«Подорож у Читай-місто»

Коли від довгих прогулянок приємно болять ноги, а за вікном збирається темрява, саме час влаштуватися у кріслі та відкрити гарну книгу. Тож запрошуємо наших юних читайликів до дитячого відділу КЗ «Зіньківська публічна бібліотека ім. В.Г. Короленка» ознайомитись та прочитати книги представлені на виставці нових надходжень «Подорож у Читай-місто».

Пропонуємо звернути увагу на такі книги:

 «Блог чи життя?» авторки Софі де Вільнуазі. Ця книга про п’ятнадцятирічну дівчину Лею Мюллер, яка  мешкає у провінційному містечку Франції. Вона захоплюється високою модою і створює власний модний блоґ Але своє життя Лея вважає надто нудним і непривабливим, тож вона «позичає» зіркове життя однієї модної блоґерки і дописує під ніком Шайна. Модні покази, відомі бренди, захопливі подорожі, вишуканий одяг - мрія, а не життя.

 «Аргонавти» автора Степана Працюка. Цікава книга  для підлітків, які переживають природний інтерес до протилежної статі й пов’язану з цим бурю емоцій - тож, природно, в героях книжки, їхніх думках, мріях і вчинках шукають відповіді на власні численні запитання, проблеми, комплекси, мрії та сподівання. А також для їхніх батьків, які, познайомившись із почуттями героїв книжки, зможуть краще зрозуміти емоції власних дітей.

«НЛО за селом» авторки Наталії Бонь. Ця весела, цікава та динамічна книжка розповість про невпізнані літаючі об’єкти, які приземляються там, де їх не мають побачити. І звичайно, роблять вони це вночі. Проте якщо НЛО вирішило здійснити посадку за селом Біленьким, таємниця навряд чи залишиться таємницею. Іншопланетні прибульці вирішили завоювати Землю, але в нашої планети є відважні захисники.

Чекаємо на зустріч у бібліотеці!

 

    «Під Крутами пішли в безсмертя»

 (до  Дня пам’яті героїв Крут)

В Україні, 29 січня відзначають річницю бою під Крутами, який для українського народу став символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність. Цього року виповнюється 105 років від цієї пам’ятної дати.

Завдяки звитязі та сміливості українських воїнів ворожий наступ більшовиків було зупинено на декілька днів. У цей час відбувалися переговори між Українською Народною Республікою і країнами Четвертого союзу. 9 лютого 1918 року Брестський мирний договір підписали, він означав визнання самостійної Української Народної Республіки суб’єктом міжнародних відносин.

29 січня 1918 р. поблизу залізничної станції Крути, що розташована за 130 кілометрів на північний-схід від Києва, відбувся бій між 5-тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та 300-ма київськими студентами. Бій тривав 5 годин. Він став символом боротьби за свободу і незалежність українського народу. Ціною свого життя юні герої зупинили наступ ворога на два дні. Зі спогадів очевидців відомо, що Григорій Пипський, зі Старосамбірщини, перед розстрілом перший почав співати «Ще не вмерла Україна», решта студентів підтримали спів.

У березні 1918 р., після підписання більшовиками Брестської мирної угоди і з поверненням уряду УНР до Києва, за рішенням Центральної Ради від 19 березня 1918 р., було вирішено урочисто перепоховати полеглих студентів на Аскольдовій могилі у Києві. Тіла 28 вояків-студентів було перевезено до Києва.

У радянські часи полеглих у Крутах кваліфікували як зрадників. На місці загибелі героїв розбили парк. Пізніше, після другої світової війни, тут поховали воїнів, полеглих при визволенні Києва. Вперше про увічнення пам'яті студентів згадали в 1990-х роках, коли Народний Рух України встановив на місці загибелі студентів дерев'яний хрест.   7 лютого 2019 року в прокат вийшов український історичний фільм-екшн «Крути 1918» режисера  Олексія Шапарєва. 

Офіційно День пам'яті Героїв Крут почали відзначати з 2007 р., згідно з указом Президента «Про вшанування пам'яті Героїв Крут». На місцях їхнього останнього бою та поховання встановили пам'ятні знаки.  Сміливість та жертовність учасників бою зробила їх прикладом для майбутніх поколінь захисників України. З ними порівнюють захисників Донецького аеропорту в російсько-українській війні. Тому Героїв Крут називають першими кіборгами.

