Ганс Крістіан Андерсен - прекрасний лебідь данської землі

ГАНС ХРІСТІАН АНДЕРСЕН

(1805-1875)

Ганс Хрістіан Андерсен — датський казкар, романіст, поет і драматург — народився 2 квітня 1805 року в невеличкому провінційному містечку Оденсе в сім'ї чоботаря. Батько, незважаючи на свій фах, був людиною начитаною і свою любов до книги зумів передати Гансу Хрістіану. Потяг до творчості привів його в 1819 році до столиці, де він, живучи впроголодь, зміг закінчити школу й університет.

Перші три роки в Копенгагені Андерсен пов'язує своє життя з театром: робить спробу стати актором, пише трагедії та драми. У 1822 році виходить п'єса "Сонце ельфів", написана за давньоскандинавським сюжетом. Драма  привернула увагу дирекції театру, з яким на той час співпрацював автор-початківець. Рада директорів домоглася для Андерсена стипендії й права безкоштовного навчання в гімназії. Сімнадцятирічний юнак потрапляє до другого класу латинської школи й, незважаючи на глузування товаришів, закінчує її.

У 1826-1827 роках виходять перші друковані вірші Ганса Крістіана Андерсена, а в 1829 році він досить вдало випробовує себе в жанрі дорожніх нотаток — книжка "Подорож пішки від Хольмен-капалу до східного мису острова Амагер" вразила сучасників свіжістю світосприйняття, багатою фантазією й життєрадісним гумором. Мандрувати Андерсен любив протягом усього свого життя: він побував у Німеччині, Італії, Франції, Англії, Швеції, Португалії, Греції, Північній Африці, збирався до Америки. Його дорожні нотатки відзначалися точністю замальовок з натури в поєднанні з романтичною фантазією, мали пізнавальний й захоплюючий характер, були написані живою мовою. Спогади про подорож до Італії стали основою для написання першого роману Андерсена "Імровізатор" (1834). Усього в 30-ті роки XIX століття видатним датчанином було написано шість романів "Імпровізатор", "О.Т.", "Тільки скрипаль" та ін. які мали незмінний успіх. Автора навіть порівнювали з В. Скоттом і В. Гюго. Але світове визнання йому принесли казки.

З 1835 року Андерсен починає періодично видавати казки, які в 1841 році увійдуть у книжку "Казки, що були розказані дітям". Ранні казки Андерсена — це, як правило, літературні переробки народних казок, які він сам чув у дитинстві ("Кресало", "Маленький Клаус і Великий Клаус", "Принцеса на горошині", "Дикі лебеді", "Свинопас" та ін.). Сюжет "Нового вбрання короля" було запозичено з іспанського джерела. А от "Дюймовочка", "Русалочка", "Калоші щастя", "Ромашка", "Стійкий олов'яний солдатик", "Оле Лукойє", хоча й дещо пов'язані з фольклором, все ж таки є авторськими творами. На тлі численних казкарів, яких породила епоха романтизму в різних країнах, казки Андерсена відрізняються відсутністю дидактичних основ і, як здавалося критикам XIX століття, відсутністю належної шани до королівських осіб, які в казках Андерсена ходять палацом у пантофлях (адже палац є їхнім домом), стелють постелі й варять гречану кашу. Казки Андерсена, з одного боку, є цілком антисоціальними, а з другого — мегасоціальними. Вони вийшли за межі свого століття, стали постійними супутниками людства через бачення датським казкарем вічного змісту будь-якої людини, нехай то буде король, королева, принцеса або селянин.

Символом творчості Ганса Крістіана Андерсена вважається Русалочка, героїня однойменної казки, їй навіть встановлено пам'ятник у Данії. Народні сюжети, пов'язані з любов'ю між людиною і антропоморфною природною істотою, існують у різних народів. Знав подібні легенди й датський фольклор. Але казка, яку було створено Андерсеном, набула особливого поетичного змісту. Русалочка втілює стихійні сили, від яких вже давно трагічно відокремилось людство. Русалочка, Дюймовочка, Гидке Каченя відображають протиріччя між трагічно-утилітарним світом людей і таємничими силами природи й творчості.

