Вдалині за річкою срібний зорепад
І вином порічковим всіх частує сад,
Літньою долиною йду не поспіша
Вишнею й калиною втішена душа.
Це край, де я родилась і живу,
Де все для мене рідне — не байдуже,
Де зірка з неба впала у траву,
Щоб ти мене побачив милий друже.
Це край моєї втіхи і сльози,
Із рідним словом, з рідними піснями
Тулюся до вкраїнської краси,
Бо це взяла від батька і від мами.
Пахнуть луки травами, пахнуть до знемог
Грішне разом з праведним в силуетах двох,
Музика над тишею, хоч на струнах грай
І душа утішена — це мій рідний край!
Наталя Май
Неповторний, прекрасний, славетний Зіньківський край. Здавна славиться своїми хлібами та мальовничою природою. Принаймні чотириста років існує на українській землі місто Зіньків - місто волелюбивих козаків, працьовитих ремісників та селян, відомих вчених та талановитих митців. Більше чотириста років сходять зорі над містом, що стало свідком багатьох історичних подій, тисяч людських доль, символічним утіленням долі України, бо разом з нею перегортало трагічні й радісні сторінки життя її гордого нескореного народу.
Місто Зіньків було засноване на берегах річки Ташані чотири століття тому, і перша згадка про поселення датована 1604 роком. У 1648 році місто отримало статус сотенного містечка Гадяцького полку. У 1661-1662-х роках Зіньків став центром Зіньківського полку. До Зіньківського полку належали Бірки, Веприк, Гадяч, Грунь, Ковалівка, Комишня, Котельва, Куземен, Лютенька, Опішня, Рашівка.
У 1708 році, під час шведської війни з Росією, військо Карла ХІІ підійшло до укріплень містечка. Шведський король хотів мирно взями невелике містечко, та це йому не вдалося. Тоді Карл ХІІ наказав спалити передмістя. Після запеклих бойових дій шведи захопили місто. За деякими даними, Карл ХІІ зустрів новий 1709 рік у Зінькові.
У 1763 році місто стало повітовим містечком Гадяцького полку. З кінця ХVІІ століття Зіньків перебував у складі Полтавської губернії. У 1768 році зіньківчани брали участь у гайдамацькому русі. У 1768 році Зіньків стає повітовим містечком Чернігівського намісництва. Дістає міське положення і право, герб і печатку.
Пройшовши непростий історичний шлях місто набуло своєї особливої самобутності й унікальності, стало осередком духовності і культури Зіньківського краю. Героїчне минуле, насичене звитягою трудових буднів сьогодення, неоціненні скарби історичної спадщини пращурів. Дивовижна історія міста Зінькова змушує замислитися над тим, хто ми, чийого роду діти, що віддали батьки нам у спадок і що залишимо ми наступним поколінням. Як у кришталево чистих джерелах відзеркалюються минувщина і сучасність, велика любов до своєї рідної землі і безмежна гордість за справи, що ніколи не загубляться у вирі подій, а й через десятиліття матимуть добру славу. Покоління за поколіннями жителі самовіддано дбали про свою малу батьківщину захищали її, відбудовували спільною працею, присвячували їй свої набутки. Споконвічні трудові традиції успішно продовжують наші сучасники, засвідчуючи ділову енергію, свій великий потенціал. У міста особливий внутрішній світ і особливі відносини. Щороку місто оновлюється у запашному квітуванні троянд та петуній і постає ще красивішим та ошатнішим.
Сучасний Зіньків - це красиве й ошатне місто з виробничим, економічним та науковим потенціалом, розвинутою соціально-культурною сферою. Місто зберігаючи свою історичну самобутність успішно живе і розвивається. Помітні досягнення у народногосподарському комплексі є вагомим внеском у загальну справу збагачення регіону.
Неповторний, прекрасний, славетний Зіньківський край. Здавна славиться своїми хлібами та мальовничою природою. Принаймні чотириста років існує на українській землі місто Зіньків - місто волелюбивих козаків, працьовитих ремісників та селян, відомих вчених та талановитих митців. Більше чотириста років сходять зорі над містом, що стало свідком багатьох історичних подій, тисяч людських доль, символічним утіленням долі України, бо разом з нею перегортало трагічні й радісні сторінки життя її гордого нескореного народу.
Місто Зіньків було засноване на берегах річки Ташані чотири століття тому, і перша згадка про поселення датована 1604 роком. У 1648 році місто отримало статус сотенного містечка Гадяцького полку. У 1661-1662-х роках Зіньків став центром Зіньківського полку. До Зіньківського полку належали Бірки, Веприк, Гадяч, Грунь, Ковалівка, Комишня, Котельва, Куземен, Лютенька, Опішня, Рашівка.
У 1708 році, під час шведської війни з Росією, військо Карла ХІІ підійшло до укріплень містечка. Шведський король хотів мирно взями невелике містечко, та це йому не вдалося. Тоді Карл ХІІ наказав спалити передмістя. Після запеклих бойових дій шведи захопили місто. За деякими даними, Карл ХІІ зустрів новий 1709 рік у Зінькові.
У 1763 році місто стало повітовим містечком Гадяцького полку. З кінця ХVІІ століття Зіньків перебував у складі Полтавської губернії. У 1768 році зіньківчани брали участь у гайдамацькому русі. У 1768 році Зіньків стає повітовим містечком Чернігівського намісництва. Дістає міське положення і право, герб і печатку.
Пройшовши непростий історичний шлях місто набуло своєї особливої самобутності й унікальності, стало осередком духовності і культури Зіньківського краю. Героїчне минуле, насичене звитягою трудових буднів сьогодення, неоціненні скарби історичної спадщини пращурів. Дивовижна історія міста Зінькова змушує замислитися над тим, хто ми, чийого роду діти, що віддали батьки нам у спадок і що залишимо ми наступним поколінням. Як у кришталево чистих джерелах відзеркалюються минувщина і сучасність, велика любов до своєї рідної землі і безмежна гордість за справи, що ніколи не загубляться у вирі подій, а й через десятиліття матимуть добру славу. Покоління за поколіннями жителі самовіддано дбали про свою малу батьківщину захищали її, відбудовували спільною працею, присвячували їй свої набутки. Споконвічні трудові традиції успішно продовжують наші сучасники, засвідчуючи ділову енергію, свій великий потенціал. У міста особливий внутрішній світ і особливі відносини. Щороку місто оновлюється у запашному квітуванні троянд та петуній і постає ще красивішим та ошатнішим.
Сучасний Зіньків - це красиве й ошатне місто з виробничим, економічним та науковим потенціалом, розвинутою соціально-культурною сферою. Місто зберігаючи свою історичну самобутність успішно живе і розвивається. Помітні досягнення у народногосподарському комплексі є вагомим внеском у загальну справу збагачення регіону.
Немає коментарів:
Дописати коментар