Трагедія Голокосту: історія та долі

(Інформ дайджест до Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту)

Завтра настане міжнародний день пам’яті жертв Голокосту, який щорічно відзначається 27-го січня. Цей день проголошений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року, співавторами якої виступили 100 держав, в пам’ять про жертв нацистського терору під час Другої світової війни.

Світова спільнота цього дня не тільки згадує жертв людиноненависницької політики, але й засвідчує прагнення до боротьби з антисемітизмом, расизмом та всіма іншими формами нетерпимості, які можуть призвести до цілеспрямованого насилля стосовно окремої групи людей.

Дата 27 січня обрана не випадково: саме цього дня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили в’язнів найбільшого гітлерівського концтабору смерті Аушвіц-Біркенау неподалік польського Освенціма.

Варто нагадати, що Голокост з давньогрецької перекладається як «всеспалення» й означає систематичне переслідування і знищення (геноцид) євреїв нацистською Німеччиною і колабораціоністами протягом 1933-1945 років. У ширшому розумінні, голокост – систематичне гоніння і знищення людей за ознакою їхньої расової, етнічної, національної приналежності, сексуальної орієнтації або генетичного типу як неповноцінних, шкідливих.

Офіційно визнано, що до 6 мільйонів євреїв було вбито протягом Голокосту, з них від 2,2 до 2,5 мільйона на території колишнього радянського союзу, значною мірою в Україні. Як відомо, одразу після окупації України нацисти розгорнули широку мережу гетто (найбільшим було Львівське), а згодом почали масово розстрілювати єврейське населення. Одними з найбільших і найвідоміших були розстріли у Бабиному Яру в Києві, але знищення євреїв України було систематичними і повсюдними.

Це страшне і нелюдське явище, яке відбувалося в період 1933-1945-х років і що отримало назву - Голокост, яке призвело до умисного винищення практично однієї третини євреїв, а також незліченної кількості представників інших нацменшин, породжене ненавистю і фанатизмом, затятим расизмом і принизливими забобонами, які панували тоді в фашистської Німеччини - НЕ ПОВИННО ПОВТОРИТИСЯ!

В історії людства було безліч «темних» плям, але так відверто, широкомасштабно і цинічно, суспільство ще не падало ніколи. Маніпуляції громадською свідомістю, нездорові ідеї і злочинне замовчування, які супроводжували весь цей жах, не давали тоді повною мірою усвідомити справжній стан речей, і це сумно. Однак все світове співтовариство здригнулося, коли почали відкриватися факти і підтвердження подібних злодіянь, причому в справжніх «промислових» масштабах. Ми не повинні допустити, щоб подібне ще хоч коли-небудь повторилося!

У цей день, День скорботи і пам’яті, ми приєднуємося до загальної печалі і прагнемо співчувати всьому цьому болю та втраті, ім’я якої Голокост. Її ніяк не заповнити. Вже не запобігти. Але нехай живе надія, що подібного більше ніколи не повторитися! Будемо пам’ятати...

 

Уманський казкар- Сашко Лірник 

(літературна візитка до 60-річчя від дня народження)

Олександр Іванович Власюк, відоміший під ім'ям Сашко Лірник — казкар-лірник, інженер-будівельник та кораблебудівельник, колишній учасник київського гурту "Вій", сценарист, актор, телеведучий, автор телепрограм.

Народився Сашко Лірник 24 січня 1963 року в місті Умань, де мешкав у старому будинку родини графа Потоцького. В 1999-2002 роках - автор і ведучий телепередачі "Казки лірника Сашка". У 2003 році диск "Казки лірника Сашка для дорослих і дітей" був визнаний найкращим альбомом України. Брав участь у багатьох етно та музичних фестивалях як казкар-лірник.

У 2014 році на екрани вийшов мультсеріал "Моя країна Україна" за сценарієм Сашка Лірника - 26 серій, який він і озвучував і є головним героєм разом із своїм котом Воркотом. Постійний організатор, сценарист-постановник і учасник дитячих свят на Миколая у Києві, Відні, Варшаві, Монреалі, Торонто і Празі. У 2015 році очолив рейтинг найпопулярніших блогерів України на SITE.UA. Записав 5 альбомів (CD) з казками.

Самобутні та не нудні - це про казки Сашка Лірника. Вони яскраво ілюструють факт, що українська традиційна казка - це весело, не нудно та ще й неймовірно красиво. Все завдяки ілюстраціям, які більше схожі на картини-полотна, аніж на малюнки у дитячій книжці.