Всі романтичні герої Андерсена не відмовляються від своєї справжньої поетичної природи, хоч би як важко їм велося. Слово "справжній", взагалі, є ключовим в Андерсена. "Справжній" означає природний, істинний, правдивий. У "Калошах щастя" письменник обігрує вічну проблему незадоволення людей тим, що вони мають, споконвічні прагнення кращої долі. Нерозумний чиновник, який живе в ХЇХ столітті, мріє про середньовіччя. Зазнавши великого страху від здійснення власної мрії, чиновник повертається до свого віку і дякує Богові за те, що він не живе в середньовіччі. Іншим володарем Калош щастя стає простий солдат, який мріє зайняти командний пост, але, отримавши його, дуже хоче знову стати простим солдатом.

"Калоші щастя", з одного боку, вирішують філософську проблему щастя в дусі релігійного фаталізму (що є характерною рисою романтизму), з другого — іронізують з приводу ідеалізації середньовіччя, яка була вельми поширеною у колах романтиків .

Андерсен є захисником простого й ясного погляду на світ, який, на його думку, і є справжнім. Такий погляд мають діти й художники. Тому саме малий хлопець стає відкривачем істини "У новому вбранні короля", тому й осміяно дурненьку принцесу зі "Свинопаса", яка погналася за дорогими іграшками й відмовилася від справжніх, природних, і тому чарівних троянди й солов'я. І справжня принцеса завжди буде принцесою, навіть в одязі жебрачки ("Принцеса на горошині"), тому що принцесою вона народилася (знову релігійний фаталізм).

Сорокові роки XIX століття стають новим і найвищим досягненням казкової творчості Андерсена. До збірки "Нові казки" (1844-1848) увійшли найзначніші й найвідоміші казки: "Снігова королева", "Гидке каченя", "Соловей", "Тінь", "Дівчинка з сірниками". Казки Андерсена стають більш ускладненими, глибокими, мають подвійного адресата: через захопливість фабули вони приваблюють дітей, а глибиною змісту — дорослих. Його казки написано простою мовою, наближеною до народної, і цим вони є близькими до дитячого розуміння. Але за удаваною простотою приховується філософський підтекст, який є незрозумілим дітям, але цікавить дорослих.

Чимало мотивів творчості Андерсена приєднуються до традиційних романтичних мотивів. Гидке каченя стає в один ряд з альбатросом Кольріджа й Бодлера, примушує згадати "Чайку" Чехова. Проблема трагічного життя обдарованої особистості набула особливої актуальності в епоху розвитку буржуазних настроїв. Гидке каченя одночасно є прекрасним лебедем, але зажирілі мешканці пташника цього не розуміють. Далі власної годівниці вони не бачать і власну рабську психологію вважають єдино правильною.

Казка "Тінь", найглибший філософський твір Андерсена, примикає до двох традицій, які існували в романтизмі. З одного боку, історія вченого, який спромігся шляхом раціонального експерименту відлучити від себе власну тінь, споріднює казку із творами Гофмана ("Крихітка Цахес", "Еліксири Сатани"), повістю Шаміссо "Неймовірні пригоди Петера Шлеміля", а також із знаменитим "Франкенштейном" Мері Годвін-Шеллі. Високодуховна й талановита людина, яка стала рабом тіні, сама накликала на себе біду. Не розуміючи справжньої суті природи, вчений поставився до власного експерименту занадто легковажно, відпустивши тінь в гості до сусідів. Він думав, що тільки він сам є самим собою, але людська психіка — річ таємнича, і про це неодноразово говорили романтики, розкриваючи тему двійництва. Тінь виявляється досить самостійною і зловредною істотою, яка руйнує долю свого колишнього господаря. Так через "дитячий" жанр казки Андерсен передає глибокі філософські думки.

Збірки останнього етапу творчості письменника вийшли під назвою "Історії" (1852-1855) та "Нові казки та історії" (1858-1872). Це справді були дивовижні історії про навколишній світ, риси реальності дедалі більше проникають у казки письменника, героями яких стають сучасники автора: звичайні люди зі своїми повсякденними турботами і проблемами, видатні вчені й художники. Андерсен хоче привернути увагу читача до майже казкових можливостей людини.

У 1855 році з'являється автобіографічна книжка "Пригоди мого життя", яка стала продовженням і доповненням першого варіанта автобіографії "Казка мого життя" (1847). Зі сторінок цих книжок постає образ видатної людини, великого фантазера, який зумів через усе своє життя пронести дитячу закоханість у таємничий світ казки й щедро поділитися цим зі своїми читачами.

