факторах: довірі, взаєморозумінні, повазі.       

♥Коли ви закохані, у душі – весна, хочеться посміхатися.


Любов буває різною:

і ніжною, і грізною,

Ранньою і пізньою!

Із пуху і залізною,

малою і великою,

тихенькою і з криками,

спокійною й бурхливою,

нещасною й щасливою,

миттєвою і довгою,

у мріях і у спогадах.

Земною і небесною,

духовною й тілесною,

яскравою і сірою,

без розуму і з мірою,

А іноді ще й марною,

пасивною й активною,

корисною й сердечною,

і навіть недоречною.

Фатальною й безслідною.

Шляхетною й негідною.

Зрадливою і вірною,

словами не вимірною.

Останньою і першою,

Палкою і холодною.

До неймовір’я модною.

Розумною й дурною,

з усмішкою й сумною,

Потрібною й не дуже.

А в тебе яка,

друже???


Кохання – це прекрасно!

Кохання розфарбує ваше життя в яскраві тони!

Кохання – це почуття важливе для кожної людини!



Немає коментарів:

Дописати коментар