Веде активну волонтерську роботу по допомозі українським військовим і дітям. Єдиний артист у світі, якому дзвонять бійці з фронту з проханням розказати по телефону казки "для бліндажа". Постійно їздить на передній край фронту з концертами, організовує волонтерську допомогу. Організатор "Агітпотягу на Схід". Улюблений артист українських воїнів. У 2016 році за волонтерську роботу і виступи на фронті отримав нагороду Генерального Штабу ЗСУ "За заслуги перед Збройними Силами України"

Повномасштабна війна, що почалася 24 лютого 2022року змінила погляди українців на багато речей. Зокрема ті, хто змушені були виїхати за кордон, дуже гостро відчули, якою важливою є мова. Зберегти її, а з нею і українську культуру, біженцям допомагає Сашко Лірник. Тож знаменитий казкар розсилає листи з записами своїх історій по всьому світу. Вигадує розумні казки, кожна історія повчальна і патріотична, і з гумором. Звичайно, час диктує нові сюжети - так козака-характерника «зводить» з московськими окупантами. 

Крім того, аудіокниги з казками мають ефект хвилі, їх передають, слухають разом у машині, коли подорожують, включають під час занять у школах. Діти ввечері із ними засинають. Це і стресотерапія, і збереження нашої культури. Отак казкар через казки об’єднує українців по всьому світу.

 

«Єдина країна – єдиний народ!»

(Історичний екскурс День Соборності України)

22 січня 1919 року ввійшло в історію як День  Злуки або Соборності українських земель. Це була спроба об’єднати всі українські землі в єдину  державу. Історія була жорстокою до України.

Так трапилося, що протягом багатьох століть історичного розвитку Україна не мала своєї державності та єдиної території. Українські землі в різні періоди належали багатьом державам. Революційні події 1917—1918 років привели до проголошення двох республік — УНР і ЗУНР.

Святковий Акт Злуки розпочався 22 січня 1919 року о 12 год. у м. Києві. Представник уряду Директорії Федір Швець виголосив довгоочікуваний універсал: «Віднині воєдино зливаються століттями відірвані одна від одної частини єдиної  України: Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина й Ужгородська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна.Здійснилися віковічні мрії, якими жили й за які вмирали кращі сини України. Віднині український народ, увільнений могутнім поривом своїх сил, має  змогу з’єднати всі зусилля своїх синів для утворення нероздільної незалежної української держави на добро і щастя робочого ладу» .

Зламався врешті двох  імперій мур!

І на розвалинах у слушну цю нагоду

З’явилися держави УНР і ЗУНР

Як вияв волі нашого народу.

Сам факт проголошення об’єднання Західноукраїнської народної республіки та Української народної республіки мав велике морально-політичне значення, підтвердивши прагнення українського народу жити в незалежній і соборній Українській державі.

Отже, 22 січня 1919 року відбулося об’єднання українських земель, а разом з тим – українських традицій, звичаїв, мови, що  мало велике історичне значення для українського народу. Відтоді 22 січня ввійшло в історію України як День Соборності.

Бібліотекарем відділу обслуговування дітей КЗ «Зіньківська публічна бібліотека ім. В.Г. Короленка» Валентиною Мирошніченко було проведено історичний екскурс «Єдина країна – єдиний народ!», в якому прийняли участь учні Зіньківського опорного ліцею №1 Зіньківської міської ради, 5-б класу. Під час заходу пролунала повітряна тривога, для безпеки дітей ми перейшли до укриття.

В кінці 2000-х років почала відроджуватися традиція створення «живих ланцюгів», які символізують єдність України. Перший «живий ланцюг» створили 22 січня 1990 року від Львова до Києва.  Таким чином символічно об'єднали схід та захід України. Ми  також зробили «живий ланцюг» і відчули тепло дружніх рук! Нехай це тепло зігріє всіх нас та об´єднає.   Якщо ми навчимося жити разом, навчимося

поважати один одного, бачити наше майбутнє однаковим, то буде єдиною та багатою наша країна, незалежно від того де ми народилися та живемо, якою мовою ми думаємо та розмовляємо. Нехай нам все вдається! Бажаю всім нам швидкої ПЕРЕМОГИ!

 

 

 

       Поетична Зіньківщина

#Книжковий_ланцюг_єдності

"Поетична Зіньківщина", Полтавська область. Разом до перемоги!