Помер видатний датський письменник, засновник літературної казки, у віці сімдесяти років 4 серпня 1875 року в Копенгагені.

1 квітня - Міжнародний день птахів

Міжнародний день птахів відзначається з 1906 року 1 квітня, після підписання та набуття чинності «Міжнародною конвенцією з охорони птахів, корисних в сільському господарстві».

«Міжнародна конвенція з охорони птахів, корисних в сільському господарстві» була підписана 19 березня 1902 року. Її підписали уряди Німеччини, Австро-Угорщини, Бельгії, Іспанії, Франції, Греції, Люксембургу, Монако, Португалії, Швеції та Швейцарії. Вона набула чинності 12 грудня 1905 року і стала першою міжнародною конвенцією в області захисту навколишнього середовища.

У 1918 році новий революційний уряд колишньої Російської Імперії поспішив приєднатися до цього поважного документу, підписавши «Міжнародний договір про перелітних птахів». Це було важливо і для того, щоб продемонструвати і зміцнити свою хитку легітимність в очах світової спільноти і було сприйнято позитивно.8 жовтня 1950 року на зміну документу 1902 року в Парижі було підписано «Міжнародну конвенцію про охорону птахів». На відміну від попереднього документа, конвенція розглядала вже всі види птахів, а не тільки корисні для сільського господарства.

За традицією минулих років, в цей час в очікуванні пернатих розвішуються шпаківні, синичники, гоголятники та інші «пташині будиночки».

В якійсь мірі це є і неофіційним святом орнітологів. Адже кому, як не їм знати особливості птахів і їх потребу в нашій про них турботі. Також цей День є хорошим приводом, щоб привернути увагу громадськості до вивчення і збереження птахів, а також поширенню наукових знань про них. Хто краще знає птахів, ніж орнітолог? Деякі видання та громадськість виступили з ініціативою відзначати професійне свято орнітологів в цей день. Проект DilovaMova.com приєднується до цієї ініціативи.

За даними IOC World Bird List, науці відомо 10 672 видів  птахів (всього 20 344 підвидів), а також 156 видів в даний час знаходяться під загрозою вимирання.

А Ви знали, що єдиний в світі птах, у якого взагалі немає крил, це Ківі. Він живе в Новій Зеландії.

Температура тіла птахів на 7-8 градусів вище, ніж у людини, а серце птаха б’ється близько 400 разів на хвилину. Це під час відпочинку. І близько 1000 ударів в хвилину під час польоту! У польоті птахи здатні розвивати швидкість понад 320 км / год, наприклад це робить сокіл сапсан під час полювання. А ще вони дуже швидко бігають. Знаменитий страус розгоняється до 60 км / год. Деякі види птахів - прекрасні плавці, а самим «розумним» птахом можна назвати звичайного горобця. На 100 грам маси його тіла приходиться 4,37 грамів мозку. Для порівняння: у коня - 0,1 грама мозку на кілограм маси, а у крокодила - не більш 0,007 г / кг.

Ми вітаємо всіх любителів птахів і професійних орнітологів з Міжнародним днем птахів!

Успіхів вам і всім нашим пернатим!

З Днем птахів!

2 квітня - Міжнародний день дитячої книги

Міжнародний день дитячої книги – свято, встановлене з ініціативи та за ухвалою Міжнародної ради дитячої книги. Відзначається щороку (починаючи з1967) 2 квітня – в день народження великого казкаря Ганса Крістіана Андерсена. Цим підкреслюється надзвичайно важлива роль дитячої книги у формуванні духовного та інтелектуального обличчя нових поколінь Землі. Дитячі книги - це не тільки література, коли все просто і наочно, яскраво і привертає увагу, а коли за допомогою художніх образів, зрозумілих дітям, розповідається про життя, тобто в правильній дитячій літературі перед нами, перш за все, постає яскрава картина світу в різних життєвих ситуаціях. Зазвичай до цього дня у багатьох країнах приурочують проведення тижня дитячої та юнацької книги. Проводять ранки, конкурси, виставки, конференції і фестивалі, присвячені найкращим книгам світу. Традиційно з нагоди свята представники Міжнародної ради з дитячої книги (IBBY) організовують в школах різних країн урочисті заходи для дітей, зустрічі з авторами і ілюстраторами, конкурси на найкращий твір тощо.  В історії літератури мало знайдеться письменників, які б заслуговували на звання: «Великий казкар», «Добрий чарівник», «Король казок».    Скрізь, у всіх країнах королем свята вважається Андерсен. Чарівному казкарю Гансу Христіану Андерсену належать романи, п’єси, вірші, проте в літературі він залишився перш за все як автор казок та історій, що склали 24 збірки, виданих в 1835–1872. Твори Андерсена спонукали українського композитора Жанну Колодуб до створення багатьох музичних творів для дітей. Серед них — «Снігова королева» та інші. Друге квітня один раз на 2 роки на черговому конгресі Міжнародної ради з дитячої книги письменникам і художникам вручається головна нагорода – Міжнародна премія імені Г.К. Андерсена.   Першим лауреатом Міжнародної премії імені Г.К. Андерсена стала англійська письменниця Елеонор Фарджон у 1956 р., а 1958 премію одержала Астрид Ліндгрен із Швеції. Лауреатами Міжнародної премії стали відомі дитячі письменники Джанні Родарі, Туве Янссон, Кристине Нестлінгер, Джеймс Крюсс, Богумила Ржига, Катарина Патерсон, Тетяна Маврина та інші. 

