Свято Коляди наші предки відзначали 24-25 грудня, яке за новим календарем відзначають 6-7 січня. Коляда - це початок нового сонячного року, "коло" - народження нового сонця, народження нового кола, по якому йтиме сонце. Це новонароджене сонце і є символом Нового року. Сонце народжується і дає початок Новому року, народженню нового життя. Після зимового сонцестояння 22 грудня день починає прибувати і сонце повертає на літо. У цей день українці шанували Сонце, а також батька всіх богів - Сварога. Це було велике і веселе свято із багатьма традиціями. Сьогодні свято Коляди переплилось із християнським святом Різдва і обряди поєдналися. Коляду крім українців, святкують інші слав`янські народи: росіяни, білоруси під назвою Каляди, литовці - Kаledos, а також поляки, які називають свято Коleda.
6 січня відзначають Святий вечір. Оселю прикрашають святковими вишитими рушниками, вікна витинанками. На покутті встановлюють солом`яного Дідуха, зробленого з останнього обжинкового снопа. Дідух - це дідівський дух, символ роду, він залишається на почесному місці впродовж усіх зимових свят. Свят-вечір свято родинне. Увечері перед Різдвом, коли на небі загорілася перша зірка, кожна родина збирається за столом до святої вечері, на який традиційно ставлять тарілку для тих, кого вже немає і водночас для несподіваного гостя. На вечерю подають 12 святкових пісних страв - 12 вважається священним числом, у році 12 місяців, у Христа 12 апостолів. Перш за все на столі мають бути кутя та узвар. До них - пиріжки з капустою, вишнями та маком, вареники. На Багату кутю обов`язково подають страви з риби, капусняк, голубці, киселі - залежно від місцевих звичаїв 12 священних страв трохи відрізняються. Страв із м`яса на Свят-вечір не подають. Діти цього вечора несуть рідним святкову вечерю - калач, пиріжки, солодощі. Відвідують бабусів, дідусів, хрещених і таким чином об`єднують за вечерею всіх родичів за одним столом.
Зранку 7 січня настає Різдво. За давніми переказами саме цього дня у містечку ВІфліємі Пречиста Діва Марія породила Ісуса Христа - Божого Сина. На Різдво починають колядувати, прославляючи Ісуса Христа (А колись Коляду та молоде Сонце). Передзвін зимових свят Веселі гурти колядників із осяйною восьмикутною звіздою ходять від хати до хати, співають колядок, бажають урожаю, багатства, усіляких гараздів, сповіщають радісну новину: Діва Марія породила сина!.. Колядка
Між колядників були переодягнені пастушки, ангели, цар Ірод. Колядницькою ватагою керує отаман - він веде перемовини з господарем, несе Звізду і тому називається Звіздарем. Крім того, у ватазі є Міхоноша, який несе торбу і збирає в неї те, що наколядували. Господарі пригощають колядників солодощами. Колядують протягом усіх Різдвяних свят.
Після Різдва 14 січня настає старий Новий рік. Того ж дня відзначається свято Василя. Дійство розпочинається 13 січня - на Маланки, на Щедрий вечір. Хлопці та дівчата знову ходили від хати до хати, бажаючи господарям щедрого вечора і доброго здоров`я на ввесь рік - щедрували. На Різдво вони були колядниками, на Щедрий вечір - щедрівники. Різдвяні вистави про народження Христа називалися "Вертеп", "Звізда", "Пастушки", а новорічні - "Коза", "Маланки". Коза з дідом, бабою, солдатом, циганом, міхоношею проситься до хати. У хаті, стрибаючи, коза спускала дух. Після чудернацького зцілення коза оживала і під радісну щедрівку вискакувала з хати. Коза
Не менш запальну і веселу вдачу мала Маланка, яка зі своїм нареченим Васелем, а також іншими ряженими ходили щедрувати. В новорічних колядках та щедрівках співали про весну. про те як Василько жито сіє, як Маланка пасе качура, про зозулю...Маланка
19 січня приходить святе Водохреща, або Йордан. З цим великим святом також пов`язано багато цікавих обрядів. Свята закінчувалися на другий день після Водохреща. В давнину підпалювали колесо і котили вгору, що символізувало Сонце, приказуючи "Вгору котись, з весною повертайся!"
Між колядників були переодягнені пастушки, ангели, цар Ірод. Колядницькою ватагою керує отаман - він веде перемовини з господарем, несе Звізду і тому називається Звіздарем. Крім того, у ватазі є Міхоноша, який несе торбу і збирає в неї те, що наколядували. Господарі пригощають колядників солодощами. Колядують протягом усіх Різдвяних свят.
Після Різдва 14 січня настає старий Новий рік. Того ж дня відзначається свято Василя. Дійство розпочинається 13 січня - на Маланки, на Щедрий вечір. Хлопці та дівчата знову ходили від хати до хати, бажаючи господарям щедрого вечора і доброго здоров`я на ввесь рік - щедрували. На Різдво вони були колядниками, на Щедрий вечір - щедрівники. Різдвяні вистави про народження Христа називалися "Вертеп", "Звізда", "Пастушки", а новорічні - "Коза", "Маланки". Коза з дідом, бабою, солдатом, циганом, міхоношею проситься до хати. У хаті, стрибаючи, коза спускала дух. Після чудернацького зцілення коза оживала і під радісну щедрівку вискакувала з хати. Коза
Не менш запальну і веселу вдачу мала Маланка, яка зі своїм нареченим Васелем, а також іншими ряженими ходили щедрувати. В новорічних колядках та щедрівках співали про весну. про те як Василько жито сіє, як Маланка пасе качура, про зозулю...Маланка
19 січня приходить святе Водохреща, або Йордан. З цим великим святом також пов`язано багато цікавих обрядів. Свята закінчувалися на другий день після Водохреща. В давнину підпалювали колесо і котили вгору, що символізувало Сонце, приказуючи "Вгору котись, з весною повертайся!"
Немає коментарів:
Дописати коментар