                                Чарівний світ казок Шарля Перро

(Загадковий дайджест до 395-річчя від дня народження французького письменника)

Найвідоміший французький дитячий письменник і казкар, що жив і творив в XVII столітті. За життя був досить популярним поетом і автором наукових праць, але в історію увійшли саме казки та оповідання Шарля Перро, на яких виховувалося не одне покоління дітей.

Ми підібрали невеличку збірку витворів сучасного мистецтва, знятих за мотивами казок Шарля Перро. Сподіваємося вам сподобається. Бажаємо приємного перегляду!

Батько головної героїні фільму «Попелюшка» (Cinderella) вирішив одружитися вдруге. Це було невдалим заміжжям, оскільки дочці Еллі доведеться жити разом з мачухою і сварливими зведеними сестрами. В одну мить дівчина перетворилася на служницю, якій доводиться виконувати брудну роботу. Вона постійно забруднена в попелі і тому отримала прізвисько Попелюшка. Але у неї добра і відкрита душа, навіть не дивлячись на важке і несправедливе життя, вона не впадає у відчай. Елла намагається радіти кожному моменту і завжди знаходити в усьому хороше. Доля звела дівчину з прекрасним юнаком, але Попелюшка навіть не здогадується, що життя її зміниться назавжди.

https://uakino.club/filmy/genre_drama/1222-popelyushka.html

Один з найбільш ексцентричних друзів знаменитого Шрека, великий і жахливий Кіт у чоботях, провів своє далеке дитинство в дитячому будинку. Саме там зав'язалася його дружба з Хитуном-Бовтуном - відважним і безстрашним яйцем, готовим розділити з товаришем будь-які пригоди. А, враховуючи непосидючий характер і тягу до справедливості, пригоди не змусять себе чекати.

Ось і зараз, щоб допомогти біднякам, Кіт вирішує викрасти не абищо, а чарівного гусака, що несе золоті яйця. Хитромудрий продуманий план, сміливість і відвага, звичайно, допоможуть борцю за справедливість. Але не менш важливі для Кота допомога і підтримка вірного друга. На допомогу Коту Хитун приводить вмілу, спритну і неймовірно милу Кицю-М'яколапку. І величезне серце грізного героя починає битися швидше ...

Однак не все так просто. Адже Кота, як і будь-якого героя, оточують не тільки друзі та шанувальники. Там, на задньому плані, завжди є вороги і заздрісники, готові на все, щоб перешкодити Коту в здійсненні його плану. Підлі злочинці Джек і Джил, які ненавидять Кота, звичайно, не пропустять нагоди нашкодити Коту і його друзям, зруйнувати їх плани і назавжди зганьбити перед численними шанувальниками.

Чи вдасться їм це? Дізнаєтесь, подивившись чудовий мультфільм «Кіт у чоботях».

https://uakino.club/filmy/genre-action/1161-kt-u-chobotyah.html

Мультфільм «Спляча красуня» знятий на основі казки Шарля Перро.

В одному прекрасному королівстві трапилося довгоочікуване поповнення в монаршій сім'ї. Було влаштоване грандіозне свято, щоб всі бажаючі могли привітати новонароджену принцесу Аврору.

Серед запрошених не знайшлося місця для злої чаклунки Маліфісенти, яка тим не менше з'явилася в палац. Дивлячись на те, як феї добра Флора і Фауна дарують дитині свої чарівні дарунки, відьма теж вирішує внести свій вклад: вона накладає чари на Аврору, і тепер дівчинці судилося в день, коли дівчині виповниться шістнадцять уколоти палець об веретено і померти. Третя фея, Мерівеза, ще не встигла наділити принцесу. Вона намагається боротися з чаклунством, однак воно виявляється їй непідвладним. Тоді фея пом'якшує його: Аврора не вмре, а засне доти, поки її не розбудить поцілунок справжнього кохання.

Вельможі намагаються обгородити дочку від похмурого майбутнього, вони відправляють її до фей в ліс, у якому дівчинка і росте, не відаючи про своє королівське походження. Але фатальний час близький, і прокляття невдовзі проявиться в повну силу ...

https://uakino.club/cartoon/1380-splyacha-krasunya.html

                                        Повні тексти творів Шарля Перро:

https://www.ukrlib.com.ua/world/author.php?id=142

 

    Життя покладене на вівтар

           (Книжкова закладка до 85-річчя від дня народження В.Стуса )

6 січня 2023 року виповнилося б 85 роки Василю Стусу – людині, яка стала символом Українського Опору другої половини ХХ століття, ключовою фігурою духовного життя епохи, письменника, правозахисника, борця.