                                             Найкращі дитячі книги:

• Алан А. Мілн – «Вінні Пух»;

• Льюіс Керролл – «Аліса в країні Чудес»;

• Астрід Ліндгрен – «Пеппі Довга панчоха», «Пригоди Малюка та Карлсона»;

• Туве Янссон – "Мумі-троль";

• Даніель Дефо – «Робінзон Крузо»;

• Джеральд Дарелл – «Моя сім'я та інші тварини»;

• Роальд Дал – «Чарлі і шоколадна фабрика»;

• Памела Ліліан Треверс – «Мері Поппінс»;

• Джанні Родарі – «Пригоди Чипполіно», «Золотий голос Джельсаміно»;

• Антуан де Сент-Екзюпері – «Маленький принц»;

• Джеймс Крюс – «Тім Талер, або Проданий сміх»;

• Марк Твен – «Пригоди Тома Сойєра та Геккльбері Фінна»;

• Джонатан Свіфт – «Мандри Гуллівера»;

• Редьярд Кіплінг – «Книга джунглів», «Ріккі-Тіккі-Таві», "Мауглі";

• Рафаель Сабатіні – «Одісея капітана Блада», «Хроніки капітана Блада»;

• Роберт Луїс Стівенсон – «Острів скарбів»;

• Жуль Верн – «П'ятнадцятирічний капітан», «Діти капітана Гранта»;

• Сельма Лагерлеф – «Дивовижна подорож Нільса Хольгерссона з дикими гусями по Швеції».

Після закінчення карантину усі ці книги чекають юних читайликів у Зіньківській районній дитячій бібліотеці.

Сторінка для батьків:Навчити дитину мислити позитивно

Шановні батьки! Скористайтеся тим періодом коли ви можете багато часу проводити вдома зі своїми дітьми й більше спілкуйтеся з ними. Люблячим батькам важливо формувати в дітей правильний спосіб мислення й позитивний настрій. Разом з дитиною ви можете визначити, як вона сприймає навколишній світ. Ставлячи правильні запитання, ви не тільки отримаєте потрібну інформацію, а й зможете заохочувати поведінку, яка принесе позитивні зміни та сприятиме найкращому використанню доступних ресурсів, що пропонуються життям.

Як кажуть, куди думка – туди й енергія.

Один зі способів навчити дітей розвивати позитивний спосіб мислення та світогляд у цілому, а також ефективно їх використовувати, – це розмовляти з ними чесно та ставити особливі навідні запитання. Це не означає, що треба вказувати, що їм робити; це лише означає, що слід пояснювати дітям значення позитивного способу життя та вчити їх приймати й отримувати максимальну користь із того, що вони мають.

Ставте дітям такі глибокі запитання, щоб залучати їх до бесіди й допомагати розвитку здорового мислення. Деякі із запропонованих запитань допоможуть покращити ваші взаємини з дитиною та зв'язок з нею, до того ж навчать краще розуміти свою дитину.

1. Як ти думаєш, які п'ять слів найкраще описують тебе?

Це запитання спрямоване в ту сферу, де діти добре знають себе й мають уявлення про те, що інші люди думають про них. Воно дає вашій дитині хороший орієнтир, де вона перебуває у своєму маленькому світі, що є важливою частиною формування правильного уявлення про саму себе.

2. Яке заняття робить тебе щасливим?

Деякі діти скажуть, що комп'ютерні ігри змушують їх відчувати себе щасливими, що насправді теж чудово. Адже останні дослідження показують, що дійсно існує велика кількість психологічних переваг таких ігор (звісно, якщо вони не містять насильства й жорстокості).

Сенс цього запитання полягає в тому, щоб звернути увагу вашої дитини на те, що змушує її відчувати себе щасливою, та пояснити, що вона може самостійно збільшувати час занять тими справами, які приносять їй найбільшу радість. Слід сподіватися, що це навчить її продовжувати ту діяльність, хобі й навіть кар'єру, які будуть робити її щасливою протягом усього подальшого життя.

3. Що ти вмієш робити таке, чому можеш навчити інших?

Це запитання переслідує мету розповісти дитині, що життя не зосереджене виключно на ній, її власних інтересах і тому, що вона може отримувати від інших людей. Життя торкається всіх нас, і ми повинні вміти допомагати один одному.

Дане запитання допоможе вашій дитині відчувати себе значущою й підвищить її самооцінку. Це нагадає їй, що вона важлива в цьому світі, їй є що запропонувати іншим людям. Коли дитина відчуває себе особливою (у хорошому розумінні цього слова) і знає, що їй є що запропонувати, вона розвиває почуття власної гідності, її впевненість у собі поступово зростає, до того ж вона з більшим завзяттям починає вчитись.

4. Яка подія з тих, що коли-небудь траплялися з тобою, є для тебе найпрекраснішою/жахливою?

Життя не завжди сонячне й безтурботне, але й не все в ньому так похмуро й невтішно. Життя – це поєднання щасливих і сумних миттєвостей, і це робить його таким цікавим і багатогранним.

Діти повинні зрозуміти це якомога раніше, щоб морально підготуватись до життя. Це запитання спрямовує дитину на усвідомлення зазначених фактів. Воно допомагає дитині усвідомити (на власному досвіді), що погане не триває вічно.

Після бурі завжди виходить сонце, і його неймовірне тепло, зігріваючи наші серця, змушує відчувати себе просто чудово. За допомогою цього запитання ви також отримуєте цінну інформацію про те, подолання якого переживання ваша дитина найбільше потребує зараз і, відповідно, яку допомогу ви можете їй запропонувати.

5. Який урок ти виніс із кращої/гіршої події свого життя?

Старе прислів'я каже, що досвід – це найкращий учитель, і це правда. Важливо, щоб діти брали уроки із власного досвіду (як позитивного, так і гіркого), а також з досвіду інших людей, зокрема своїх батьків.

Це запитання – один з найкращих способів досягти прогресу в цьому напрямі, а також спосіб навчитися брати найкраще з будь-якої ситуації. Коли ваша дитина вчиться на своєму досвіді, це означає, що вона навряд чи повторить ті ж самі або подібні помилки в майбутньому.

6. Як ти думаєш, що найбільше стане в пригоді тобі в дорослому житті з того, що ти зараз вчиш?

Це запитання нагадує дітям, що колись вони стануть дорослими, що незабаром їм доведеться почати самостійне життя. Ідеться також про розвиток у дітей здатності прислухатись до голосу своєї совісті, а також про те, що конкретно їм необхідно зробити просто зараз, щоб уміти прямувати за її вказівками.

Коли ваша дитина розуміє цінність набутих знань і того, як ці знання допоможуть їй у майбутньому, це може мотивувати її на отримання реального задоволення від читання, навчання та процесу пізнання.

7. Якби ти міг здійснити подорож у часі на три роки назад і побачити себе молодшим, яку пораду ти дав би самому собі?

Це запитання може привести до веселої розмови, яка допоможе вам дізнатися про ті проблеми минулого, які шкодили вашій дитині, і звернутись до них, щоб розвивати в неї здатність учитись на своїх помилках. Запитання відкриває безмежні можливості порозмовляти з дітьми про те, як слід боротися з неприємностями й розчаруваннями в житті, допоможе зрозуміти зміст приказки «Свої біди перетворюй на перемоги».

8. За що ти найбільше вдячний долі?

Це запитання змушує дітей бути вдячними долі й більше орієнтуватись на яскраві сторони свого життя. Воно вчить дітей розглядати події в перспективі, озиратись навкруги й цінувати те, що вони мають: сім'ю, друзів, хорошу школу, хорошу їжу.