Василь Стус – український поет, перекладач, прозаїк, літературознавець, правозахисник. Один з найактивніших представників українського культурного руху шістдесятників. Лауреат Державної премії ім. Шевченко, Герой України.

Сергій Дзюба, Артемій Кірсанов «Заборонений: Історія життя і боротьби Василя Стуса»

Колишній аспірантці, яка працювала над дисертацією про життя і творчість видатного поета Василя Стуса, а нині за волею обставин стала медсестрою, запропонували доглядати помираючу від важкої хвороби жінку. Як виявилося важкохвора у минулому була полковником КДБ і багато разів зустрічалася зі Стусом, особливо в останні дні його життя. У романі надзвичайно насичено змальовано життя поета на його рідній Донеччині, в оточенні друзів, педагогів і літераторів, і в концтаборі — де утримували в’язнів совісті, ставлячи їм у провину їхні переконання. Чимало уваги приділено у романі й долі останньої рукописної збірки поета.

Василь Стус « Шістдесятники.  Вибрані твори «

Видання дозволяє скласти повне уявлення не лише про головні етапи творчої діяльності поета, а й уперше в повному обсязі представлено магаданську версію збірки «Палімпсести», створену поетом у с. Матросова Магаданської області в 1977-1979 рр.

За свої недовгі 47 років життя борець за Україну виніс багато випробувань. Своєю мудрістю в листах з тюрми поет ділився з сином Дмитром. Пропонуємо вам кілька настанов Василя Стуса, які він дав своїй дитині.

1. Характер – це головне

Коли Ти матимеш свій характер — щоб був по Тобі і щоб був міцний, то буде найважливіше — за всякі там університети. Бо характер — це фундамент для майбутньої будівлі. Коли він міцний, то на ньому можна зводити хмарочоси, він витримає будь-яке навантаження. Людський характер, правда, на відміну од будівлі, виробляється чи не на все життя.

2. Безхребетні досягають успіху легше, але живуть нецікаво

Мені подобаються люди, що, як кажуть, “пруть буром”, тобто, мають свій норов. Ці люди — нещасливі в житті, зазнають усіляких страждань (щасливі — здебільшого безхребетні, ті, що, як покірне телятко, дві матки ссуть). У житті доводиться обирати: або цікаву муку або нецікаве щастя.

3. Бути собою

Буває часто: людина знає бозна-скільки, але розмовляти з нею вкрай нудно, бо вона нічого не тямить розповісти цікаво: в неї нема свого стержня, хребта, до якого кріпиться вся кісткова система. Тобто, така людина не має самої себе (все інше — телевізор, машину, дачу, штани, професію — має!). Це гарба сіна, сяк-так наваленого на купу, під якою пищить, як руда миша, квола натурочка маминого мазунчика — хай навіть і з сивим волоссям на голові. Це — вкрай безнадійний варіант людського існування, бо тут уже ніхто не порятує — коли немає самого себе. А коли людина має себе, свій хребет, свій центр, свою основу, свою гравітацію, сказати б, тоді все падає на свої місця — і людина схожа на Ейфелеву чи Останкінську башту, а не на гарбу сіна. Хочу, щоб Ти був схожий на башту, а не на гарбу сіна.

4. Вести щоденник

Я вже Тобі радив, сину — вести щоденник? Веди його. Це виробляє стиль, спонукує до глибшого думання. Нехай це буде щоденник Твоїх почувань, емоцій, думок. У ньому Ти ніби стаєш жити в двох особах: той — що живе, і той, що спостерігає за собою. Ніби існуєш у двох проекціях. Це ніби перше збагнення Вічності, таємниче циганське дзеркало, яке ворожить, нічого ясно не кажучи, а тільки натякаючи (знаєш мову ворожок?).

 5. Остерігатись телевізора і не дивитись поганих фільмів

Погані фільми дивитися — шкідливо, як і погані читати книги. Вони зменшують, а не збільшують читача. Краще вже — кудись у парк, ліс, на озеро, в концерт. Бійся телевізора, подивляйся тільки справжній мінімум.

Василь Стус «Листи до сина»

Що спонукає батьків ділитися власним досвідом зі своїми дітьми? Естафета від покоління до покоління кожну сотню років набуває нових форм і глибин, але мета та сама: пошук близькості, застереження від помилок і небезпек, імпульс для виростання. Батьки незалежно від обставин мусять навчити своїх дітей.