У свою чергу, це сприятиме почуттю всеосяжного щастя вашої дитини, оскільки між вдячністю і щастям дуже тісний взаємозв'язок.

9. Як ти думаєш, що відчуває інша людина?

Діти легко фокусуються виключно на своїх власних емоціях і переживаннях і нехтують почуттями інших людей. Однак, щоби будувати міцні взаємини й уникати непотрібних конфліктів у житті, важливо, щоб дитина брала до уваги те, що відчувають у тій чи іншій ситуації інші люди, і проявляла розуміння та співчуття.

Допомагайте дитині розвивати емпатію, співчуття, співпереживання, примушуючи її цікавитись тим, що відчуває інша людина. Ваша дитина стане більш співчутливою, щасливою людиною з почуттям власної гідності, просто ставши більш уважною й чуйною. Вона буде вести більш багате, наповнене сенсом життя, думаючи про інших людей і допомагаючи їм.

10. Як, на твою думку, повинно скластися твоє життя в майбутньому?

Це запитання також спрямовує дітей на думки про майбутнє і його планування. Воно допоможе вашій дитині обміркувати, ким вона хоче стати, коли виросте, і яким би хотіла бачити світ, коли подорослішає.

Ви, у свою чергу, виявите, в якому напрямку рухається ваша дитина, і дізнаєтеся про те, як допомогти їй здійснити її мрію.

11. Як ти думаєш, хто із твоїх друзів мені подобається найбільше? Чому?

Оточення має великий вплив на світогляд людини. Якщо ви знаходитесь у суспільстві негативно налаштованих людей, ваш власний настрій, швидше за все, теж зміниться і стане негативним. Якщо у вас позитивні друзі, ви самі наповнитесь радістю й оптимістично подивитесь на світ.

Питайте про це дітей, щоби з'ясувати, хто з кола їхніх друзів має найбільший вплив на них. Допоможіть своїй дитині подумати над тим, що, згідно зі знаменитою фразою Джима Рона (всесвітньо відомого філософа бізнесу), усі ми схожі в середньому на п'ятьох осіб, з якими проводимо найбільше часу.

12. Якби ти міг вирости знаменитим, чим би ти хотів прославитись?

Це запитання налаштовує дітей на думки про істинне значення успіху та про спадок, який вони хотіли б залишити після себе. Чи полягає успіх у накопиченні великої суми грошей, чи ж він означає щось значно більше?

За що б ти хотів, щоб люди пам'ятали тебе? Те, як ваша дитина розмірковує й відповідає на ці запитання, підкаже вам, до якого типу характеру вона схильна, до того ж ви з'ясуєте, хто впливає на неї та є прикладом для наслідування. Це важлива інформація для контролю над розвитком особистості вашої дитини.

13. Як би ти змінив світ, якби міг?

Дослідження показують, що очікування позитивного досвіду приносить більше щастя, ніж сам досвід. Коли ваша дитина стане досить дорослою, щоб розуміти, що завтра – це не сьогодні, і кожний новий день – це можливість для позитивних змін, почніть прищеплювати їй прагнення полегшувати недуги й різні труднощі на своєму маленькому шляху для того, щоб її власне завтра і світ у цілому стали краще.

Щаслива та людина, яка думає, що проблеми переборні, уміє ефективно вирішувати їх.

14. Чим ти можеш допомогти людям уже сьогодні?

Оскільки життя як таке завдає багато болю, який приносять із собою хвороби, бідність, неуцтво й душевні страждання, важливо ставитись один до одного як до братів і сестер. Братерство – це те, чого в серці своєму потаємно прагне кожний з нас.

Бути братами й сестрами означає бути готовими допомогти один одному. Періодично ставте перед дитиною це запитання, щоб додати духу щедрості та шляхетності в її повсякденне життя. Дослідження показують, що коли ми проявляємо милосердя, віддаємо щось, синтезуються окситоцин та ендорфіни, які забезпечують нам стан радості та щастя.

15. Якби ти міг ввести одне правило, якого повинні б дотримуватись усі люди у світі, яким би воно було? Чому?

Це запитання звертає увагу дітей на те, що ми живемо у світі із правилами та обмеженнями, яких зобов'язані дотримуватися, щоб забезпечити порядок і послідовний, упорядкований хід подій. Правила призначені не для того, щоб карати нас, а для того, щоб допомогти нам жити та взаємодіяти з іншими людьми найкращим чином.

Ваша дитина буде цінувати цей факт більше, буде більш сприйнятливою до майбутніх правил і норм, якщо в неї буде своє власне правило, в яке вона вірить. Ці особисті правила або девізи можуть стати ключем до виховання шанобливих, законослухняних громадян, повноцінних членів суспільства.

Я дерево. Я сніг, я все, що я люблю, і може це і є моя найвища сутність (90 років від дня народження Ліни Костенко)

Люди, будьте взаємно ввічливі! —

і якби на те моя воля,

написала б я скрізь курсивами:

— Так багато на світі горя,

люди, будьте взаємно красивими!

Ліна Костенко

19 березня 2020 року легендарній українській письменниці та поетесі Ліні Костенко виповнилося 90 років. Письменниця є однією з найповажніших серед українських митців, яку називають совістю нації, беззаперечним моральним авторитетом, взірцем духовності, генієм слова. Для мільйонів українців поезія Ліни Костенко стала джерелом мудрості й символом непереможну силу слова та незламний дух свободи, та в одночас втіленням ніжності.             Усе життя Ліна Костенко залишається гарною жінкою, гордою, принциповою, безкомпромісною. За недавніми результатами  опитування в рамках проекту Kantar Onine Track Ліна Костенко, разом з княгинею Ольгою, Анною Ярославною, Роксоланою, Лесею Українкою, увійшла в п`ятірку найвидатніших жінок в історії України. 

Кожним рядком поетеса стверджує велич людського життя. 

     Поетеса є автором 15-ти поетичних збірок: "Вітрила", "Мандрівки серця", "Над берегами вічної ріки", роману "Записки українського сумашедшего". Ліна Костенко  є лауреатом премії ім. Олени Теліги, премій Антоновичів та Петрарки, нагороджена орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня. А ще Ліна Костенко почесний професор Києво-Могилянської академії, Львівського та Чернівецького університетів. 

У ювілейний день 90-річчя Ліни Василівни та напередодні Всесвітнього дня поезії відчуймо іще раз чарівність її Диво-слова. 

Про Україну

Буває, часом сліпну від краси.

Спинюсь, не тямлю, що воно за диво, –

оці степи, це небо, ці ліси,

усе так гарно, чисто, незрадливо,

усе як є – дорога, явори,

усе моє, все зветься – Україна.

Така краса, висока і нетлінна,

що хоч спинись і з Богом говори.

Про життя

Життя іде і все без коректур.

І час летить, не стишує галопу.

Давно нема маркізи Помпадур,

і ми живем уже після потопу.

Не знаю я, що буде після нас,

в які природа убереться шати.

Єдиний, хто не втомлюється, – час.

А ми живі, нам треба поспішати.

Зробити щось, лишити по собі,

а ми, нічого, – пройдемо, як тіні,

щоб тільки неба очі голубі

цю землю завжди бачили в цвітінні.

Щоб ці ліси не вимерли, як тур,

щоб ці слова не вичахли, як руди.

Життя іде і все без коректур,

і як напишеш, так уже і буде.

Але не бійся прикрого рядка.

Прозрінь не бійся, бо вони як ліки.

Не бійся правди, хоч яка гірка,

не бійся смутків, хоч вони як ріки.

Людині бійся душу ошукать,

бо в цьому схибиш – то уже навіки.


І все на світі треба пережити

І все на світі треба пережити,
І кожен фініш – це, по суті, старт,
І наперед не треба ворожити,
І за минулим плакати не варт.

Тож веселімось, людоньки, на людях,
Хай меле млин свою одвічну дерть.
Застряло серце, мов осколок в грудях,
Нічого, все це вилікує смерть.

Хай буде все пробачене пробачено,
Хай буде вік прожито, як належить,
На жаль, від нас нічого не залежить…

А треба жити. Якось треба жити.
Це зветься досвід, витримка і гарт.
І наперед не треба ворожити,
І за минулим плакати не варт.

Отак як є.  А може бути й гірше,
А може бути зовсім, зовсім зле.
А поки розум од біди не згірк ще, –

Не будь рабом і смійся як Рабле!

Тож веселімось, людоньки, на людях,
Хай меле млин свою одвічну дерть.
Застряло серце, мов осколок в грудях,
Нічого, все це вилікує смерть.

Хай буде все небачене побачено,
Хай буде все пробачене пробачено.
Єдине, що від нас іще залежить, –

Перегляд літератури творів Ліни Костенко "Поезія - це завжди неповторність" до 90-ї річниці від дня народження поетеси організований в читальному залі. 

Любі діти та керівники дитячого читання!

У зв`язку з оголошеним на території нашої держави карантиних заходів щодо запобігання поширення короновірусу COVID-19 Зіньківська районна бібліотека для дітей з 18.03 по 3.04.2020 обслуговувати користувачів не буде. Просимо віднестися з розумінням до тимчасових незручностей в обслуговуванні. Про повернення до звичного режиму роботи дитячої бібліотеки ми повідомимо додатково. Працюємо з думкою про безпеку та здоров`я кожного.

Шевченка читають усі

 Щороку в Україні відзначають Шевченківські дні 9 і 10 березня, які припадають на роковини народження і смерті Тараса Григоровича Шевченка. Цього року Україна відзначає 206-у річницю выд дня народження великого українського поета. Споконвіку щедрою і благословенною була українська земля, бо на ній народжувалися люди, перед генієм яких схиляється світ. І найперший серед них — Тарас Григорович Шевченко, велетень духу,  співець народної свободи. Щирість автора, його любов до народу, до рідної землі, а також украънська мова, милозвучна, співуча, як пісня і багата, як історія народу, завжди викликали захоплення. Світла постать Тараса Григоровича з його беззавітною любов’ю до народу, до своєї Батьківщини мала і матиме величезний вплив на підростаюче покоління, викликала і викликатиме щире захоплення в усі часи. Його ім'я органічно вплелося в історію та культуру не тільки українського народу. Воно знане далеко за межами рідного краю. Тарас Шевченко - поет, драматург, прозаїк, мислитель, історик, етнограф, фольклорист, який залишив велику образотворчу спадщину - понад тисячу творів. До 206-ї річниці від дня народження Тараса Шевченка по всій Україні відбуваються творчі вечори, поетичні читання. З нагоди Шевченківських днів та 180-ї річниці виходу першого "Кобзаря" Національна бібліотека для дітей ініціювала проведення Всеукраїнського марафону дитячого читання "Єднаємо душі словом Кобзаря". 

В рамках  марафону у Зіньківській районній бібліотеці для дітей відбулися Шевченківські читання. Учасники ІІ районного етапу конкурсу "Найкращий читач-2020" показали свою ерудованість та знання творчості Тараса Григоровича Шевченка. Діти декламували вірші великого Кобзаря, ознайомилися з книжковою виставкою "Живеш Шевченко поміж нас"   яка організована в читальному залі.

Найкращий читач-2020

З метою підвищення  читацького та культрного рівня дітей, популяризації найкращих надбань української та світової класичної та сучасної літератури, розвитку комунікативних навичок, критичного мислення, кращої соціалізації  та  самореалізації дітей завдяки читанню в Зіньківській районній бібліотеці для дітей пройшов ІІ (районний) етап обласного конкурсу "Найкращий читач Полтавщини - 2020" в рамках Всеукраїнського конкурсу дитячих читань "Книгоманія".  В І етапі конкурсу взяли участь 148 читач з 16 бібліотек Зіньківської ЦБС та шкільних бібліотек опорного закладу "Зіньківська спеціалізована  школа №1" та Зіньківського ліцею ім. М.К.Зерова.                                В ІІ етапі конкурсу взяли участь 10 користувачів-дітей.                        Переможцями  ІІ (районного) етапу обласного конкурсу "Найкращий читач Полтавщини-2020" що проходить в рамках Всеукраїнського конкурсу дитячих читань "Книгоманія" стали серед 6 класів:

 І місце - Божинська Кіра - опорний заклад "Зіньківська спеціалізована школа №1";

 ІІ місце -  Хрипко Світлана - Дейкалівська бібліотека-філія;

 ІІІ місце - Чугуєвець Таміла - Бірківська бібліотека-філія.           Серед 7 класів:

 І місце - Бендес Валерія - Власівська бібліотека-філія;

 ІІ місце - Мосієнко Дарина - Великопавлівська бібліотека-філія;

 ІІІ місце - Паламаренко Ірина - Великопавлівська бібліотека-філія.

Висловлюємо велику вдячність спонсорам заходу Понежі В.В., Манжус Л.І., магазину "Аврора".